Читати книгу - "Безмірна залежність"

— Маковцева, як ти смієш!

Я розсміялася:

— Ну, як шнапс? Смачний?

— Смачний. Але не смачніший за тебе.

– Ілля…

— Як же сильно я тебе хочу.

— Ох…

— Мовчи, не кажи нічого, бо я збожеволію від збудження.

— Батьків немає вдома?

— Авжеж, немає. Став би я при них таке казати? Ти, звичайно, вже майже член родини, але все-таки не ризикну. До речі, ти там не вагітна?

— Начебто ні, хоча груди сильно налилися. Я навіть фото для тебе зробила. Зараз надішлю.

— Боже, вони чудові! Ти у мене дивовижна.

— Це все, звичайно, добре, — я зітхнула, — але мені потрібно йти працювати, бо я стою тут у коридорі, і всі мене чують.

— Гаразд, тоді прощаємося. Краще я тобі зараз напишу. У мене теж є декілька фото для тебе, які я зроблю прямо зараз, тому що ти звела мене з розуму.

І от не встигла я увійти до свого кабінету, як на мене посипалися романтичні і непристойні повідомлення і фото від Іллі. Я навіть не встигала на них відповідати. Було видно, що він дуже сильно за мною скучив, а я насолоджувалася кожною миттю його близькості, адже не було відомо, коли він знову вийде на зв'язок. В підсумку, приблизно через годину я почала просити Іллю відпустити мене працювати, адже колеги і так вже косо на мене дивилися.

«Добре, я відпускаю тебе, але тільки за умови, що ввечері ти надішлеш мені свої фото у всій красі».

«Звичайно, коханий, із задоволенням».

– І ти справді хочеш зробити для нього ці фото? — запитала мене найкраща подруга, коли ми зустрілися після роботи в кафе. Саме вона давала мені посилання на статтю про нарцисів.

— Насправді, не хочу, — зізналася я, — не люблю всі ці вульгарності, мені від цього некомфортно. Але так хочеться зробити йому приємно.

— Він завжди робить тільки те, що сам хоче, і не думає про твої бажання. Він не працює, але при цьому не ти встановлюєш графік того, коли вам зручніше телефонувати одне одному, а він. Ти знову хочеш перетворитися на його песика, як це було влітку?

— Ні! — вигукнула я, згадуючи ті жахливі дні.

— Тоді ти не повинна надсилати йому свої фото. Ти повинна робити те, що для тебе комфортно, як це робить він.

— Але раптом він вирішить помститися? — вирвалося у мене.

— Помститися? Тоді про яке кохання може йти мова? Особисто я вважаю, що він розпещена дитина, яка не здатна любити, але своїм мовчанням восени ти зачепила щось у його душі й у тебе з'явився шанс його розворушити. Тому не грай за його правилами. Він дуже хитрий.

— Ого! Він тільки що був онлайн. Так пізно він ще не був у мережі в ці дні. Напевно, перевіряв, чи є від мене фото, — сказала я, задоволено посміхаючись.

— Ось бачиш! Тепер нехай він чекає, а не ти. Хоча стосунки між двома закоханими не повинні бути такими. Шкода, що з ним інакше не можна.

— Ти права. Дуже прикро.

Коли я повернулася додому, мені було сумно і страшно. Але я дійсно не хотіла надсилати Іллі свої фото, і він повинен був рахуватися зі мною.

«Коханий, я тільки прийшла з роботи і просто валюся з ніг, тому мені ніяк не до фотографій. Люблю тебе дуже сильно і бажаю солодких снів».

На душі було тривожно. Наставав черговий момент істини: буде Ілля рахуватися з моїми потребами чи буде ображатися на мене і змушувати почувати себе винуватою?

Ще на початку листопада Ілля сказав мені, що на повідомлення потрібно завжди відповідати. Сам він міг довго повідомлення не відкривати, але якщо читав, то відповідав одразу ж. Я не була згідна з цим підходом, але прийняла гру, і теж не читала повідомлення Іллі. Я боялася, що якщо він побачить, що я прочитала і не відповіла, то образиться або почне мститися.

Мої побоювання виправдалися, коли о восьмій ранку я побачила Іллю онлайн, він прочитав моє повідомлення, але не відповів. Мені стало страшно. Невже він образився через те, що я не надіслала йому фото? Але хіба не цього я хотіла: щоб Ілля читав повідомлення і відповідав на них коли може, а не вичікував потрібний момент, щоб нарешті його відкрити? Ні, він, напевно, мстився, він не відповість мені або зробить це нескоро, або тільки після того, як я надішлю фото…

Через півгодини мій телефон завібрував.

«Оце ти вередлива! Втомилася вона, бачте. А чого це ти так пізно повертаєшся? Будеш покарана!»

Величезний тягар впав з моїх плечей. Яка ж я дурна! Ілля не грає і нічого не робить спеціально! Він дійсно рідко заходить в месенджер, ось і все! Коли я вже почну довіряти йому?

Увечері я з подругою була на концерті і надіслала Іллі звідти фото. Цим я хотіла показати йому, що незважаючи на безліч розваг, я все одно думаю про нього і сумую.

«Щось забагато заходів у нічний час», — написав мені Ілля вранці.

«Не в нічний, а вечірній, — відповіла я приблизно через півтори години, — і сьогодні я йду до театру».

«Актриса. Хм. Яку роль ти зіграла б для мене?»

Це повідомлення я прочитала вже після обіду, тому що до цього бачилася з мамою, і ми ходили на шопінг. Я хотіла приділити їй увагу, а не строчити повідомлення Іллі,