read-books.club » Дитячі книги » Про наперстка, словацька казка 📚 - Українською

Читати книгу - "Про наперстка, словацька казка"

37
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Про наперстка" автора словацька казка. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Про наперстка, словацька казка» була написана автором - словацька казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Про наперстка, словацька казка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Були собі чоловік і жінка, і хоч уже й до старості йшло, а не мали вони дітей. Коли ж народився у них гарний хлопчик,і назвали його Наперстком. От як уже підріс він трохи, що міг і сам лишатися вдома, батько й мати вибралися в ліс по дрова:

– Наперсточку-синку, ти ж нікого не пускай до хати!

І Наперсток сказав, що нікого не пустить. Ледве батько з матір’ю пішли, як приходить до дверей хитра лисиця та й гукає:

– Наперсточку-синочку, відчини мені, я тебе на хвостику покатаю.

Та Наперсток не відчинив.

От лисичка стала міркувати, як би до Наперстка добратися й потішити своїх лисеняток. Підкралася вона до дверей ще ближче та:

– Відчини, Наперсточку, я тебе на хвостику покатаю.

Наперсткові було сумно, він і відчинив. Лисиця увійшла в хату; посадила

його собі на хвостика, повозила раз-другий по хаті, а тоді крізь відчинені двері – гайда до бору у лисячу нору.

Приходять батько й мати додому. Хата відчинена, а Наперсточка нема.

Зараз вони й догадались, що його тільки лисиця вкрала. От узяв дід скрипочку під руку, баба мішок та й вирядились милого Наперсточка шукати. Приходять до лисиччиної нори, і дід почав грати:

Лисичко-сестричко,

Вийди танцювати!

І ти, мій синочку,

Любий Наперсточку,

Вийди танцювати.

От виглянуло з нори лисенятко, а дід його у мішок. Та й грає:

Троє лисеняток,

І ти, лиско-мати, –

Гайда танцювати!

Показалося ще одне лисенятко, а дід його у мішок. Та й знов грає:

Двоє лисеняток,

І ти, лиско-мати, –

Гайда танцювати!

Вибігло ще одне лисенятко, та й воно опинилося в мішку. А дід:

Одне лисенятко,

І ти, лиско-мати, –

Гайда танцювати!

А як усі лисенята вже були в мішку, дід тоді:

Агов, лиско-мати, –

Гайда танцювати!

От лисичка розсердилась та й вибігла подивитися, хто це так довго грає. Та й сама опинилась разом з усіма в мішку. А дід витягнув з нори Наперсточка, та й вернулися всі додому.

Та відтоді Наперсток більш ніколи не відчиняв лукавій лисичці.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Про наперстка, словацька казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Про наперстка, словацька казка"