Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Грасе?
Хлопець вийшов зі стану здерев’яніння і бочком наблизився до мене:
– Так, леді?
– Як я тобі?
– Чудово, леді.
Упевнена, він не збоченець і не сказав би таке про нутрощі назовні. На душі злегка посвітлішало. Зовсім трішки, проте це додало достатньо сміливості, щоб перевірити свою цілісність на дотик.
Рука натрапила на луску. Невидиму. Гостру. Вона була над сарафаном і притискала його до тіла занадто щільно.
– Грасе?
– Я викличу дізнавача Кано, леді.
– Ви підтвердите, що він, – я кивнула на байдужого Елідія, – почав першим?
Грас нервово ковтнув слину і опустив очі.
– Всі підтвердять, – сказав тихо. – Мабуть.
– Хто – всі?!
– Його охорона. Ви ж не думаєте, що колишній шаєр ходить у громадські місця без супроводу?
А Рік ходить…
– Елідій ріє Нордес – це Елідій Мандрівник? Той, що полюбляє шокувати народ?
Хлопець кивнув. Потім лускатий ріє Нордес із гуркотом впав на шматки скла і до нього підбігли кілька непримітних осіб. Почалася метушня, в якій мені, як не дивно, відводилася роль роззяви, а не вселенського зла.
У невидимості є певні переваги. Нікому й на думку не спало, що винувате моє «силове поле». Всі бачили лише зухвало одягнену дівчину, на яку поклав око ріє Нордес.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб», після закриття браузера.
