Читати книгу - "Практична педагогіка, Ксенія Демиденко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Що шукаємо? – цікавилася я.
— Має бути ще. Тільки, заради Бога, не ступайте ніде, бо помнете. Соня, ти молодець! Такий гриб знайшла! - він осікся. Якось само собою він назвав мене Сонею, а не Сонею Костянтинівною, як завжди. Відразу насупився, а потім винувато глянув на мене:
— Можна, я не в школі вас... тебе Сонею називатиму?
— Можна, - посміхнулася я, і Вовка засяяв теж. – Але у школі…
— Та зрозуміло. Школа є школа.
Боже, як мені було затишно та цікаво з Вовкою! Ніколи не подумала б, що його товариство так позитивно на мене вплине. І справа була не в лісі й не в грибах. За ці два дні ми багато говорили. Поки видирали буряки та моркву, Вова розповідав, як провів літо, які плани на майбутнє.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Практична педагогіка, Ксенія Демиденко», після закриття браузера.
