Читати книгу - "Знахар, Міхал Шьмеляк"

– Я знаю це від прокурора Ольгерда Орловського. Я повертався додому, щоб поговорити з нею, але вона була без свідомості, тож довелося викликати швидку. Ось чому я хочу піти в лікарню і поговорити з нею.

– У її стані така розмова могла б її вбити.

– Генрі, кілька тижнів тому я дізнався, що помираю. Це виявився злий жарт. Я маю чесно сказати тобі, що мені справді байдуже, помре хтось із причетних до цього чи ні.

– Як ти думаєш, Вероніка була причетна до цього… ну, я не знаю, як це назвати, до цієї плутанини?

– Лікар, який мені брехав, помер. Якуб зник. Донька лікаря була пов’язана з Якубом. Усе це повинно мати якийсь спільний знаменник. Я ще не знаю, що це саме, але щось тут є, сліпий побачить, дурень зрозуміє, Генрі!

Поліцейський підвівся і почав ходити по кухні від стіни до стіни, як Шерлок Холмс у серіалі.

– Так, ти правий. Щось тут смердить. Нам потрібно поговорити з Веронікою. Можливо, цей будинок потрібно обшукати. Не знаю. Також це може бути куля, яка потрапила в паркан. Боже... Мені здається, що ти дав мені коробку з кубиками і сказав побудувати з них замок, але бракує багатьох частин. Не знаю, ніби в цьому є якийсь сенс, але тут все одно чогось не вистачає.

– Мотиву?

– Скоріше, зв'язуючого. – Генрі випив кави. – Клею для цілого. Можливо, ми зможемо отримати його у лікарні. Тому що, припустимо, лікар підробляє документацію, якимось хитрим способом скеровує тебе на лікування до Якуба. Але по якого чорта? Єдиний мотив, який тут спадає на думку, це гроші. Але ти не такий вже й багатий, щоб обдирати, тому про це не може бути й мови. Ти занадто молодий, щоб наступати комусь на пальці в минулому, тому я б не бачив тут мотиву помсти. Можливо, це пов'язано з твоїм братом-поліцейським? Але тут нам не вистачає багатьох частин, щоб зібрати все разом.

– Поїхали до лікарні, по дорозі ще поговоримо про це, може, щось і придумаємо, – запропонував Кшисєк.

– Ти правий, сидіння на місці ще нічого не вирішило саме по собі.

7:00

Як це було легко! Щиро кажучи, якби він знав, що все буде так легко і тривіально, давно б почав працювати. Звичайно, він був чудово підготовлений, план у цій ситуації був вирішальним, без нього він міг швидко провалитися, але безпорадність поліції та суспільства загалом була просто жалюгідною. Було відчуття, ніби він в кімнаті, повній маленьких кошенят. Він міг робити все, що забажає, нічого з ним не трапилося б. Візьмемо, хоча б, події минулої ночі.

Стежити за людьми в двадцять першому столітті - це банальне заняття. Пішли в минуле історії про те, як хтось сидів у когось на хвості, залишався на три машини позаду тощо. У будь-який обраний момент ви підходите до автомобіля жертви і прикріплюєте до нього за допомогою магніту GPS-передавач. Відтепер хлоп ваш! Ви можете легко слідувати за ним на відстані в багато кілометрів, неважливо, відповідний додаток і ваша навігація завжди проведе вас по сліду, залишеному передавачем. Все нудно і аж безсоромно у своїй простоті. Поверніть ліворуч, через триста метрів поверніть праворуч, на кільцевій розв'язці поверніть на третій з'їзд. Жертва перед вами.

Отже, коли гість на вашій навігації, ви обираєте момент, коли він зупиняється на станції випити кави. Тут головне – співпадіння, так звана синхронізація, точний темп, як у гарній рок-пісні – треба увійти в ритм.

А от як це зробити.

Тип заливає собі кави, вибирає "еспрессо" і думає, скільки цукру насипати в картонну чашку. Це момент, коли лунають перші звуки: потім ви запускаєте сигналізацію в його машині (весь секрет — дистанційно запалена петарда під транспортним засобом; на "Allegro" весь комплект коштує п’ятдесят злотих). Тип виходить перевірити машину, стаканчик, звичайно, залишається поряд з кавоваркою. Потім ви заходите всередину і наливаєте рогіпнол йому в каву. Рівно стільки, щоб це не збило його з ніг, а приспало десь через півгодини. Обслузі "Орлену" сьогодні цікавий тисячний клієнт, це може бути дванадцятий пасажир автобуса, людина, яка просто хоче відлити, а може, таємничий клієнт, на якого не варто притискати поглядом, щоб він не писав нісенітниці в звіті. Наш хлоп повертається за кавою, оскільки, очевидно, ніхто не краде його новенький "мерс", хапає стаканчик та повертається до машини. У вас є рівно десять секунд, щоб сунути йому під склоочисник пакунок із записом, п’ять секунд на дії та п’ять на запас, що для професіонала більш ніж достатньо. Тепер наступна частина шоу, з безпечної відстані ви можете віддатися емоціям, чи дивиться він фільм, чи викидаєте все це у вікно. Звичайно, більш ніж певно, що він піде за твоїм слідом, але іскра напруги робить цю гру захоплюючою.

А зараз у нас шоу. Навіть якщо ти бачиш лише профіль жертви, іноді освітлений спалахом монітора, на якому відтворюється твоє відео, ти можеш уявити, що відбувається всередині. І там має бути багато чого, тому що через деякий час машина раптово від'їжджає. Не треба поспішати і сідати хлопові на хвіст, три кілометри дистанції в самий раз. Знову є невелика невизначеність, чи не засне він раптом і не загине в аварії. Адреналін!

Через чверть години можна підібратися ближче і поспостерігати, якщо він почне їхати зміючкою по дорозі, можливо, препарат подіяв на нього сильніше, ніж ви очікували? Автомобіль захоплює узбіччя, потім заїжджає, але все одно з розумними інтервалами. Рогіпнол виконує свою роботу, чудово! Розумний водій зупиняється, щоб прокинутися, ви ще трохи гальмуєте з вимкненими фарами. Гість і так розгубився, він не повинен звертати на вас ні найменшої уваги, але головне — акуратність і увага до деталей. Сигналом до подальших дій служить падаюча фігура, яка чіпляється за свою машину. Ідеально виконана акція!

Найбільше шкода, що хлоп уже відлітає, а ти з ним не поговориш, не змусиш його усвідомити розміру його програшу, і наскільки він глибоко в дупі. Але прийде час і на це. Тепер головне – акуратно упакувати його в багажник і доставити до місця призначення. Веселощі тільки починаються, цей дурень навіть не підозрює про це, але найважча частина попереду, повна викликів і невідомого. Можливо, це надто сміливий план, можливо, після цих тридцяти шести сходинок він занадто високий, щоб перескочити, але митцям доводиться ризикувати, ставити на карту кар’єру.

Все