Читати книгу - "Мистецтво і життя. Збірник"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
84
«Листи до провінціала» — полемічний твір Блеза Паскаля.
85
Віньї Альфред де (1797–1863), французький поет і прозаїк, один з визначних представників романтизму.
86
Кармонтель (Луї Каррожі, 1717–1806), Колле Шарль (1709–1789), Леклерк Мішель Теодор (1777–1851) — французькі комедіографи.
87
Готьє Теофіль (1811–1872), французький письменник-романтик, театральний критик.
88
Червнева революція — повстання робітників у Парижі 1848 року.
89
Остен Жюль Жан-Батіст Іпполіт (1814–1879), французький драматург і директор кількох театрів.
90
Скріб Ежен (1791–1861), французький драматург.
91
Клодель Поль (1868–1955), французький поет і драматург.
92
Ріхтер Жан-Поль (Йоганн Пауль Фрідріх, 1763–1825), німецький письменник.
93
Альф’єрі Вітторіо (1749–1803), італійський драматург.
Макіавеллі Нікколо ді Бернардо (1469–1527), італійський політичний мислитель і письменник.
Варкі Бенедетто (1502–1565), італійський гуманіст, автор «Історії Флоренції».
94
Банделло Маттео (1485–1561), італійський письменник.
95
Малларме Стефан (1842–1898), французький поет-символіст.
96
Ідеться про Поля Валері.
97
Дебюссі Клод Ашіль (1862–1918), французький композитор.
98
Гюстав Флобер (1821–1880). «Мадам Боварі»
99
Дю Кан Максим (1822–1894), французький письменник і журналіст.
Буйє Луї (1822–1869), французький письменник і драматург.
100
«Поль і Віргінія» — сентиментальний роман французького письменника Бернардена де Сан-П’єра (1737–1814).
101
Руссо Анрі (1844–1910), французький художник-примітивіст.
102
Кучук-Ханем (або Рушук-Ханем), єгипетська танцівниця і куртизанка.
103
Коле Луїза (1810–1876), французька поетеса, хазяйка літературного салону.
104
Готьє Жюль де (1858–1942), французький письменник і критик.
105
Трістан, Ланселот — герої середньовічних рицарських романів.
106
Вермеєр Ян (1632–1675), голландський живописець.
Коро Жан-Батіст Каміль (1796–1876), французький художник-пейзажист.
107
Гаварні Поль (Сюльпіс Гійом Шевальє, 1804–1866), художник-графік, майстер сатиричних гравюр.
108
І. С. Тургенєв (1818–1883). Мистецтво Тургенєва
109
Шарден Жан-Батіст Сімеон (1699–1779), французький живописець.
110
З нічого (лат.).
111
По Едгар Аллан (1809–1849), американський письменник; Жаррі Альфред (1873–1907), французький письменник.
112
Делакруа Фердінанд Віктор Ежен (1798–1863), французький живописець і графік.
113
Бурже Поль (1852–1935), французький письменник і критик.
114
Мередіт Джордж (1828–1909), англійський письменник; Еліот Джордж (Мері-Анн Еванс, 1819–1880), англійська письменниця.
115
В середину речей, тобто у саму суть (лат.).
116
Ада, це твій батько (франц.).
117
Проси його зі мною (франц.).
118
Так це батько?.. (франц.).
119
Так, моя дитино, правда ж, ти його любиш? (франц.).
120
Ну, як, пані? (франц.).
121
Та так, Жюстіно (франц.).
122
На війні як на війні (франц.).
123
Віардо-Гарсіа Мішель Поліна (1821–1910) — французька співачка.
124
Орнаментами (франц.).
125
Герої поеми Гомера «Іліада».
126
Серед афоризмів, опублікованих Полем Валері, я з задоволенням знайшов два тексти, які чудово пояснюють тургенєвське «бути оригінальним, не будучи ексцентричним». Ось вони: «Вже з першого погляду мені пригадалися слова, які я чув від Дега[318]: «Це плоско, як прекрасний живопис».
Ці слова важко коментувати. Їх можна найкраще зрозуміти, подивившись прекрасний портрет Рафаеля. Божественна плоскість: ні зображення, яке створює ілюзію реальності, ні пастозності, ні кам’яних підпорок, ні штучного освітлення, ні підкреслених контрастів. Я гадаю, що досконалість досягається тільки повним нехтуванням усіх засобів, які дозволяють перебільшувати».
«Новаторство, прагнення до новаторства. Нове — одна з тих збуджуючих отрут, які зрештою стають необхіднішими за будь-яку іншу; коли вони одного дня заволодіють нами, виникне потреба все збільшувати дозу, поки вона не стане смертельною».
«Дивно так чіплятися за тлінне у речах, якою є якраз їхня новизна.
А чи вам невідомо, що навіть найновішим ідеям слід надати благородної форми, не скороспілої, а зрілої, щоб вони мали вигляд не незвичайних, але споконвічних і не винайдених сьогодні вранці, а лише забутих і відроджених».
127
Лев Толстой (1828–1910). Найвизначніший. «Війна і мир»
128
Фрейд Зігмунд (1856–1939), австрійський психіатр, основоположник вчення про підсвідоме — психоаналізу.
129
Прудон П'єр Жозеф (1809–1865), французький дрібнобуржуазний соціаліст, теоретик анархізму.
130
Ватерлоо — 18 червня 1815 року під Ватерлоо була розгромлена армія Наполеона англійськими і австрійськими військами.
131
Ромен Жюль (Луї Фарігуль, 1885–1972), французький письменник.
132
Мистецтво А. П. Чехова (1860–1904)
133
Марк Аврелій (121–180), римський імператор.
134
Бунін Іван Олексійович (1870–1953), російський письменник.
135
Крамськой Іван Миколайович (1837–1887), російський живописець і художній критик.
136
Плевако Федір Никифорович (1842–1908), російський юрист, адвокат, судовий оратор.
137
Бос Шарль дю (1882–1939), французький письменник і критик.
138
Справа Дрейфуса — судова справа у свідомо фальшивому звинуваченні у зраді офіцера французького Генерального штабу, єврея А. Дрейфуса (1859–1935), сфабрикована 1894 року реакційною французькою вояччиною.
139
Суворін Олексій Сергійович (1834–1912), російський видавець, журналіст.
140
Верден — 1916 року, у першу світову війну бої між німецькими і французькими військами закінчилися тут перемогою французів;
«Люди доброї волі» — багатотомна серія романів Жюля Ромена.
141
Піранделло Луїджі (1867–1936), італійський письменник.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мистецтво і життя. Збірник», після закриття браузера.
