read-books.club » Класика » Кобзар, Шевченко Т. Г. 📚 - Українською

Читати книгу - "Кобзар, Шевченко Т. Г."

219
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Кобзар" автора Шевченко Т. Г.. Жанр книги: Класика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 94 95 96 ... 106
Перейти на сторінку:
Варшаві відрубали голову. Остряниця, або Острянин Яцько (Яків), один із керівників антишляхетських повстань на Україні 1637- 1638 рр., гетьман Запорозького війська, після поразки повстання 1638 р. переселився на Слобожанщину, де був убитий повсталими козаками. Коронний гетьман - головнокомандуючий польського війська в XVI-XVIII ст. Георгій Кониський (1717-1795) - український письменник і церковний діяч, єпископ білоруський, відомий проповідник і захисник православ'я у боротьбі з унією. Довгий час йому приписувалося авторство «Истории русов».

79 - Інгул щозиму замерзає - Богун не встане загатить шляхетським трупом.- Богун Іван - кальницький (вінницький) полковник, герой визвольної боротьби українського народу проти шляхетської Польщі, видатний військовий діяч, соратник Богдана Хмельницького. 1659 р. підняв антишляхетське повстання на Правобережній Україні. Страчений польською шляхтою 1664 р. Тут неточність: Богун здобув перемогу над польською шляхтою не на Інгулі, а на Бузі.


80 - Жовті Води (річка) і Корсунь - місцевості, зв'язані з початком визвольної війни 1648-1654 рр. На Жовтих Водах і під Корсунем у травні 1648 р. козаки на чолі з Богданом Хмельницьким вщент розгромили польсько-шляхетське військо. Тарас - Тарас Трясило. (Див. приміт. до поеми «Тарасова ніч»).


81 - «Так про чигринське свято розказують старі люди». (Приміт. Т. Шевченка).


82 - Треті півні. - «Треті півні - сигнал; розказують, що Залізняка есаул, не діждавши третіх півнів, запалив Медведівку - містечко між Чигрином і Звенигородкою». (Приміт. Т. Шевченка).


83 - Рось і Альта - річки, на берегах яких відбувалися бої повсталих селян з військом шляхти. Сена - річка, на якій стоїть Париж. Варфоломіївська ніч - ніч з 23-го на 24 серпня 1572 р. (проти дня св. Варфоломія), у яку в Парижі католики знищили близько 30 тисяч гугенотів. «Тарасова і Варфоломеєва ночі одна варта другої, на стид Римської тіари». (Приміт. Т. Шевченка). Тіара - головний убір римського папи, ознака влади.


84 - Домаха - шабля з дамаської сталі.


85 - Галайда - бездомний бурлака.


86 - Царина - ворота при в'їзді в село.


87 - А хто винен? Ксьондзи, єзуїти,- «До унії козаки з ляхами мирилися, і якби не єзуїти, то, може б, і не різалися; єзуїт Посєвін, легат папський, перший начав унію в Україні». (Приміт. Т. Шевченка). Легат - тут: уповноважений папи в країні, що не має дипломатичних відносин з Ватіканом.


88 - З Керелівки - «Керелівка, або Кириловка,- село Звенигородського повіту. Червонець, що дав Залізняк хлопцеві, і досі єсть у сина того хлопця, которому був даний,- я сам його бачив». (Приміт. Т. Шевченка).


89 - Будища - «Село Будище, недалеко од Керелівки; в яру озеро і над озером ліс невеликий, зоветься Гупалівщиною за те, що там Залізняк збивав ляхів з дерева. Льохи, де був захований шляхетський скарб, і досі видко, тілько вже розруйновані». (Приміт. Т. Шевченка).


90 - Дукачик - дукат, срібна, пізніше золота монета, яку карбували в ряді країн Західної Європи. На Україні він звався «червоним золотим». За часів Коліївщини мав вартість в 3 - 3,5 крб.


91 - У Лисянку - «Лисянка - містечко Звенигородського повіту над річкою Гнилим Тікичем. Тут зійшлися Гонта з Залізняком і розруйнували старосвітський будинок, Богданом нібито будований» (Приміт. Т. Шевченка). Епізод про зустріч Гонти з Залізняком у Лисянці побудований на основі народних переказів. Насправді ж Гонта з’ єднався з Залізняком під Уманню.


92 - Ось копійка...- Йдеться про мідні гроші, зокрема копійки, які служили в гайдамаків як розпізнавальний знак.


93 - Півупруга - в даному разі міра часу - четверта частина робочого дня.


94 - У Лебедин! - «Лебедин - дівичий монастир меж Чигрином і Звенигородкою». (Приміт. Т. Шевченка). Монастир засновано 1779 р.


95 - Майданівка - село недалеко од Лисянки. (Приміт. Т. Шевченка). Тепер село Черкаської області.


96 - Загрібай, мамо, жар, жар… - весільна пісня.


97 - Ісаія, ликуй! - церковна пісня, яку виконували під час вінчання.


98 - Умань - город повітовий губернії Київської. (Приміт. Т. Шевченка). Тепер районний центр Черкаської області.


99 - Хвалилися гайдамаки… - перший рядок епіграфа, введеного Т. Шевченком у видання «Кобзаря» 1860 р. Взятий з народної пісні про Швачку.


100 - Кінні narodowi... (Пол.) - «Kawalerja narodowa» - так звались польські драгуни; їх тоді було в Умані 3 000, і всі були побиті гайдамаками». (Приміт. Т. Шевченка).


101 - Махнув ножем - і дітей немає! - «В Умані Гонта убив дітей своїх за те, що їх мати-католичка помогла єзуїтам перевести їх в католики. Младанович, товариш синів Гонти, бачив з Дзвіниці, як вони умерли і як школярів базиліанської школи потопив Гонта в криниці. Він багато написав об Гайдамаччині, але надрукованого нема нічого». (Приміт. Т. Шевченка). Насправді ж Гонта не вбивав своїх дітей. Навіть синові уманського губернатора Младановича, якому тоді було 7 років, він зберіг життя. Згодом Младанович виступив із спогадами про Коліївщину, але про вбивство Гонтою своїх дітей не згадує.


102 - Базиліани - ченці уніатського ордену св. Василія. В Умані базиліани мали школу для шляхетських дітей.


103 - Мінеї - Четьї-Мінеї (з грец. - щомісячні читання), церковно-релігійні збірники в дванадцяти частинах, що містили «житія святих», повчання тощо, укладені відповідно до кожного місяця року.


104 - Нема Гонти... - «Зрадою взяли ляхи Гонту і страшно замучили. Привезли його в кайданах в польський лагер недалеко Балти, з одрізаним язиком і правою рукою. Б., польський генерал, так велів зробить, щоб він чого-небудь не сказав на його; потім кати роздягли його, як мати родила, і посадили на гарячі штаби заліза; потім зняли дванадцять пас з спини шкури. Гонта повів очима і страшно глянув на Б., той махнув рукою - і розняли Гонту начетверо, розвезли тіло і поприбивали на середохресних шляхах. Залізняк, почувши, що так страшно ляхи замучили Гонту, заплакав, занедужав та й умер; його гайдамаки поховали в степу над Дністром та і розійшлися». (Приміт. Т. Шевченка). Б.- Браніцький. (Про

1 ... 94 95 96 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кобзар, Шевченко Т. Г.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кобзар, Шевченко Т. Г."