read-books.club » Дитячі книги » Зайчаткова казочка, Юрій Ярмиш 📚 - Українською

Читати книгу - "Зайчаткова казочка, Юрій Ярмиш"

83
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Зайчаткова казочка" автора Юрій Ярмиш. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Зайчаткова казочка, Юрій Ярмиш» була написана автором - Юрій Ярмиш, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Зайчаткова казочка, Юрій Ярмиш" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Бігло лісом сіреньке Зайчатко.

Стриб-скік! Стриб-скік!

Гульк, а на стежці лежить... казочка.

Перегорнуло Зайчатко сторінку. Ой, як сподобались йому малюнки! І червона морквинка, і білий кролик, і веселий їжачок. І написана казочка була великими літерами. Тільки Зайчатко все одно читати не вміло.

Взяло воно казочку під пахву, скаче лісом і думає: «Якби мені знайти кого-небудь, хто читати вміє. Це, мабуть, дуже цікава казочка!»

Тільки подумало так Зайчатко – назустріч Лисиця.

– Добридень, Зайчику! Що в тебе за книжка? – питає.

– Це казка, тітонько Лисице! Ось які малюнки гарні! Почитайте, будь ласка, а я послухаю!

– Добре, Зайчику! – погодилася Лисиця.

На пеньок сіла, книжку розкрила, лапою по

рядках водить:

– Жили-були дідусь та бабуся. І була в них курочка. Несла вона смачні яєчка, а ще смачнішою була сама курочка...

– Ні, тьотю Лисице,– перебило Зайчатко.– Ви не так читаєте. Тут намальована морквинка, білий кролик і веселий їжачок.

– Ти бач, Зайчисько нікчемний! – образилась Лисиця.– Мені, Лисиці, віри не йме! Ану тікай, поки цілий!

І книжку на землю кинула. Підняло Зайчатко книжку, далі пострибало. А на дорозі – Сірий Вовк, хазяїн того лісу.

– Добридень, дядю Вовче! – привіталося Зайчатко і книжечку простягнуло.

– Добридень, косоокий! – відповідає Вовк, а сам дивується: – Навіщо мені твоя книжка?

– А ви почитайте, дядю! – прохає Зайчатко.– Це, мабуть, цікава казочка.

– Казочка? – перепитав Вовк.– Ну, гаразд, косоокий, можна й – ха-ха! – почитати...

Розкрив книжку, до очей підніс. Подумав і каже басом:

– Жила-була бабуся. І було в неї сіреньке козеня. Смачне-пресмачне...

Зайчатко послухало трохи вовчу казку, а далі й зазирнуло в розкриту книжечку. Зазирнуло та з дива аж лапками сплеснуло:

– Дядю Вовче, ви ж читати не вмієте. У вас малюнки в книжечці догори ногами!

– У-у-у. – розсердився Вовк і шпурнув книжку далеко в кущі.– Забирайся, а то з’їм.

Дивись-но, читати, каже, не вмію! Всі казки – про смачних козенят. У-у-у!

Підхопило бідне Зайчатко свою книжечку і побігло, не бачачи перед собою дороги. З переляку очі в нього ще більше перекосилися, і не помітило Зайчатко, як опинилось на руках у хлопчика, що в лісі гриби збирав.

– Заспокойся, Зайченятко, заспокойся, сіреньке! – сказав хлопчик ласкаво і погладив Зайча.– Хто скривдив тебе?.. А це що, казочка? Які малюнки цікаві! Нумо, почитаємо її!

І прочитав хлопчик сірому Зайчаткові казочку, що була у книжці,– про білого кролика і веселого їжачка.

– А тепер, Зайчику, тобі пора до мами,– сказав хлопчик і простягнув йому казочку.– Рости скоріше, вступай до лісової школи і теж навчишся читати.

– Неодмінно! – сказало Зайчатко. І в зелених кущах майнув його смішний хвостик. От і все.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зайчаткова казочка, Юрій Ярмиш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зайчаткова казочка, Юрій Ярмиш"