Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Першим порушив тишу Олександр.
— Ти просто не уявляєш, що таке справжні гроші, Діано. Там ти будеш за день заробляти стільки, скільки тут за місяць. Тобі навіть не доведеться оплачувати житло, в нас є кілька квартир, де живуть іногородні круп'є. Ну подумай, що тебе тут тримає?
— Я тут вчуся...
— Ректор нашого університету мій друг, переведемо тебе, ніяких проблем. Я правильно розумію, що вчишся ти добре?
— На «відмінно», — підтвердила Дінка.
— Ось і славно, тим більше не буде проблем. А потім, — Олександр знизив голос і знову подивився на неї так, що побігли мурашки, — якщо ти захочеш, якщо дозволиш мені, і ми з тобою потоваришуєм... У тебе буде все, Діано. І я зроблю все, щоб ти ніколи не пошкодувала. Тобі потрібне правильне огранювання, душа моя, ми зробимо з тебе прекрасний діамант.
— Дякую, Саша, я подумаю, — вона змусила себе подивитися йому в очі і побачила, як спалахнули вони від її короткого «Саша», вона не збиралася його так називати, само собою вийшло. — Ви будете грати?
— Звичайно, душа моя, — він простягнув руку і накрив її долоню своєю, а сам продовжував гіпнотизувати поглядом, — хіба я тепер зможу від тебе відмовитися?
Діна вислизнула з-під його руки і помахала Олексію. Юлька вже поспішала через бар, дожовуючи на ходу, Вадим повернувся за стіл.
Далі грали практично мовчки, Олександр вже не жартував і не читав вірші, а вона тим більше. Його погляд тепер був важким, тугим, і Дінка ясно розуміла, які думки його долають. Потім Олександр ненадовго вийшов і про щось перемовлявся з охоронцем в холі — їх тепер було двоє нових. Максим і Тимур як і раніше стирчали в барі.
Коли Олексій повідомив, що казино закривається, Дінка зітхнула з полегшенням, надто вже незграбно вона відчувала себе після пропозиції Олександра. Дивна річ, коли Домін їй пропонував практично те ж, вона обурено протестувала, а тут навіть пообіцяла подумати. Хіба ці дві пропозиції принципово між собою різнилися? Ні, не особливо, справа більше в подачі. Виходить, причина в ній, це в неї відбулися зміни, якщо пропозиції про утримання не викликають більше у неї такої реакції?
Олександр кинув на стіл п'ять стодоларових папірців.
— Чайові. Але це тільки тобі, — він обернувся до Олексія, — чув? Це її гроші.
Дінка знала, що вони все одно підуть в загальний котел, але їй було байдуже, такі правила, та й вона сама була не проти поділитися.
— Ти навіть не уявляєш, яке задоволення мені надала, — Олександр підійшов впритул, коли вона виходила з-за столу. Він чомусь весь час озирався на двері. — Я можу тебе почекати?
Дінка невизначено знизала плечима. Він програв більше п'яти тисяч, сумнівне задоволення. Вадим покликав офіціанта, щоб розрахуватися за бар, але Олексій повідомив, що бар для дорогих відвідувачів безкоштовно, на що Олександр широко розкрив очі, повернувся до свого охоронця і видав ошелешено:
— Слухай, так тут у них на п'ять штук так можна погуляти!
Схоже, вона дійсно погано собі уявляє, що таке справжні гроші. Шахіст тоді ще місяць стогнав і скаржився, що вона його роздягнула до трусів і побачивши Дінку відразу ж починав матюкатись, а тут таке враження, що людина просто в кіно сходила.
Дінка пройшла повз похмурого, як грозовий день, Доміна і небезпечно напруженого Тимура, спиною відчуваючи жадібний погляд Олександра. Правильно, він же бачив її тільки за столом.
Як і очікувалось, гроші розкидали на всіх, але Дінка залишилася без претензій, її преміальні вийшли більш ніж істотними. Вона переодяглася і поспішила в хол, хотілося скоріше потрапити додому. І побачила в холі Олександра, поруч з яким височів їх новий охоронець з великим букетом білих троянд. Побачивши Дінку, Олександр трохи щелепи не вивихнув, і та запізніло збагнула, що красується перед ним в коротких-коротких шортах і своєму лимонному топі.
— Діно, — відмер він нарешті, — це тобі за гру, — і передав їй букет. — Дозволь мені відвезти тебе... Ти мене зовсім зачарувала, кохання моє, я не готовий з тобою розлучатися.
Куди він збирався її везти, здогадатись було не важко, аж надто красномовним був погляд потемнілих ще зовсім недавно світло-карих очей. Аж раптом між ними виросли її наглядачі-конвоїри, і тільки Бетховена-Чайковського Олександр мав дякувати за те, що до сих пір цілий.
— Вона нікуди не поїде, — сказав Домін, і йому хотілося вірити.
— Ти заборониш? — з неприязню поглянув на нього Олександр.
— Так, я, — той був оманливо спокійний, — вона співробітник казино, їм заборонено спілкуватися з клієнтами.
— Звучить, як в борделі, — скривив губи Олександр, — добре, ваша взяла. Тоді я просто скажу пару слів, — він підійшов ближче до Діни і простягнув їй візитку. — Як наважишся, подзвони. Я буду чекати.
І вийшов з казино в супроводі Вадима, а вона залишилася стояти посеред вестибюля з величезним букетом білих троянд. Дінка зарилася в букет і з насолодою вдихнула ніжний, свіжий аромат.
Тимур з Максимом вирушили за їх нічним гостем, мабуть, щоб упевнитися, що він дійсно забрався назовсім. Дінка поклала квіти на стійку порожнього гардероба, потрібно викликати таксі, вона справді з ніг валиться від втоми. Сім годин на ногах, хотілося спати, вона за час відпустки встигла відвикнути від нічного режиму. Тепер час перелаштовуватися...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флеш Рояль, Тала Тоцка», після закриття браузера.