Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

коштів у великих розмірах з території Росії, а також численні заволодіння особистим майном громадян за допомогою шахрайства під виглядом купівлі-продажу валютних коштів. Розслідуванням цієї справи встановлено, що В. Жмудський, займаючись протягом тривалого часу приватним бізнесом, у тому числі пов’язаним з купівлею-продажем автомобілів, вирішив збільшити свої доходи на угодах з незаконним обігом наркотиків. Він створив злочинну групу в складі Абдулліна — одного з авторитетів злочинного світу, що спеціалізувався на вимаганнях і шахрайствах під час здійснення валютних операцій, і громадянки Грузії Мчедлишвілі, яка мала досвід злочинної діяльності в сфері наркобізнесу і зв’язки серед наркоділків Грузії. Маючи інформацію про те, що в Індії практично вільно продається наркотичний препарат бупренорфін, який має великий попит у Грузії, обвинувачені розробили план контрабандної доставки в Росію цього наркотику. Через громадянина Індії Пуранда Чанда вони організували приватне запрошення в м. Делі і, уточнивши деталі поїздки, усі разом вилетіли туди. Протягом п’яти днів в Індії обвинувачені незаконно придбали в місцевих постачальників з метою збуту велику партію бупренорфіну в кількості близько 40 тис. ампул ємністю 2 мл кожна і рейсом Аерофлоту, сховавши від митного огляду ампули, контрабандним шляхом доставили куплені наркотики в Москву, де їх було затримано.

Необхідно зазначити типовість і масовість аналогічних кримінальних справ. З участю восьми УВС і двох УВСТ Росії і МВС України було здійснено комплексну операцію з перекриття каналів контрабандного надходження наркотиків і зброї з-за кордону. Вилучено близько 100 кг наркотиків, 58 одиниць вогнепальної і холодної зброї, велику кількість боєприпасів, затримано незаконно ввезених товарів на кілька мільйонів доларів.

Свого часу з метою стабілізації криміногенної обстановки правоохоронними органами суміжних держав було здійснено дві оперативно-розшукові операції за маршрутом Душанбе-Москва. Викрито три організовані етнічні злочинні угруповання, порушено 35 кримінальних справ, додатково виявлено і взято на облік для подальшого оперативного відпрацьовування близько 200 правопорушників.

Очевидно, що для розв’язання проблеми боротьби з незаконним обігом наркотиків, як свідчить аналіз даних криміналістичної характеристики цих злочинів, потрібна подальша інтеграція зусиль кількох держав.

9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями.

Можна виокремити кілька типів транснаціональних злочинних угруповань, що спеціалізуються на вимаганні, залежно від способу здійснення вимагання, особистості потерпілих і сфер злочинної діяльності.

Вимагання щодо співвітчизників, які виїжджають за кордон:

• вимагання щодо співвітчизників, які займаються бізнесом в одній із країн СНД (китайці, в’єтнамці, громадяни України, Росії і Казахстану, що входять до злочинних угруповань, які діють за кордоном);

• вимагання щодо дрібних торговців, які виїжджають за покупками за кордон (контролюється практично весь шлях їхнього пересування, момент купівлі товарів і, як правило, за участю корумпованих митників, повернення в країну перебування);

• вимагання щодо біженців, які залишили “гарячі точки”;

• вимагання щодо дуже багатих підприємців із країн СНД, які здійснюють угоди за кордоном, особливо не цілком законні; відносно таких осіб злочинні угруповання ведуть справжню економічну розвідку, в тому числі з використанням корумпованих зв’язків у правоохоронних органах, у цілях заволодіння вигідним напрямом бізнесу, захоплення майна, вимагання великих сум грошей;

• сексуальна експлуатація жінок, вивезених під різними приводами за кордон.

Організоване викрадення автомобілів:

• організація викрадень у країнах Західної Європи (часто в змові з “потерпілим”, який одержує частину суми і страховку, заявляє про викрадення із запізненням); перегін кількох автомобілів через кордон за тими самими підробленими документами через пункти митного контролю, виготовлення нових документів, номерів і збут у різних країнах СНД;

• контроль за трасами перегону куплених іномарок у країни СНД;

• контроль за маршрутами міжнародних автотранспортних перевезень з нападами на водіїв чи вимаганням грошей, вантажів, за організацією збуту викрадених вантажів (іноді разом з автомобілями) через підставні фірми.

10. Злочини проти інтелектуальної власності.

Останнім часом з’явилися нові види міжнародних злочинів, які хоча й не прийнято відносити до проявів організованої злочинної діяльності, однак вони, власне кажучи, ними є. Це стосується, зокрема, порушень авторських прав, присвоєння чужої інтелектуальної власності. Річ у тому, що участь у здійсненні злочинів цілої групи осіб офіційно існуючої державної чи комерційної організації має ознаки системної злочинної діяльності з високим рівнем організації (наприклад, виготовлення і поширення “піратських” відеокасет тощо). Оскільки в цьому разі злочинна діяльність поширюється на кілька країн, то і боротьба з нею є спільним завданням правоохоронних органів цих країн. Тут, по суті, повинен бути застосований увесь комплекс слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, аналогічний спільному розслідуванню організованої злочинної діяльності.

Криміналістичний аналіз транснаціональної організованої злочинності показує, що, по-перше, її рівень постійно зростає і посідає дедалі помітніше місце в структурі національної злочинності насамперед через недостатньо ефективну боротьбу з нею; по-друге, поява на території колишнього СРСР суверенних держав створила додаткові труднощі у боротьбі з організованою злочинністю, яка залишилася об’єднаною і потребує абсолютно нових методів взаємодії між правоохоронними органами різних країн і нової організації цієї діяльності.

На сьогодні грандіозних масштабів набули викрадення і незаконне вивезення культурних цінностей за межі країн СНД. Правоохоронним органам удається затримати лише невелику їхню частину. Однак прогрес у цьому напрямі безсумнівний. З метою профілактики і розкриття злочинних зазіхань на культурні цінності, а також припинення їхньої незаконної торгівлі і контрабандного вивезення за межі Росії і Казахстану у 1998 р. було підготовлено і здійснено комплекс спеціальних заходів під умовною назвою “Антикваріат”.

Під час проведення на території Челябінської області операції “Антикваріат” на кордоні з Республікою Казахстан, на митному посту м. Троїцьк, були організовані групи заслону, групи розшуку, групи аналізу з числа співробітників міліції, представників митниці, Федеральної прикордонної служби. Аналогічні групи за домовленістю із силовими структурами були організовані на території Республіки Казахстан. У ході операції “Антикваріат” у місті й області зареєстровано 512 злочинів, при цьому розкрито 347 (з них 121 раніше вчинений), притягнуто до кримінальної відповідальності 86 чоловік. Затриманий 31 злочинець з числа тих, що перебували у федеральному розшуку. Розкриття за свіжими слідами становило 48,7 %.

6.2. Основи методики розслідування злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми[36]

6.2.1. Поняття і сутність злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми

У XV-XVII ст. українці були основним джерелом надходження рабів на татарські невільницькі ринки. Рабів вивозили до Криму, а звідти продавали в країни Середземномор’я. Щороку татари укладали контракти на постачання певної кількості рабів. На невільницькому ринку українців дуже цінували як працьовитих, нехитрих, простих і незіпсованих. Найдорожчим товаром вважалися українські жінки, бо вони вирізнялися вродою та звикли багато працювати. Їх доля була дещо кращою порівняно з долею українських чоловіків, яких використовували на роботах у