Читати книгу - "Після кави, Абдул Рашид Махмуді"

треба вибачити. Вона вийшла заміж за чоловіка, до якого було неможливо достукатись, чоловіка, який із раннього дитинства вирішив блукати у великому, нескінченному просторі всесвіту, але був ізольований від людей із плоті і крові. Бідолашна не достукалася до нього. Можливо, вона покохала б його, якби почувалась впевнено з ним. Але це було неможливим, і вона ненавиділа настільки, що втратила віру в увесь світ і зненавиділа все навкруги. Здавалося, що це глухий кут... Можливо, поява Нахед була світлом у кінці тунелю, щоб очистити серце від ненависті. Це все треба викласти на папері. Можливо, роман стане провідником крізь цей незрозумілий лабіринт, і, можливо, він проведе по шляху прощення. Ну от, поїздка до Відня й сюжети двох романів на долоні.

«Моя дорога Маріко. Не хвилюйтеся. Повернуся безперечно, без дружини і коханки. Але попереджаю, що купую фортепіано, і вам доведеться миритися з галасом, який я буду зчиняти. З любов’ю і поцілунками та повагою, завжди ваш, Мідхат».

Ми мали б закінчили цю сторінку. тим, що треба виспатися. Іди спати, суча дочко. Іди спати, сучий сину.

Задзвонив телефон, і почувся голос Сальми:

— Оце так сон! Уже майже полудень.

— Доброго ранку, красуне, — привітався Мідхат.

— Сподіваюся, ти добре відпочив? Ти не повіриш... Я прокинулася о восьмій, а від пиття не залишилося й сліду. Я спала так міцно, що відчула, як відродилася. Це все завдяки тобі. Дякую, що ти про мене дбаєш. А як ти сьогодні? — запитала Сальма. — До речі, чому я не знайшла тебе поруч, коли прокинулася? Чому ти так рано пішов?

Мідхат одразу здолав залишки сну, коли почув це.

— Але я не ночував поруч, — відповів він. — Я приготував каву й пішов.

Вона засміялася:

— Не треба бути сором’язливим і скромним. Ти був дивовижний. Ти неймовірний...

— Дивовижний? — у його голосі почулося роздратування. —Що мається на увазі? Чи це такий жарт, люба моя?

— Ти розумієш, що мається на увазі, — відповіла Сальма. — Це правда, я була нетвереза, але я пам’ятаю все, що сталося. Це була виняткова ніч кохання, і ти піднявся ще більше в моїх очах. Я в захваті від тебе. І я з нетерпінням чекаю наступної зустрічі. Коли я тебе побачу? До речі, Нахед повернеться незабаром, перед Різдвом... — Її сміх ставав все голоснішим, коли вона це говорила. — Чарівниця має знати, що ти тепер мій. Тож коли ми зустрінемося? Я вже сумую за тобою, і я тебе хочу. Я не можу дочекатися...

— Сальмо, будь ласка, — благав він. — Ви мені дорога... Ви як моя молодша сестра. Скажіть мені, що ви...

Потім він замовк і поклав слухавку. Він нічого не розумів, але здогадався, що тепер не зможе відступити. Продовжувати розмову не було сенсу. Що йому робити? Усе було скінчено. Це все перетворилося на порох. Не було сенсу чекати й Нахед — йому доведеться тікати. Мідхат, тремтячи, підвівся з ліжка й поспішив на кухню ковтнути води, але холодна вода не загасила вогонь всередині. Упавши на ліжко, він схопився за голову, аби вона не вибухнула... Моя люба Маріко, я хотів би повернутися цілим.

Примітки

1

Джильбаб — чоловічий одяг у арабів у вигляді довгої сорочки або довгого халату.

2

Сіра — релігійно-громадська будівля, призначена для прийому гостей.

3

Лабне — традиційний крем-сир кухні країн Близького Сходу, виготовлений з йогурту.

4

Аль-Азгар — університет, вища мусульманська богословська школа в Каїрі, центр підготовки духовенства для Єгипту та ін. країн Сходу.

5

Джини — міфологічні істоти, що живуть у пустелях, горах і лісах.

6

Тахаджуд — додатковий нічний намаз, що здійснюється після сну.

7

Жителі Саїди — місцеві з Верхнього Єгипту.

8

Гуль — істота з арабських міфів і казок, перевертень, що живе в пустелі, печерах і на кладовищах.

9

Муедзин — у мусульман: служитель при мечеті, який з мінарету в певний час закликає віруючих до молитви, читаючи азан.

10

Бандар — головне місто в провінції.

11

Тюрбан — чоловічий, інколи жіночий, головний убір у вигляді тканини, обмотаної навколо тюбетейки, фески чи іншої шапочки.

12

Фатта — страва, приготована з хліба, замоченого в супі з рисом.

13

Абая — довга традиційна арабська жіноча сукня з рукавами, що призначена для носіння в громадських місцях. Зазвичай буває чорного кольору.

14

Аль-Бахраві — хутір, що належить до села Санхур Аль-Мадіна в межах регіону Кафр-ель-Шейх в Арабській Республіці Єгипет.

15

Кірат —старовинна лінійна міра — 1/24 ліктя.

16

Феддан (фаддан) — єгипетська міра вимірювання площі.

17

Кьофте — м’ясні котлети.

18

Сура Аль-Фатіха або Відкриваюча — назва першої сури Корану, що вміщує коротке викладення основних догматів ісламу.

19

Халяль — в ісламському праві дозволені речі й дії.

20

Свято розговіння — свято в мусульманських народів, що відбувається після 30-денного посту Рамадану.

21

Факус — місто в Єгипті, у південно-східній частині дельти Нілу, провінція Еш-Шаркія.

22

Ісмаїлія — місто на північному сході Єгипту.

23

Феска — головний убір в Османській імперії, країнах Північної Африки тощо; вовняний найчастіше червоний (подеколи бордовий, коричневий, чорний тощо) ковпак із чорною (темною) шовковою китицею, перевитою сріблом або золотом.

24

Мезе — велика страва з безліччю невеликих порцій різних закусок, яку прийнято подавати до вина або інших алкогольних напоїв.

25

Пастрома — м’ясна страва, закуска.

26

Тахіні (також відома як сезамова паста або кунжутова паста) — поширена на Середньому Сході густа жирна паста з меленого кунжутного насіння; її додають як необхідний компонент до багатьох страв, наприклад до фалафелю, до хумусу, крім того, вона служить основою для багатьох соусів.

27

Джубба — верхній одяг із широкими рукавами.

28

Ефенді — титул і офіцерське звання в Османській імперії та деяких інших країнах Сходу в XV–XX століттях.

29

Ум Кульсум (справжнє ім’я Фатіма Ібрахім Елбельтагі) — єгипетська співачка, одна з найвідоміших виконавиць в арабському світі.

30

Вафдист — член партії «Вафд».

31

Ід — ісламське релігійне свято.

32

Басбуса — відомий арабський смаколик, дуже смачний ніжний розсипчастий пиріг, просочений сиропом.

33

Тут: міським жителем.

34

Мукаддима, також відома як Мукаддима Ібн Халдуна) — це книжка, написана арабським істориком Ібн Халдуном в 1377 році, яка фіксує ранні погляди на всесвітню історію.