Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Кантрелл також ніколи не забував, що успіх у нафтовому бізнесі не зробив його кращим за решту колег-оклахомців, проте міцно вплів його життєву нитку у полотнище їхнього життя. На той момент, коли його кар’єра тривала вже сорок років, а від промисловості штату неабияк тхнуло, Кантрелл намагався зробити з цим бодай щось — наприклад, заснував асоціацію незалежних нафтовиробників, яка фінансувала очистку понад п’яти тисяч покинутих бурильних майданчиків. «Ми не жменька альтруїстів, які намагаються тут бути грецькими богами чи щось таке, — каже Кантрелл. — Ми намагаємося заробляти гроші, і намагаємося робити це так, щоб з нашими дітьми, внуками і їхніми дітьми все було гаразд».
«Ми — дрібні видобувники. Це наш бізнес. Ми не представляємо якусь велику компанію. [Це не] нью-йоркські гроші, кошти приватних інвестицій чи корейських акціонерів. Це наші гроші. Тож ми мислимо довгостроковою перспективою. Модель фінансування з приватного капіталу розрахована на п’ять років. Ви заробляєте гроші. А потім виходите з гри. Ми ж тут живемо. Семінол. Ада. Ардмор. Дункан. Практично в кожному окрузі штату є представники нафтовиків. Ми віддаємо своїх дітей в державні школи. Ми не відправляємо своїх дітей до шкіл приватних. Не літаємо корпоративними літаками з Х’юстона і не впливаємо на державну політику. Ми дзвонимо нашому сусідові по вулиці й кажемо: «Вітаю, Джоне! Нам потрібно, щоб ти за це проголосував».
«Якщо маєш намір жити тут — якщо занурений в культурне середовище, — цілком розумно бути з усіма в добросусідських відносинах. Наша молитва про те, що ніколи не проситимемо від свого штату нічого, щоб йому зашкодило. Ми можемо по-різному тлумачити, що це значить, але, поза сумнівом, це ідеал, якого ми прагнемо».
Як людина, яка вважала себе незалежним нафтовиком аж до мозку кісток, Кантрелл виявляв особливе благоговіння перед Гарольдом Хаммом. «Континентал» належить йому на 68%. Він не користується чужими грішми. Він користується своїми. Розумієте, чому він герой. Коли Хамм попросив Кантрелла допомогти у протистоянні проти припинення дії улюбленої пільгової ставки на горизонтальне буріння, Кантрелл відгукнувся на прохання. Він знав, що насправді не так уже й багато бурильників в Оклахомі отримують зиск від значних знижок на горизонтальні розробки; від міг навести до останньої цифри після коми усі статистичні дані про величезний відсоток дрібного бізнесу, незалежного нафтового традиційного старого вертикального буріння, як у нього самого, який платив усемеро разів вищий податок, ніж такі великі виробники, як «Континентал», «Чесапік» і «Девон». Він не хотів, аби його «додали до одного великого моноліту під назвою «Велика Нафта». Але він свято вірив в американську нафтову промисловість, пам’ятаючи про даровані нею вигоди його державі зокрема й світу загалом. І, до того ж, він був командним гравцем.
Кантрелл залучив свої контакти і використав добру славу, якої зажив за понад чотири десятки років політичних ігор у штаті. Звернувся до губернаторки Мері Феллін, тимчасового голови сенату і голів енергетичних комітетів як у Сенаті, так і в Палаті представників. Те, що він їм пропонував, видавалося розумним рішенням: скажімо, 5%-й податковий податок на видобуток для всіх — як для горизонтальних, так і для вертикальних бурильників. Усі щасливі, бо це все ж менше, ніж вполовину, порівняно з податками для нових свердловин у штатах з активними сланцевими родовищами на зразок Північної Дакоти і Вайомінга. Не заохочує до виробництва, яке спричиняє перенасичення запасів, і різке падіння цін, — подивіться на Обрі Макклендона і проблему природного газу. І це справді збільшило б бюджет штату. Дружина Кантрелла упродовж майже сорока років вчителювала. Скорочення шкільного фінансування було темою серйозних обговорень за його обіднім столом.
Кантреллу було трохи незатишно від тональності деяких інших ораторів на Мітингу за бурові установки; вони вийшли на сцену переповнені гнівом по самісінькі вінця. Лунали погрози відмовитися від нового буріння — піти зі штату, — якщо законодавці дозволять прибрати податкові пільги. За межами Оклахоми сланцевих родовищ не бракувало, чи не так? І ось він знову прихований бандитський шантаж: у вас тут жевріє мила невеличка промисловість, — буде шкода, якщо з нею щось станеться.
Коли слово взяв Кантрелл, пристрасті трохи вляглися. Наскільки Кантрелл міг судити, жоден інший штат у державі не зробив більше для розвитку нафтогазової промисловості. «Оклахома має тривалу історію втілення в життя найкращих для нафтогазової промисловості рішень, бо оклахомці розуміють, що для Оклахоми краще, — сказав він. — Ми тут не для того, щоб протестувати проти будь-чого. Ми не сердимося ні на що. Ми просто тут, щоб нагадати наших друзям-депутатам, які займаються політикою, наскільки важлива наша галузь. Ми хочемо бути певні, що вони не заподіють ненавмисної шкоди тим, що роблять. Наша робота — просто розказати їм нашу історію».
Історія нафти й газу в Оклахомі — це значною мірою історія сучасної Оклахоми. Щодо питання, що було першим — курка чи яйце, тут сумнівів мало — спочатку була енергія. Нафту в Оклахомі знайшли задовго до того, як вона стала штатом, тому вона й досі головніша за уряд й управління. У цьому не лишається сумнівів, коли прогулятися землями Капітолію в Оклахома-Сіті, розміщеним прямісінько над продуктивним нафтовим родовищем. Найвідоміше місце видобутку на землях Капітолію — Петунія № 1. Навскоси пробурену (квазігоризонтальну) свердловину, що йде під кутом від старанно доглянутої клумби (звідси й назва) якраз під будівлею Капітолію, завершили в 1941 році. Купол Капітолію, для порівняння, добудували лише через шістдесят років. До того часу Петунія № 1 припинила видобуток, але це відбулося після того, як викачали 1,5 мільйона барелів нафти. І була тут
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу», після закриття браузера.