Читати книгу - "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"

Делегація Стрілецької Ради, під час переговорів з гетьманом, заявила, що Січове Стрілецтво є готове формувати свою військову частину при гетьманській владі, якщо вона буде непохитно боронити самостійну українську державність, та що СС виступлять збройно проти кожної сили, яка наважиться цю державність валити. Гетьман за порадою деяких українців, які були в його оточенні, дозволив на формування «Окремого Загону Січових Стрільців» з осідком у Білій Церкві.

Окремий Загін Січових Стрільців мав складатись з одного пішого куреня в складі чотирьох сотень, одної сотні скорострілів, кінної розвідки та одної легкої батерії. Розміщення Січових Стрільців у Білій Церкві, а не в Києві, як бажала Стрілецька Рада, вказувало на брак повного довір'я гетьманського уряду до них.

Стрілецьке командування видало з початком вересня 1918 р. наказ, який закликав усіх Січових Стрільців явитися негайно на збірку в Білій Церкві. Після чотирьох місяців розсіяння прибували ССтрільці цілими відділами з усіх сторін України в Білу Церкву. Там замешкали вони спершу в знищених та брудних бараках, які мусіли два тижні чистити та напрявляти. Також і щодо постачання військових матеріялів треба було перебороти різні перешкоди, які ставили московські офіцери, в руках яких находилося військове майно.

Щойно при кінці вересня почалася тут енергїйна організаційна та військово-вишкільна праця. Стрілецька Рада виготовила плян і методи вишколу та, спираючись на минулому досвіді, прийняла в цілості організаційні засади з січня 1918 р.

З-поміж членів Стрілецької Ради висунулася в Білій Церкві на чолове місце особа Федя Черника. Своєю надзвичайною енергією та працьовитістю і передусім тою внутрішньою силою стрілецького духа, яка била з нього, та вогнем гарячого одушевлення, він запалював усіх до праці.

Заведено дуже твердий військовий режим, а до стрільців поставлено надзвийно суворі вимоги, фізичного і морального характеру. Для вишколу Загону закликали кращих інструкторів із старшин і підстаршин Українських Січових Стрільців, які тоді стояли коло Єлисавету. Вони повели інтенсивну працю, яка зразково вишколила і здисциплінувала Стрілецтво. За основу бойового вишколу прийнято тактику німецьких пробойових куренів, практиковану в Вишколі УСС.

Усю цю вишкільну та організаційну працю вели з поспіхом, до чого спонукував Федь Черник. І тому історик говорить про білоцерківський період діяльности Черника: «Душею усієї праці був Федь Черник». Він з найбільшою енергією і пильністю готував Січове Стрілецтво до майбутніх історичних подій. Просто інстинктом передбачував ворожу перевагу та тяжку боротьбу і відчував, що вже незабаром буде бій проти ворога.

Черник був також у Білій Церкві речником ідеології Січового Стрілецтва. На нього припав обов'язок сказати вирішне слово в історичній хвилині на засіданні Стрілецької Ради.

Стрілецька Рада звернула особливу увагу на духово-ідейне виховання Стрілецтва, на оформлення його моралі і характеру та на громадсько-політичне освідомлення. «Стрільці не знають, що значить «назад», – було кличем виховання в Білій Церкві.

Зокрема виховання почуття особистої гідности й чести та власної вартости розвинуло в Стрілецтві дуже позитивну прикмету почуття січово-стрілецької гордости та свідомости приналежности до передового революційного війська. В критичних хвилях та тяжких переживаннях це шляхетне почуття було для Січового Стрілецтва великою моральною опорою.

Добрі висліди організаційної і вишкільної праці в Білій Церкві треба завдячувати ідейній та саможертвенній праці стрілецьких старшин. Свідомі своєї відповідальности вони працювали без відпочинку, самі пильно вчилися та підготовлялися. Своєю роботящістю і посвятою були вони живим прикладом для стрільців. Та висока військова мораль стрілецького старшинства, незвичаина солідність стрілецької організаційної праці спричинили те, що в короткому часі, впродовж шести тижнів, створено сильний військовий відділ.

Один із передових старшин Січових Стрільців, який брав активну участь в вишколі в Білій Церкві – твердить, що Січове Стрілецтво осягнуло тоді вершок своєї боєздатности, якій ніколи не дорівнювало.

Стан Окремого Загону Січових Стрільців напередодні протигетьманського повстання, це є дня 15 листопада 1918 року: курінь піхоти, зложений з чотирьох сотень, разом бойового стану 20-ох старшин і 474 багнетів; одна скорострільна сотня – 12 скорострілів; одна легка батерія – 4 польові гармати; кінна розвідка – 30 шабель та інші менші допоміжні відділи. Разом бойовий стан виносив 46 старшин і 816 стрільців.

Окремий Загін СС складався в двох третіх із галичан, а в одній третій частині із наддніпрянців. Ціла 4-та сотня складалася з молоденьких новобранців із Білоцерківщини, які протягом тільки десятиденного вишколу стали такими добрими бойовиками, що в критичному положенні йшли на багнети проти кількакратно сильнішого ворога. Так отже і тут, у Білій Церкві, Січове Стрілецтво мало в своїм складі уродженців усіх українських земель.

Впродовж жовтня московські впливи на Україні скріпились до того ступня, що почався вже одвертий наступ на українську державність. І хоч під натиском Українського Національного Союзу до гетьманського уряду увійшло хвилево кілька українців, то вони не могли вже завернути тієї московсько-реакційної навали, що від кількох місяців пляново опановувала Україну. Не існувала українська збройна сила, яка змогла б зліквідувати сформовані на Україні сильні московські військові відділи. Кінець укранської державности став неминучий.

В останніх днях жовтня повідомив голова Українського Національного Союзу, Володимир Винниченко, відпоручників Стрілецької Ради Андрія Мельника і Федя Черника, що Національний Союз постановив виступити проти гетьманщини,[192] бо якраз були певні докази, що гетьман підготовляє федерацію України з Росією. Далі заявив Винниченко в присутності М.Шаповала і ген. О.Осецького, що Національний Союз поклав усі свої надії і пляни на Січове Стрілецтво і тому центром повстання буде Біла Церква. У відповідь на те, делегати Стрілецтва зложили заяву, що Січове Стрілецтво для рятування ідеї української державности піде в передовій лаві всенародного повстання навіть проти переважаючих сил ворога.

Стрілецька Рада одобрила заяву своїх відпоручників, і для виготовлення пляну та технічної підготови Січових Стрільців до повстання і для