Читати книгу - "Рембо"

І зупинився, побачивши усміхненого Мосаада, який протягнув руку, щоб допомогти йому встати.

РОЗДІЛ 5

З боку перевалу ще лунала безладна стрілянина — уже не автоматні черги, а окремі постріли з гвинтівок. Повстанці полювали за радянськими військовими, які ховалися в завалах ущелини. Рембо відчув відразу, здогадавшись, що пійманих солдатів афганці одразу вбивають.

Якщо не враховувати цю стрілянину, то бій закінчився. Пил улігся. Серед уламків і трупів блукали повстанці, збираючи трофейну зброю та боєприпаси.

Афганець перерізав горло пораненому радянському солдатові. Рембо відвернувся. Ця війна не моя!

Ці люди ледь спроможні прогодувати самих себе, не кажучи вже про полонених. У них надто багато своїх поранених, щоб витрачати медикаменти на поранених ворогів. Якщо вони дозволять полоненим піти, ці радянські знову повернуться та знову будуть убивати повстанців. У повстанців немає вибору, їм доводиться вбивати полонених.

І все-таки…

Ця війна не моя!

Шум змусив його обернутися. Зліва, подалі від поля бою, утворився кружок збуджених повстанців, які кидали кудись каменями.

У Мосаада спалахнули очі. Він побіг до юрби. Халіді Рахім відразу до нього приєдналися й почали розштовхувати всіх, щоб прорватися в центр.

Збентежений і незадоволений Рембо поспішив за ними. Коли пін побачив, що служило мішенню для повстанців, йому стало

недобре. Російський солдат — хлопець не більше двадцяти

років — лежав на піску, обхопивши руками голову та намагаючись захиститися від каменів, якими афганці закидали його.

Один із моджахедів відірвав руки росіянина від його голови. Хлопець кинув угору зляканий погляд. Він нагадав Рембо забите бідолашне щеня. Світловолосий, блакитноокий, зовсім ще хлопчина, із м’якими рисами обличчя, що видавали в ньому жертву, а не ґвалтівника.

Повстанці схопили полоненого за плечі та закрутили його, як дзиґу. Хлопець звалився на пісок, і в нього знову полетіли камені. Один з афганців дістав ніж, схопив хлопця за волосся, ривком закинув йому голову, щоб зручніше перерізати оголену шию…

Рембо метнувся через юрбу та перехопив руку афганця за мить до того, як лезо торкнулося тіла. Блискучий клинок тремтів за міліметр від вени, що здулася на шиї; афганець намагався вивільнитися з рук Рембо, а той з усієї сили відводив ніж убік.

Афганець заричав. Рембо вивернув йому руку й перехопив ніж.

Афганець відскочив і націлив свою гвинтівку в груди Рембо.

З юрби вибіг Халід і, схопившись за ствол, опустив його в землю. Він гаркнув на афганця та відразу звернувся Рембо із ще більшим гнівом.

Він говорить, що врятував тобі життя, а тепер ви квити за те, що ти врятував життя його дочки. Тобі не треба було втручатися.

Рембо повернувся. І побачив Мусу.

Але в нього не було часу сказати йому: «Слава Богові, ти живий! Слава Богові, тебе не було на скелі, коли я підірвав там заряди!»

Афганці скупчилися щільніше, їхні пози стали напруженішими. Рахім заговорив з люттю в голосі. Муса почав перекладати.

Ти забрав у цього чоловіка ніж. Ти збезчестив його. За образу помста.

Я не хотів його образити! Я просто намагався..

Афганець ніколи не нападе на афганця.

Але я ж не один із вас! — наполягав Рембо. — Я не знаю ваших правил!

Говори спокійніше, — вимовив Муса. — Афганець ніколи не кричати. Нехай сила буде у твоїх словах. Крик — теж образа.

Рембо зібрав усю силу волі, щоб змусити голос звучати спокійно.

Переклади йому, що я не хотів образити його честь. Я поважаю його відвагу. Він великий воїн. Але я не можу йому дозволити вбити бранця. Я не став би втручатися без вагомої причини. Нехай він вислухає…

Афганець, чий ніж забрав Рембо, тремтів з люті, і погляд його став скаженим.

Скажи йому, що я прошу вибачення. Ось яким мізерним я відчуваю себе перед ним.

Рембо притиснув ніж до свого плеча та повільно провів ним, розрізаючи тіло. Потекла кров. Афганець випрямився. Рембо подав йому ніж рукояткою вперед.

Я глибоко шкодую про те, що відбулося. Але твоя честь не постраждала. Ти не даремно виймав ніж. Він випив крові.

Афганець завмер у нерішучості.

Пробач мені, і я стану твоїм боржником, — сказав Рембо.

Кров капала з його руки.

Воїн завагався, невдоволено повів плечима та взяв свій ніж.

Дякую тобі, — сказав Рембо.

Афганці схвально зашепталися. Рембо розслабив плечі.

Мосаад щось буркнув, Муса переклав:

Він сказав, що треба вчинити інакше. Так, як учить Коран. Улаштувати суд. Винести вирок. Проявити справедливість. І вже потім убити бранця.

Рахім заперечив:

Ні. Коран вимагає суду тільки над мусульманами. Невірних наш закон не охороняє. Цей солдат — гірший за невірного. Він атеїст. І до того ж боягуз. Коли ми напали, він утік поміж камені й заховався. Він не заслужив честі бути засудженим. Кат повинен забрати цього паршивого собаку геть з наших очей і стратити!

Афганці закивали. Худий кат вийшов уперед зі своєю сокирою.

Мусо, скажи їм «ні», — намагаючись надати голосу переконливості й при цьому не підвищити тону, промовив Рембо. — Скажи їм, що вони повинні мене вислухати. Скажи їм, що мені потрібна ця людина. Я думаю, він може допомогти мені врятувати мого друга.

Ми обговоримо це на раді, — відповів Мосаад.

Тоді заодно обговоріть і ще дещо, — сказав Рембо. — Із тих пір, як я тут з’явився, мені весь час доводиться робити комусь послуги. Тепер настав час зробити послугу мені. Ви обіцяли допомогти мені знайти друга. Ви весь час говорите про честь. Я ловлю вас на слові. Виконайте свою обіцянку. Якщо ця людина виявиться в силах допомогти мені, даруйте йому життя.

Афганці, здавалося, були шоковані цією промовою.

Поганої — сказав Муса. — Тобі не треба було сумніватися в їхні слова. Тепер у них єдина вибір — убити тебе або виконати прохання.

Затаївши подих, Рембо чекав рішення. Уперед вийшов Мосаад.

Ти заявляєш, що я не зможу виконати свою обіцянку?

Будемо вважати, що я тобі про неї нагадую.

Чи знаєш ти, чим ризикуєш, коли так говориш?

Знаю.

Мосаад кинув на Рембо допитливий погляд.

Значить, твій друг і справді для тебе багато значить.

Він для мене як батько.

Мосаад помовчав кілька секунд.

Ти зберігаєш вірність, як афганець. У тобі є пристрасть і мужність. Ми віддамо тобі цю людину. Але якщо він тобі не допоможе, — Мосаад узяв у ката сокиру, — якщо він спробує нас зрадити, тоді його голову ти відрубаєш сам.

РОЗДІЛ 6

Траутмен підняв голову з калюжі крові. Він примружився від світла, що заливало його камеру, і поглянув у