Читати книгу - "Ілон Маск"

Вона придбала кілька десятків гектарів землі, на якій планує спорудити сучасний комплекс для запусків ракет, рівного якому світ ще не бачив. Маск хоче автоматизувати велику частину процесу запуску: щоб ракети можна було перезаправити, поставити у стартову позицію і запустити без втручання людей, із комп'ютерним контролем за дотриманням процедур техніки безпеки. У рамках своєї бізнес-діяльності SpaceX хоче запускати ракети кілька разів на місяць, і власний космопорт надасть таку можливість. На те, щоб дістатися до Марса, знадобиться ще видовищніше поєднання навичок і технологій.

«Нам треба знайти спосіб робити запуски багато разів на день, — каже Маск. — У довгостроковій перспективі важливо створити самопідтримувану базу-поселення на Марсі. Щоб це вийшло — щоб на Марсі було самопідтримуване місто, — потрібні мільйони тонн обладнання і, можливо, мільйони людей. Тож у скільки запусків це виливається? Якщо надсилати по сто людей за один раз, що є великою кількістю для такої довгої мандрівки, то для перевезення мільйона людей знадобиться 10 тисяч запусків. На скільки часу розтягнуться ці 10 тисяч запусків? Враховуючи те, що вирушати до Марса можна лише що два роки, це означає, що потрібно буде десь сорок-п’ятдесят років».

«Відтак, я думаю, для кожного польоту, що вирушає на Марс, треба запустити космічний апарат на орбіту, і потім він ходитиме по паркувальній орбіті, чекаючи дозаправки. По суті, космічний апарат використає більшу частину свого палива, щоб дістатися до орбіти, а потім треба надіслати космічний танкер, який дозаправить баки космічного корабля, щоб той міг на високій швидкості вирушити до Марса і долетіти до нього за три місяці замість шістьох, причому з великим вантажем. Я не маю детального плану щодо власне Марса, але я знаю принаймні щось, що може спрацювати: щось на зразок цієї повністю метанової системи з великим прискорювачем, космічного корабля і потенційно танкера. Я гадаю, до 2025 року SpaceX вже розробить прискорювач і космічний корабель, який зможе транспортувати велику кількість людей і вантажів на Марс.

Важливо досягти певного економічного порога у плані вартості мандрівки на Марс у перерахунку на одну людину. Якщо це коштуватиме мільярд доларів за людину, колонії на Марсі не буде. Якщо це буде мільйон або п'ятсот тисяч доларів за людину, я гадаю, що є дуже хороші шанси на виникнення самопідтримуваної марсіанської колонії. Буде достатньо зацікавлених людей, які продаватимуть свої земні пожитки і переїжджатимуть. Це не туризм. Це як люди їхали до Америки у дні Нового Світу. Ти переїжджаєш, знаходиш роботу і влаштовуєш своє життя. Якщо вирішити проблему транспорту, то зробити прозору теплицю з підтримкою внутрішнього атмосферного тиску, де можна було б жити, не так складно. Але якщо ти навіть не можеш туди потрапити, це все не має значення.

Урешті-решт постане потреба підігріти Марс, якщо ми хочемо, щоб він був схожий на Землю, і я не маю плану щодо цього. Навіть за найкращих обставин на це піде дуже багато часу. На це, можливо, піде, ну я не знаю, десь від ста до тисячі років. Є нуль шансів на те, що Марс буде повністю тераформований та уподібнений до Землі упродовж мого життя. Не нуль, але 0,001% шансу, і для цього на Марсі треба було б вжити справді радикальних заходів»[86].

Багато місяців Маск пізніми вечорами ходив туди-сюди по своєму будинку в Лос-Анджелесі, обмірковуючи плани щодо Марса, та питав у Райлі, з якою він наприкінці 2012 року знову одружився, що вона про це думає[87]. «Про такі речі дуже мало з ким можна поговорити», — каже Маск. У цих бесідах він озвучував мрії про те, як стане першою людиною, що ступить на поверхню Червоної планети. «Він, безумовно, хоче бути першою людиною на Марсі, — каже Райлі. — Я благала його нею не ставати». Можливо, Маскові подобається дражнити свою дружину, а може, він маніриться, але під час однієї з наших пізньовечірніх розмов він заперечив, що має такі амбіції. «Я приєднався б до першої подорожі на Марс тільки якби мав певність, що зі SpaceX буде все гаразд, якщо я загину, — сказав він. — Я хотів би туди полетіти, але я не мушу цього робити. Це все не заради того, щоб я відвідав Марс, а заради того, щоб багато людей змогли туди поїхати». Маск, може, навіть не полетить у космос. Він не планує брати участь у майбутніх випробуваннях польотів за участю людей, що їх проводитиме SpaceX. «Я не думаю, що це мудро, — каже він. — Це було б подібно до того, якби голова Boeing узявся бути пілотом-випробувачем нового літака. Це не те, що варто робити, для SpaceX або для майбутнього освоєння космосу. Я взяв би участь, якби ми вже літали протягом трьох чи чотирьох років. Чесно, якщо я ніколи не потраплю до космосу, це не проблема. Мета — максимізувати ймовірний життєвий цикл людства».

Важко оцінити, наскільки серйозно звичайна людина сприймає Маска, коли він говорить про такі речі. Декілька років тому більшість людей віднесла б його до категорії тих, хто носиться з ідеями реактивних ранців, роботів та будь-чого іншого, на чому Кремнієва долина звихнулася на цей час. Потім Маск почав додавати до свого досьє одне досягнення за іншим, перетворивши себе з великого балакуна на одного з найповажаніших здійснювачів Кремнієвої долини. Тіл спостерігав за тим, як Маск проходить через цей процес розвитку — від активного, але невпевненого в собі генерального директора PayPal до впевненого бізнесмена, який користується повагою тисяч людей. «Я гадаю, за деякими параметрами він з часом кардинально змінився на краще», — розповідає Тіл. Найбільше Тіла вражає здатність Маска знаходити розумних, амбітних людей та заманювати їх у свої компанії. «Найталановитіші люди в аерокосмічній галузі працюють на нього. Те саме стосується Tesla: якщо ти талановитий інженер-механік, який любить збирати автомобілі, ти йдеш до Tesla, тому що це, напевно, єдина компанія у Сполучених Штатах, де ти можеш займатися цікавими новими речами. Обидві компанії від початку задумані з наміром мотивувати критичну масу талановитих людей взятися до роботи над тим, що надихає». Тіл вважає, що Маскову мету відкрити людству можливість потрапити на Марс слід сприймати серйозно і що це дає людям надію. Не всі ототожнять себе з цією місією, але важливий сам факт, що є хтось, хто намагається підштовхнути процес освоєння космосу якомога далі уперед та витиснути максимум із наших технічних можливостей. «Мета відправити людину на Марс надихає значно більше,