read-books.club » Дитячі книги » Звідки вітер дме, Борис Заходер 📚 - Українською

Читати книгу - "Звідки вітер дме, Борис Заходер"

103
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Звідки вітер дме" автора Борис Заходер. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Звідки вітер дме, Борис Заходер» була написана автором - Борис Заходер, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Звідки вітер дме, Борис Заходер" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Пощастило якось Ведмедеві на полюванні – примудрився він куріпку спіймати.

Хотів бува Ведмідь її одразу з'їсти, але потім передумав.

«Піду-но я, – думає, – пройдуся по лісі, похвалюся. Нехай усі звірі моєю здобиччю помилуються та мені позаздрять. Досить їм мене незграбним та клишавим звати – нехай знають, що я за мисливець!»

Трішки прим'яв Ведмідь куріпку зубами, – і пішов лісом, кущі ламати, дерева валити.

А назустріч йому – Лисичка-кума. Зупинився Ведмідь, лапи в боки, носа задер та й чекає, що йому Лисиця скаже.

А Лисиця, як на лихо, ніби нічого й не помічає. Теж ніс задерла, повітря нюхає, а Ведмедя з куріпкою ніби й не бачить!

Прикро стало Ведмедеві. Підійшов він ближче та й бурчить крізь зуби – адже куріпка в роті:

– Гм-гм! Гм-гм!

Тут Лисиця його помітила.

– А, це ти, Ведмедику? Вітаю! Бач, погода яка гарна! Так хороше! Тільки щось не зрозумію: звідки сьогодні вітер дме? Чи не скажеш?

А Ведмідь знову крізь зуби бурчить – адже куріпка у ньому:

– Гм-гм!

– З півдня, кажеш? – питає Лисиця. – Та ні, наче не з півдня!..

А Ведмідь знову:

– Гм-гм!

– Нічого я, Ведмедику, не розберу, – каже Лисиця. – Каша у тебе в роті, чи що? Чи може зуби загубив? Та не бурчи ти, зроби ласку, а кажи до діла: звідки вітер дме?

Тут вже Ведмідь не втерпів: роззявив пащу так як гаркне:

– Із заходу!

І не встиг він це слово вимовити, куріпка – фрр! – і поминай її як звали!

Став Ведмідь Лисицю лаяти.

– Через тебе, – каже, – я своєї здобичі позбувся! Де вона, куріпка? Де?

А Лисиця – ну реготати! Регоче, а сама за боки тримається, щоб від сміху не луснути.

– Ой, насмішив! Ох, і дивак же ти, клишоногий! Ти куріпку впустив, а я винна! Я тут до чого?

– Та як же, – каже Ведмідь. – Навіщо ти питала, звідки вітер дме? Усе через питання твої!

А Лисиця – знову до сліз реготати. Насилу заспокоїлася, сльози витерла й каже:

– Дивак ти, Ведмедику! Це не питання мої, а дурість твоя винна! Я ж тобі казала, щоб ти до ладу відповідав! От якби в мене в роті куріпка була, та мене б запитали, звідки вітер дме, – я б ніколи в житті не сказала «із заходу».

– А як би ти сказала? – здивувався Ведмідь.

А Лисиця щелепи міцніше стиснула та крізь зуби процідила:

– З півночі! З півночі, Ведмедику!

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Звідки вітер дме, Борис Заходер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Звідки вітер дме, Борис Заходер"