read-books.club » Дитячі книги » Сім круків, Брати Ґрімм 📚 - Українською

Читати книгу - "Сім круків, Брати Ґрімм"

106
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Сім круків" автора Брати Ґрімм. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Сім круків, Брати Ґрімм» була написана автором - Брати Ґрімм, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Сім круків, Брати Ґрімм" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Було у одного чоловіка сім синів і жодної доньки, а йому дуже хотілося її мати. Ось, нарешті, дружина подала йому добру надію, що буде в них дитина; і родилася в них дівчинка. Радість була велика; але дитина виявилася слабкою та маленькою, так що довелося її хрестити раніше строку.

Послав батько одного з хлопчиків до джерела принести скоріше води для хрещення; ще шість побігли слідом за ним – кожному з них хотілося першому набрати води, – ось і впав глечик у колодязь. І вони стояли й не знали, що їм тепер робити, і ніхто не наважувався повернутися додому. Батько чекав їх, чекав, а вони все не поверталися, нарешті увірвався у нього терпець і каже він:

– Мабуть, мерзотні хлопчики знов загралися, а про діло забули. – І він став боятися, що дівчинка помре нехрещеною, і з досади крикнув: – А щоб вас усіх на круків обернуло!

Тільки вимовив він ці слова, раптом чує над головою шум крил. Подивився він угору, бачить – кружать над ним семеро чорних як смола круків.

І не могли батько з матір’ю зняти свого закляття, і як вони не сумували через втрату своїх семи синів, але все ж потрохи втішилися, дивлячись на свою улюблену доньку. Вона скоро підросла, зміцніла і з кожним днем ставала все красивішою.

Довгий час вона не знала, що були у неї брати, – батько й мати не казали їй про це. Але ось одного разу вона випадково від людей почула, як ті казали, що хоч дівчинка і дійсно красива, але винувата в нещасті своїх семи братів.

Почувши про це, вона сильно засмутилася, підійшла до батька-матері і стала в них питати, чи були у неї брати і куди вони поділися. І ось, – ніде правди діти, – їм довелося їй пояснити, що це все сталося по волі Бога, і народження її було лише випадковою тому причиною. Стала дівчинка щодня собі докоряти й призадумалася, як би їй звільнити своїх братів.

І не було їй спокою доти, доки не зібралася вона потайки в далеку дорогу, щоб відшукати своїх братів і звільнити їх, чого б це їй не коштувало. Узяла вона із собою в дорогу на пам’ять про батька-матір одну лише каблучку, хлібець – на випадок, якщо зголодніє, і ослінчик, щоб можна було відпочити, якщо втомиться.

І пішла вона далеко-далеко, на самий край світу. Ось підійшла вона до сонця, але було воно таке палке, таке страшне, і воно поглинало маленьких дітей. Кинулася вона скоріше від сонця до місяця, але був він такий холодний, хмурий і злий, і як побачив він дівчинку, сказав їй:

– Чую, чую м’ясо людське.

Вона побігла від нього і прийшла до зірок. Вони були ласкаві та добрі, і сиділа кожна із зірок на особливому ослінчику. Піднялася ранкова зірка, дала їй костур і сказала:

– Якщо не буде з тобою цього костура – не розімкнути тобі Скляної гори, де зачинені твої брати.

Узяла дівчинка костур, загорнула його добре в хустку й пішла. Йшла вона довго-довго, доки не підійшла до Скляної гори. Ворота були зачинені; хотіла вона дістати костур, розгорнула хустку, дивиться – а вона порожня, загубила вона подарунок добрих зірок.

Що тут робити? їй так хотілося врятувати своїх братів, а ключа від Скляної гори не виявилося. Узяла тоді добра сестриця ніж, відрізала собі мізинець, сунула його у ворота і легко їх відчинила. Входить вона, а назустріч їй карлик, і каже їй:

– Дівчинко, ти що тут шукаєш?

– Шукаю своїх братів – сім круків.

А карлик їй каже:

– Круків нема вдома. Якщо хочеш їх почекати, то заходь.

Потім карлик приніс крукам їжу на семи тарілочках, скуштувала сестриця з кожної тарілочки по крихті й випила з кожного келиха по ковточку, а в останній келих опустила каблучку, взяту із собою в дорогу.

Раптом чує в повітрі шум крил і свист, і каже їй карлик:

– Це летять додому круки.

Ось прилетіли вони, їсти-пити захотіли, стали шукати свої тарілочки та келихи. А крук за круком і каже:

– Хто це їв із моєї тарілочки? Хто пив із мого келиха? Ніяк людські вуста?

Допив сьомий крук до дна свій келих, тут і викотилася каблучка. Подивився він на неї і впізнав, що то каблучка батька-матері, і каже:

– Дай Боже, щоб наша сестра тут опинилася, тоді ми будемо звільнені від чар.

А дівчинка стояла тут же за дверима; вона почула їх бажання і вийшла до них, – і ось обернулися круки знов на людей.

І цілувалися вони, милувалися та весело разом додому повернулися.

== Читать на русском языке ==

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сім круків, Брати Ґрімм», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сім круків, Брати Ґрімм"