Читати книгу - "Безмірна залежність"

«Я б зіграла для тебе будь-яку роль, якби ти грав зі мною в парі».

В антракті я побачила від Іллі відповідь. Дивно, сьогодні він був на зв'язку частіше, ніж зазвичай. Все ж, він скучив.

«Не виляй хвостиком. Відповідай на питання!»

Я посміхнулася і написала:

«Я б хотіла зіграти для тебе чисту і незайману дівчину, чиє серце ти намагаєшся підкорити».

Наступного разу я заглянула в телефон вже після закінчення вистави і від прочитаного завмерла на місці:

«О, це я б із задоволенням здійснив. Я хотів би зняти фільм під назвою «Лоліта», де головний герой спокушає цнотливу дівчину гарними словами про кохання, а потім вчить її справжній пристрасті і, можливо, гріхопадінню…»

Це було так… сексуально. Так проникливо. Як же мені його не вистачало! Ілля… Коханий мій. Я також дуже сумую.

«Я думаю, що ви, Ілля, станете чудовим режисером, і ваш фільм отримає багато нагород. А я із задоволенням стану головною героїнею».

Весь вечір я була трохи п'яною від його повідомлення і постійно фантазувала про нього.

Настало Різдво, я відзначала його з батьками. Ілля в мережі не з'являвся, але в обід я все ж надіслала йому вітання. Моя душа була сповнена ніжністю до нього. А ще я відчувала спокій. Ми вирівняли наш взаємообмін енергіями, він знову став рівноцінним. У такі моменти я відчувала себе спокійно і впевнено, навіть коли Ілля мовчав.

Ще один вихідний день і мовчання Іллі не стали для мене трагедією, як на Новий рік, тому що тепер я знала, що він не зникне. Навпаки, в ці дні я насолоджувалася нашим минулим листуванням, і більше мені нічого не було потрібно. О, якою ж щасливою я була!

І все ж між нами насправді існував зв'язок, який почав даватися взнаки після нашої зустрічі. Ось і цього дня він проявився. У мене була дуже серйозна нарада за результатами роботи за рік, на якій мало вирішуватися питання щодо преміювання або позбавлення премії співробітників. Я дуже хвилювалася. Це був серйозний розбір польотів.

Саме тоді, коли був мені так потрібен, до початку зборів, Ілля написав мені:

«Малятко, в твоїх акторських здібностях я анітрохи не сумніваюся».

Я була дуже рада побачити це повідомлення і відповіла одразу ж:

«Іллюша, я так хвилююся! Сьогодні дуже важлива нарада за підсумками року. Від неї залежить моя репутація і розмір зарплатні. Тримай за мене кулачки!»

У чому Ілля завжди був сильний, так це в умінні підтримати мене. З усіх месенджерів на мене посипалися ніжні і підбадьорюючі повідомлення, його фото, смайлики, поцілунки.

«Кохана, я точно знаю, що у тебе все буде гаразд, тому що ти у мене найкраща».

«До речі, тебе теж з Різдвом. Дарую тобі себе, мила моя».

«Люба, я цілую тебе багато-багато разів».

«Нічого не бійся — я з тобою».

Після таких повідомлень мій настрій покращився моментально, і я вже нічого не боялася.

«Спасибі, Ілля, впевнена, що тепер все вийде! Коли все закінчиться, напишу тобі».

Усе дійсно вийшло якнайкраще: мене преміювали не тільки матеріально за виконану роботу, але й морально — вручили подяку, як одному з кращих співробітників.

Коли урочиста частина закінчилася, я зробила селфі з відзнакою, надіслала Іллі і написала:

«Твій найкращий спеціаліст».

Але Ілля цього дня так і не з'явився в мережі, що мене трохи засмутило. Я гадала, що він буде хвилюватися за мене й обов'язково намагатиметься вийти на зв'язок, щоб дізнатися, як все минуло, але він цього не зробив. Можливо, просто не зміг.

Проте він все виправив наступного дня, коли написав мені о п'ятій ранку. Я просто здійнялася на крилах любові одразу ж, як тільки відкрила очі й отримала його повідомлення:

«Ти просто прекрасна. Я дуже тобою пишаюся. Ти у мене найкрасивіша і найрозумніша».

Я хотіла відповісти йому як тільки приїхала на роботу, але мене весь час щось відволікало, а коли я взяла до рук телефон, то побачила, що Ілля вже заходив у месенджер. Виходить, він побачив, що я прочитала його повідомлення, але не відповіла. Я дуже розхвилювалася й одразу ж почала писати йому відповідь:

«Спасибі тобі, коханий, за підтримку. Тільки ти вмієш мене заспокоїти. Сумую за тобою, твоїми голосом, посмішкою, руками, губами, твоїм коханням».

І знову хвилювання в очікуванні відповіді, боялася, що Ілля зникне, буде мовчати. але ні. Мій Ілля кохав мене, а я була божевільною, тому що до сих пір не довіряла.

Після полудня він відповів:

«Малятко, я обіймаю тебе так міцно, що міцніше вже нікуди. Ти моя радість і моє щастя. Дівчинка на мільйон!»

Це були прекрасні слова, і я зрозуміла, що нам з Іллею час зупинитися. Зрозуміло, чому він рідко заходив у месенджер: адже ми не могли спілкуватися в такому темпі двадцять чотири години на добу. Не можна постійно писати про кохання, нам обом потрібно відпочити. Тому я вирішила відповісти йому ввечері, перед сном. На душі було добре: я знала тепер точно, що Ілля нікуди не зникне, все у нас чудово. Принаймні зараз. Звичайно, скоро я почну хвилюватися через майбутню зустріч, чи відбудеться вона, але зараз все було прекрасно, і я повинна була цим насолоджуватися.

Протягом дня Ілля