read-books.club » Сучасна проза » Дев’яносто третій рік 📚 - Українською

Читати книгу - "Дев’яносто третій рік"

215
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Дев’яносто третій рік" автора Віктор Гюго. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 93 94
Перейти на сторінку:
час революції у Франції; вони символізували відданість революції.

7

Сині — військо республіки; білі — військо контрреволюції, що боролося за короля.

8

Десяте серпня 1792 р. — день повалення влади короля. Взято штурмом королівський палац у Тюїльрі, при цьому загинуло майже півтори тисячі чоловік. Короля з сім’єю заарештували і посадили в тюрму.

9

Вестерман, Франсуа-Жозеф (1751–1794) — стояв на чолі марсельських та нантських добровольців, які штурмували 10 серпня Тюїльрійський палац. Згодом був командувачем військ у Бельгії і Вандеї. Як друг Дантона, був гільйотинований разом з ним 5 квітня 1794 р.

10

Жірондисти — виразники інтересів великої торговельно-промислової буржуазії, в Конвенті були правим крилом. Назву свою дістали від департаменту Жіронди, де вони мали найбільший вплив. Були зметені народним рухом 31 травня — 2 червня 1793 р.

11

Трініті-Гауз — корпорація англійських моряків. З XVI століття була офіціальною установою, що вирішувала питання про те, чи придатний для плавання новозбудований корабель.

12

Гош, Лазар (1768–1797) — республіканський генерал, що блискуче провів кілька воєн і придушив контрреволюційне повстання в Нижній Вандеї.

13

Паш, Жан-Нікола (1746–1823) був призначений наприкінці 1792 р. військовим міністром, але незабаром його усунули як прибічника лівих, які тоді ще не взяли влади. Був мером (головою міського самоврядування) Парижа в період найбільшого піднесення революції.

14

Санкюлоти. — Так презирливо називали аристократи французьких революціонерів — в основному вихідців з бідних шарів населення, які носили не короткі, до колін, штани (фр. culotte), а довгі.

15

Філіпп Егаліте — герцог Орлеанський, прозваний «Егаліте» (фр. слово «égalitée» означає рівність). Вдавав з себе республіканця і навіть якобінця.

16

«Монітер» — паризька газета, заснована 24 листопада 1789 р. З 1790 р. стала напівофіціальною газетою: в ній друкувалися протоколи і звіти засідань Законодавчих зборів, Конвенту, Ради Комуни тощо.

17

Tormentum belli — знаряддя війни (лат.).

18

Vis et vir — сила і мужність (лат.).

19

Якобінці дістали назву від місця зібрань їхнього клубу, що відбувалися в Якобінському монастирі. Це клуб, в якому в 1793–94 рр. лишилися тільки послідовні демократи, представники революційної дрібної буржуазії, міської і сільської бідноти. Якобінці були прихильниками революційної диктатури. Через своїх представників у Конвенті, Комітеті громадського порятунку і Комуні якобінці організовували оборону республіки від внутрішніх і зовнішніх ворогів.

20

Карно, Лазар (1753–1823) — член Законодавчих зборів, потім — Конвенту. Як член Комітету громадського порятунку, організовував військові сили революції.

21

Має вуха, але не чує (лат.).

22

Пелопоннеська війна (431–404 р. до нашої ери) — війна між Афінами і Спартою, яка перетворилася в загальногрецьку війну і ускладнилася втручанням Персії (Ірану).

23

Закон про підозрілих виданий був 17 вересня 1793 р. За цим законом могли заарештовувати всіх, на кого падала підозра у співчутті до «тиранії», тобто до монархії.

24

Франклін, Веніамін (1706–1790) — північноамериканський державний діяч і вчений-фізик, брав активну участь в боротьбі Північної Америки з Англією за незалежність, приїздив у Париж для укладення з Францією воєнного союзу.

25

Марат, Жан-Поль (1743–1793) — один з найвизначніших діячів Французької революції, вождь якобінців, член Конвенту. З 1789 р. видавав газету «Друг народу». 13 липня 1793 р. Марат був убитий Шарлоттою Корде.

26

Скільком на користь б’є його струмінь (лат.)

27

Варенн. — В результаті змови, королю дали можливість втекти з Парижа за кордон, де він мав очолити емігрантів та німецьку армію. Переодягнений лакеєм король з сім’єю виїхав з Парижа. Але його впізнали, і він був затриманий 21 червня 1791 р. у Варенні.

28

«Карманьйола» — революційна пісня, складена в 1792 р. паризькими санкюлотами (див.). Виконувалась у супроводі танцю.

29

Дюпле, Шатле, Дідьє, Нікола, Гарньє-Делоне — присяжні Революційного трибуналу. У Дюпле, власника столярної майстерні, жив Робесп’єр.

30

Робесп’єр, Максіміліан (1758–1794), — один з найвидатніших вождів Французької революції, вождь якобінської партії, фактичний голова уряду в другій половині 1793 р. і першій половині 1794 р. Обстоював інтереси середньої та дрібної буржуазії, борячись проти прибічників великої буржуазії, водночас прагнув задовольнити вимоги народу. Робесп’єр та очолюваний ним Якобінський клуб не мали підтримки у населення. Тому перемогли термідоріанці. Робесп’єр та його прихильники були страчені.

31

Фрерон, Луї-Станіслав (1765–1802) — журналіст, що обстоював крайні терористичні заходи, і сам, як комісар Конвенту, був надзвичайно жорстоким. Згодом став одним із найзапекліших термідоріанців, підбурював до погромів так звану «золоту молодь», яку так і звали — «молодчики Фрерона».

32

Фук’є-Тенвіль, Антуан (1747–1795) — громадський прокурор при Революційному трибуналі.

33

Пале-Рояль — палац герцогів Орлеанських. Філіпп Орлеанський (Егаліте) перебудував його 1786 р. і став здавати під ресторани, магазини тощо. Наприкінці XVIII ст. служив місцем для зібрань буржуазії.

34

Неперекладна гра слів, á la Porte — у Порті (Туреччині), á la porte — за дверима (викинута за двері).

35

Максимум — система вимушеної таксації цін і заробітної плати, встановлена Конвентом під час Якобінської диктатури.

36

Давід, Жак-Луї (1748–1825) — видатний французький художник, революційно настроєний, друг Марата і Робесп’єра.

37

Мерсьє, Луї-Себастьян (1740–1814) — письменник. Як член Конвенту голосував проти страти Людовіка XVI, за що був ув’язнений і вийшов на волю тільки після 9 термідора. Потім був членом Ради п’ятисот (див.).

38

Ça ira! («Діло йтиме гаразд» чи «Справа налагодиться») — приспів і назва популярної паризької пісеньки невідомого автора.

39

9 термідора — скорочена назва контрреволюційного перевороту, що стався 9 термідора, тобто 27 липня 1794 р., після чого настала термідоріанська реакція. Розгул білого терору, економічна криза, голод і зубожіння народних мас характеризують цей період.

1 ... 93 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дев’яносто третій рік», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дев’яносто третій рік"