Читати книгу - "Містична річка"

цього він працює на багатьох випадкових роботах — робітником у команді ремонту житлових помешкань, продавцем у крамниці «Трунки Луні», барменом, вантажником. Роботу вантажником він утратив унаслідок зникнення якихось дрібних грошей. Провину з нього знову зняли, але зі служби звільнили. 1982 року його допитувано в справі пограбування «Трунків Бланшара» в окрузі Мідлесекс, але за браком доказів виправдано.

— Проте поліції він став відомий, — сказав Шон.

— Він здобув популярність, — погодився з ним Вайті. — Його відомий спільник, такий собі Едмунд Різ, указав на Реймонда 1983 року, як на автора викрадення рідкісної колекції комічних книжок…

— Ідіотських комічних книжок? — засміявся Шон. — Ти робиш успіхи, Реймонде.

— Ціною півтораста тисяч доларів, — сказав Вайті.

— О, пробач мені.

— Реймонд повернув указану літературу цілою, і йому дали чотири місяці замість року, два місяці з яких він на той час уже відсидів. Із в’язниці, схоже, він вийшов, маючи певну наркотичну залежність.

— Он як.

— Він приохотився, звичайно, до кокаїну, адже то були вісімдесяті роки, і тут рапорт про нагляд за ним збільшується в обсязі. Чомусь Реймондові не бракує розуму приховати, де він добуває гроші на кокаїн, але не вистачає, щоб приховати, де саме він купує цей наркотик. Він порушує свою обіцянку, і йому дають іще один рік.

— І він усвідомлює помилковість своєї поведінки.

— Навряд чи. Спеціальний підрозділ ФБР ловить його на спробі переправити вкрадений товар через кордони штату. Тобі це сподобається. Угадай, що Реймонд украв. Візьми до уваги, що то був 1984 рік.

— Зроби бодай натяк.

— Керуйся своїм інстинктом.

— Відеокамери.

Вайті метнув на нього очима.

— До сраки твої відеокамери. Принеси мені кави, ти більше не коп.

— Що ж тоді він поцупив?

— Фургон «Тисяча дрібничок». Ти коли-небудь бачив таке?

— Комікси, а потім «Тисячу дрібничок»?

— Він має власний стиль, наш чоловік. Він мав також проблеми. Фургон він поцупив на Род-Айленді, а переганяв його в Массачусетс.

— Тому він і потрапив у федеральні списки.

— Тому вони й схопили його за яйця, — сказав Вайті, знову зиркнувши на Шона, — але не посадили.

Шон трохи підтягся на своєму стільці й зняв ноги зі столу.

— Він накапав на когось?

— Схоже на те, — сказав Вайті. — Після цього цілковита порожнеча в рапорті про нагляд. До кінця вісімдесят шостого року там стоять лише позначки про те, що він регулярно приходить у поліцію відмічатися. Що сказано в його записах про роботу?

Вайті подивився через свою папку на Шона.

Шон промовив:

— Зараз погляну.

Він розкрив власну папку.

— Записи про працевлаштування, про сплату податків, про виплати на соціальне забезпечення — усе припиняється в серпні 1987 року. Тут він зникає.

— Ти перевірив у федеральних масштабах?

— Запит відіслали відразу, коли я про це подумав.

— Які наші можливості?

Шон знов уперся підошвами черевиків у стіл і нахилився назад на стільці.

— Перша можливість, це коли він мертвий. Друга — він перебуває під юридичним захистом як свідок. Третя — він закопався глибоченько під землю й вийшов звідти лише для того, щоб узяти свій пістолет і застрелити дев’ятнадцятирічну подругу свого сина.

Вайті поклав свою папку на порожній стіл.

— Але ж ми не знаємо, чи це справді його пістолет. Ми не знаємо нічогісінько. Що ми тут робимо, Дівайне?

— Ми лише розпочинаємо свій танець, сержанте. Не прискіпуйся до мене так рано. Ми знайшли чоловіка, який був першим підозрюваним у пограбуванні, яке сталося вісімнадцять років тому, коли було використано зброю вбивства. Син тодішнього злочинця зустрічався з убитою. А його батько, як з’ясувалося, перебував під наглядом. Я хочу подивитися на нього й, крім того, подивитися на сина. Ти знаєш, що він не має алібі.

— Який упевнено пройшов випробування на детекторі брехні й до того ж, як нам обом здалося, анітрохи не схожий на вбивцю.

— Можливо, ми помилилися.

Вайті потер очі тильним боком обох долоней.

— Чоловіче, я стомився помилятися.

— То ти згоден, що помилився стосовно Бойла?

Руки Вайті залишалися в нього на очах, коли він похитав головою.

— Я цього не кажу. Я все ще думаю, що цей мужик — велике лайно, але чи можу я пов’язати його з убивством Кейті Маркус — проблема інша. — Він опустив руки, розпухлі півкола під його очима тепер мали червоний колір. — Але цей кут із Реймондом Гаррісом також навряд чи нам щось обіцяє. Гаразд, ми ще раз зустрінемось із сином. Чудово. І спробуємо вистежити батька. Але що потім?

— Ми когось прив’яжемо до цього пістолета, — сказав Шон.

— Пістолет, певно, давно лежить на дні падлючого океану. Принаймні насамперед я втопив би його там.

Шон обернув до нього голову.

— Ти втопив би його вже після пограбування крамниці спиртних напоїв, вісімнадцять років тому.

— Це правда.

— Наш суб’єкт так не зробив. А це означає…

— Він не такий розумний, як я, — сказав Вайті.

— Або як я.

— Присяжні ще не сказали свого слова.

Шон витягся на своєму стільці, з’єднавши пальці й піднявши руки над головою, в напрямку стелі, аж поки відчув, що м’язи в нього розтягуються. Він затремтів, позіхаючи, й поклав голову та руки на їхнє колишнє місце.

— Вайті, — промовив він, намагаючись не забути запитання, яке, як він знав протягом усього ранку, мав поставити.

— Чого тобі?

— А чи сказано щось у твоєму досьє про розкритих спільників?

Вайті підняв досьє зі столу, розкрив його та перегорнув перші кілька сторінок.

— Відомі кримінальні спільники, — прочитав він, — Реджинальд (він же Реджі Герцог) Нейл, Патрік Морейген, Кевін Сіраччі, Ніколас Дикий — гм — Ентоні Ваксмен… — Він подивився вгору на Шона, й Шон зрозумів, що головне буде зараз. — Джеймс Маркус, — сказав Вайті, — він же Джиммі з Низини, відомий ватажок банди, яку іноді називають «Хлопцями з Рестер-стрит».

Вайті закрив папку.

Шон вигукнув:

— Оце сюрприз!

Надгробок, який обрав Джиммі, був простий і білий. Продавець говорив тихим, шанобливим голосом, наче він хотів продати якийсь інший товар, а проте намагався вмовити Джиммі обрати дорожчі камені, ті, на яких були витиснені в мармурі янголи, херувими або троянди.

— Може, візьмете кельтський хрест? — запитав продавець. — Такий вибір сьогодні популярний у…