Читати книгу - "Рембо"

Я потраплю в дурне становище, якщо відмовлюся.

Схоже, я знаю, що за гра спала йому на думку. Боюся, це…

Бузкаші, — сказав Мосаад.

Бузкаші? — перепитав Рембо. — Мішель, що таке буз каші?

Гра в бичка.

Гра…

Це афганський національний спорт, — пояснила Мішель. — Мосаад у ній майстер. Його майстерність відома по всій країні. Грати з ним — це приблизно те ж, що боксувати з чемпіоном у надважкій вазі.

Тоді в мене немає вибору.

Мосаад чекав. Коли Рембо погодився, очі його блиснули яскравіше.

Мішель, швидко розкажи, як, чорт забирай, грати в неї?

РОЗДІЛ 5

У бузкаші грали верхи. Обезголовлене теля скидали в траншею. Суть гри була в тім, щоб добігти до траншеї, перемогти інших гравців у боротьбі за володіння телям, витягти тушу, кинути її на сідло та проскакати через поле. На дальньому кінці поля потрібно було об’їхати навколо стовпа, повернутися назад і скинути тушу в траншею, де все починалося. Тим часом інші гравці повинні були забрати теля, щоб самим повернути тушу в канаву.

Це було просто.

Незвичайно.

І грубо.

Усе населення табору зібралося подивитися. їжі не вистачало, тому закололи хворого бичка. Як тільки кров перестала хльостати, його тушу кинули в рів.

Рембо, Мосаад й інші афганці стояли поруч зі своїми конями та чекали початку гри. Мосаад розставив ноги й випнув груди колесом — чемпіон, який зібрався довести, що він усе ще кращий.

Судив цю гру сільський кат. Єдиним її правилом було таке: роби все, щоб виграти.

Рембо зняв сорочку. На плечах і руках його перекочувалися могутні мускули.

Кат підняв меч і закричав.

Гра почалася.

Мосаад та інші афганці рвонули вперед. Рембо за ними. Рів перетворився на купу з переплетених тіл і рук. Один афганець застогнав і зігнувся. Інший схопив тушу за ногу, але його відразу відкинули. Нападник підняв теля, але майже в той же момент був збитий з ніг. Із шиї теляти хльостала кров.

Кров потрапила на обличчя й руки Рембо. Він проштовхувався до туші, але як тільки добрався до неї, то відчув, що йому вдарили під коліна.

Це був Мосаад. Він протискувався до туші, на ходу розкидаючи супротивників. Схопивши теля, Мосаад ударив нападника в пах і став пробиватися до коня. Ще лежачи на землі, Рембо смикнув Мосаада за литку, повалив його та схопив теля. Хтось наступив Рембо на спину, на голову.

Випльовуючи бруд, Рембо схопився на ноги й рвонув до Мосаада, щоб не дати тому кинути тушу на сідло. Мосаад спробував відіпхнути Рембо, але той ухилився, сам обхопив афганця ззаду й кинув його на землю. Потім проскочив повз двох інших, ухилився від удару кулаком і кинувся до гравця, який ухитрився покласти тушу на сідло.

Але Масаад опинився першим. Він збив Рембо на землю та, наступивши йому на спину, скочив на коня. Тварина відразу рвонула вперед.

Рембо метнувся до коня, піймав Мосаада за плече, і обоє впали на землю. Мосаад заричав, ударив Рембо в сонячне сплетіння й побіг за конем з телям. За ним кинулися інші.

Туша почала сповзати. Хтось закинув її назад і спробував заскочити в сідло, але відразу був збитий. Наступного гравця теж відіпхнули. Зрештою Мосааду вдалося, розштовхавши всіх, скочити в сідло.

Рембо першим добрався до свого коня. Поки глядачі підбадьорювали Мосаада, Рембо кинувся за ним. Туша лежала перед Мосаадом на шиї коня. Ноги звисали з боків.

Рембо наздогнав його та схопив теля. Мосаад збив його руку з туші.

Рембо зробив ще одну спробу. Мосаад натягнув поводи й стьобнув Рембо по руках та обличчю.

У люті Рембо схопив Мосаада та, не звертаючи уваги на біль у руках, так сильно смикнув, що ледве не скинув його. Однак афганець ухитрився випрямитися.

Забравши тушу теляти, Рембо утримував її у висячому положенні, намагаючись звалити на свого коня. Величезна вага зігнула його. Трисекундна затримка дала Мосааду шанс наздогнати Рембо й схопити теля за іншу ногу. Ідучи поруч, вони тягли кожний до себе. Шкіра теляти тріщала, жили лопалися.

«Ми розірвемо його!» — гарячково думав Рембо.

Зненацька їх оточили інші вершники. Штовхаючи обох, вони намагалися змусити їх кинути тушу. Рембо відчув удар копитом у ногу. Він застогнав, пальці його розтиснулися, і Мосаад заволодів тушею.

Дія перемістилася на край поля. Мосаад, тримаючи бичка, обігнув камінь і вже скакав назад. Коли Рембо порівнявся з каменем, два коні вдарилися та скинули сідоків, а він помчав уперед.

Мосаад тягнув теля по землі. Шкіра на животі лопнула. Рембо під’їхав ближче. Він ухилився від вершника, який намагався його збити, і відразу втік від іншого, який перегородив йому шлях. Зрештою йому вдалося вирватися вперед і при цьому нікого не пропустити.

Прагнучи до цілі, він думав, що йому неважливо, хто з них виграє, він чи Мосаад. Якщо я виграю, Мосаад втратить авторитет і зненавидить мене, відмовить у допомозі, навіть якщо Муса відшукає заховану зброю.

У замішанні Рембо знову наблизився до Мосаада та знову спробував схопити теля. Мосаад хльоснув його по обличчі й очах.

Рембо здалося, що на нього напав цілий рій шершнів.

— Ти, недоноску!

Обливаючись кров’ю, Рембо в люті рвонув до Мосаада, схопив його за бороду й різко смикнув.

Мосаад закричав, як очманілий, відпустив теля, а Рембо тим часом скористався ситуацією та заволодів ним. Він уже хотів кинути тушу на сідло, але передумав і поклав її собі на плечі. Зігнувшись під вагою, Рембо відпустив повід, керуючи при цьому конем колінами, і схопив руками за ноги теля.

З обох боків вершники намагалися дотягтися до туші, але Рембо вміло тікав від них, продовжуючи скакати вперед.

Траншея наближалася. Мосааду нарешті вдалося збити прану руку Рембо з ноги теляти та схопитися за неї самому. Лівою рукою Рембо тримався за тушу, а правою намагався розчепити пальці Мосаада.

Теля лежало на плечах Рембо. Рана на череві відкрилася… Телячі нутрощі вивалилися на Рембо: шлунок, печінка, кишки бовталися на його голих грудях. Кров залила його. Кишечник розвівався, як вивернуті навиворіт змії. Він весь був заляпаний чимось вологим, теплим і слизьким. Сморід був такий, що здавалося, його от-от знудить.

Мосаад не відпускав. Навіть коли вони досягли рову, Мосаад не здався. Падаючи, Рембо спробував потягнути за собою супротивника. Тільки тоді Мосаад відпустив. Рембо звалився в яму на теля.

Він лежав на спині, важко дихаючи та стримуючи нудоту.

Єдине, що він зараз чув, було дихання. Вершники й глядачі застигли