Читати книгу - "Ти нікому не розкажеш , Олекса Мун (Alexa Moon) "
- Жанр: Романтична еротика
- Автор: Олекса Мун (Alexa Moon)
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Аріс думав, що любив. Це було давно. Мила дівчина, темне волосся, гарна фігура, але то було ніщо в порівнянні з тим, що хлопець відчуває зараз. Зараз він горить і з радістю згорить у цьому дикому вогні разом зі своєю Софою.
Вона як вогонь… гарна. Заворожує. Хочеться доторкнутися, навіть попри те, що згориш. З нею не страшно згоріти вщент.
Софа…
Смакує мовою кожну букву. Його бавить, як вона сердиться, коли він називає її так. Хоча впевнений "на всі сто" — вона тече, чуючи як злітає з його губ ця версія її імені.
— Виходь!
Глушить мотор і похмурим поглядом окидає багатоповерхівку біля якої вони зупинилися. Подумки прикидає, скільки сусідів їй вдасться розбудити своїм криком, якщо він насильно потягне її до квартири.
— Не вийду! — хитає головою і втискається у протилежні двері. — Я не зрушу з місця, навіть не думай! Потрібно буде — просиджу тут усю ніч.
Це легко влаштувати. Але це не входило до його планів. Аріс сам ще не зрозумів, що входить у його плани, оскільки колообіг різних думок збиває з пантелику, але залишитися на всю ніч у машині — він не бажав.
— Ну, тоді доведеться вдатися до допомоги, — підіймає консоль і дістає звідти хустку та прозорий флакон, — думаю тобі це знайомо. Тільки врахуй, я не зможу втриматись і скористаюся твоїм несвідомим станом в особистих цілях.
Брехня. Така груба та дієва брехня.
Очі Софії спалахують жахом, і вона киває як заведена:
— Я вийду! Я сама вийду.
Аріс не в змозі стримати посмішку, знімає блокування дверей і тупо посміхається.
Опинившись у квартирі, витримка хлопець тане.
Підхопивши Софу під сідниці, несе до кімнати, яку заздалегідь обладнав для неї.
Нехай кричить і б'є двері скільки хоче, а йому потрібно трохи охолонути. Прийти в себе. Інакше бути біді.
Залишає Соню одну і зачиняє двері. Замикає дівчисько, і робить кілька кроків назад. Дивиться на єдину перешкоду, яка поділяє їх та повільно, глибоко дихає.
Заспокоїтись!
Наказує собі та залишивши ключ на стільниці, йде в душ.
Холодна вода швидко остудить запал. А якщо ні? Що тоді?
Мені бракує тебе, недостатньо
Ти - кисень. Ти заполонила мої думки.
І я би пішов, але це залишкове…
Воно каламутить спокій моєї душі.
Я прив’яжу тебе. Зв’яжу. Закрию.
Влаштую карантин лише для нас.
Ти зрозумієш — мене достатньо,
Я знаю ти даш мені цей бажаний шанс.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти нікому не розкажеш , Олекса Мун (Alexa Moon) », після закриття браузера.