read-books.club » Дитячі книги » Нудьга, Марина Кірносова 📚 - Українською

Читати книгу - "Нудьга, Марина Кірносова"

119
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Нудьга" автора Марина Кірносова. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Нудьга, Марина Кірносова» була написана автором - Марина Кірносова, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Нудьга, Марина Кірносова" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Павлик сидів біля віконця та розглядав краплини, що стікали по ньому.

– Як нуднооо... – стогнав він. – Коли дощ, робити зовсім нічого.

– А якщо стогнати, можна подумати, тобі веселіше стане, – посміхнулась бабуся.

– Ну, ба…

– А ти почитай книжку.

– Нудно.

– Намалюй щось.

– Нудно.

– Достань конструктор.

– Не хочу…

Тут роздався дверний дзвінок.

– О, це вже моя подруга прийшла. Закінчуй стогнали та займись ділом! – бабуся пішла відкривати двері.

– Нудьга! – знову вимовив хлопчик.

– Ну скільки можна мене кликати. Я не можу швидше. Та хіба в дощ усюди встигнеш? Як почнуть діти сумувати, то з ніг зіб’єшся, поки до всіх завітаєш.

– Ти хто? – здивовано дивився Павлик на маленьку дівчинку, розміром з долоню хлопчика, яка стояла на підвіконні. Вона була схожа на листок дерева, бо все в неї було зеленого кольору: плаття, туфлі, капелюшок і, навіть, парасолька.

– Це ти хто? – вона строго тицьнула в хлопчика своєю парасолькою.

– Ой, боляче… Я Павлик. А ти?

– Я Нудьга. Приходжу, коли мене кличуть. А зараз всі тільки й нудьгують. А мені хіба весело?

– А навіщо ти до мене завітала?

– Робота в мене така. Ні б, пішла працювати, як мої подруги – мадам Посмішка, міс Гарний Настрій та пані Радість. Їх і не бачить ніхто. Вони непомітно виконують свою працю. Підкинуть посмішку або смішну думку на вухо нашепчать, да так, що людина думає, що сама її вигадала! Або посипають чарівним пилом щастя. Та к ні ж, я вирішила рятувати діточок від нудьги, – шумно зітхнула дівчинка.

– А я хочу, щоб до мене пані Радість завітала! – перебив монолог дівчинки Павлик.

– А вона тільки к тим приходить, хто сам готовий щось зробити для цього! Мої подруги тільки допомагають. Втім, як і я, – посміхнулась Нудьга.

– Добре, то розважай мене!

– Який хитрий! Пам’ятай, ти сам повинен щось зробити!

– А… Нудьга… Ой, пробач, не буду більше тебе кликати! – спохватися Павлик.

– Ну що, скоріше, мене ще до твого друга з третього поверху, Антона, треба. Він вже стільки часу дарма потратив! І так, почнемо. Яке в тебе є бажання?

– Хочу морозиво та машину на радіоуправлінні. Ще цукерок і іграшковий літак. Ще хочу... – почав перераховувати хлопчик, задумливо дивлячись на стелю.

– Щось мене це нагадує казку «Квітка-семибарвиця». Читав таку?

– Да. Ще й мультик дивився.

– А висновки зробив?

– Зробив, – тихенько сказав Павлик.

– І взагалі, я бажань не виконую. Я не чарівниця.

– Ага, ти Нудьга, – засміявся хлопчик.

– Достатньо дражнити! Ось чим ти займатися любиш?

– Люблю фантазувати, наприклад машини з майбутнього вигадувати.

– О, так це ж гарна ідея!!! А намалюй машини такі. Ні, краще ціле місто з майбутнього! Зможеш?

– Звичайно, – очі хлопчика засіяли. – Тільки я це буду робити не на альбомному листі, а на великому – ватмані. У мене тут у шафі такий є.

Через хвилину на столі лежали великий лист та кольорові олівці. Цілих тридцять два відтінка! Це йому мати подарувала. Павлик почав захоплено малювати.

– Я ще й будинки цікавими зроблю, фантастичними! І взагалі, тут все повинно бути зручним для людей. І ще, незважаючи на прогрес, в моєму місті буде багато дерев і квітів! А в центрі – обов’язково величезний парк зі ставком, в якому будуть плавати лебеді та качки. Адже природа краще будь-якої фантастики! А ось над атракціонами у парку я подумаю. Вони будуть незвичайними!

– Я можу піти? – задоволено запитала Нудьга.

– Так. Щиро тобі дякую!!! І праця в тебе дуже корисна!

– На здоров’я! Ти тільки не клич мене часто. Ти ж сам можеш знайти собі заняття.

– Добре! Я зрозумів. Треба тільки подумати, що мене цікавить та, що хочеться робити.

– От і молодець! Успіху тобі та нових ідей! – Нудьга відкрила парасольку та зникла в повітрі.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нудьга, Марина Кірносова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нудьга, Марина Кірносова"