Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"

Татуювання на спині графа мало вигляд кола з різними лабіринтами. У кожному осередку знаходилися символи, які я мала спочатку змусити проявитися, а потім розшифрувати. Найлегші заклинання запалили перші символи, і я швиденько їх перемалювала в зошит.

— Прокляття справді дуже дивне. Ти ніколи так і не казав, хто на тебе його наклав. І хто… вбив твою дружину, як вона загинула, - спробувала я підібратися до небезпечної для себе розмови.

— Це прокляття… півночі. На той момент ми також стояли на порозі війни з ними, – я почула в його голосі небажання говорити про це, але продовжила.

— А ти казав, що в палаці були твої вороги. Ти висловлював думку про користь нового шлюбу твого брата через загрозу півночі. Але стався державний переворот, під час якого загинула твоя дружина. Виходить, на тебе наклали прокляття, щоб ти не втручався у справи імперії? Або щоб відкинути тебе від трону?

— Щоб я більше не одружився. Я розумів, що… імператор без спадкоємця – це загибель імперії. Передавати країну до рук такого, як Ерлоу, на той момент мені здавалося неприпустимим. Я просто відійшов від справ.

— Знайшов вагомий аргумент піти з імперії? - зрозуміла я його задум.

— Імперія забрала у мене все те, чим я дорожив.

Через дві години підбору потрібних заклинань ми обидва втомилися. Я вже переписала досить символів, щоб почати розшифровку.

— Вже можеш щось сказати? - поспішив граф поцікавитися моєю працею.

— Поки що складно щось однозначно відповісти. Бачу тут знайомі символи-заклиначі пам'яті, часу…

— Тож через них я не пам'ятаю її ім'я? – з болем у голосі спитав граф, а моє серце стислося від жорстокого нагадування про те, що я – лише копія його дружини. За його словами.

— Можливо. Тейрене, мені потрібна буде імператорська бібліотека. Зазвичай у ній зберігаються різні книги за магічними символами старих часів. Мені потрібні вони будуть для роботи.

— Я забезпечу тобі доступ та безпеку.

Коли наступного дня ми йшли до бібліотеки, я наважилася поставити запитання, яке рішення він ухвалив щодо нас.

— Забула? Я бажаю, щоб ти була в моєму ліжку щоночі.

Я хмикнула і з сумом відповіла:

— Тобто я залишаюся твоєю коханкою, і можна сказати навіть більше: я стаю справжньою фавориткою самого імператора.

Тейрен зупинився і торкнувся пальцем мого підборіддя, трохи підводячи моє обличчя.

—  Так. Я не збираюся від тебе відмовлятися, Еріеле.

— Тому що я така схожа на твою дружину? Тільки у цьому причина?

Він довго не відповідав, а я просто читала відповідь в його очах. Я відвернулася і пройшла далі. Граф… чи точніше сказати імператор? Ми увійшли до бібліотеки. Тейрен вивів усіх співробітників, наклав захисне закляття, а перед відходом притягнув мене до себе, обійняв і поцілував. І потім мовчки пішов, залишивши мене одну у величезній імператорській бібліотеці.

Насамперед я проговорила заклинання пошуку найнедоступніших, секретних книг, які були заховані далеко від сторонніх очей. І не помилилася у своїх здогадах.

«Історія дир’єсів і прокльонів пов'язаних з ними».

Потім знайшла всі необхідні книги для розшифрування символів і сіла за стіл для вивчення всього, що я мала. Я не поспішала, тому що не хотіла припуститися помилки. Вона могла коштувати десятки годин праці. Кожен новий символ відкривав свою зв'язку з іншим символом. Доводилося вести суворий порядок. Порушивши його, ти повинен повернутися на вихідну позицію і почати все з початку.

Після тригодинної роботи те, що я побачила – мене збентежило. Я швиденько спалила від злості свою роботу і почала знову. Але вже на середині шляху, я зрозуміла, що йду тією ж дорогою.

Я відклала книги та зошити і помасажувала скроні. Можливо, я припустилася якоїсь помилки при списуванні символів із татуювання чоловіка? Але зазвичай я за собою ніколи не помічала таких помилок. Я порівняла два символи, які вважала «винними», і зрозуміла, що вони зовсім різні. Помилки з мого боку не могли бути!

Прокляття не мало відношення до людини. Саме до людської сутності. Я подивилася на книгу, що лежала осторонь і трохи подумавши, взяла до рук. Хто ж ти такий, болотяний демон?