Читати книгу - "Відьмак. Час Погорди"

Бургграф — у нашій реальності посадова особа, що є фактичним правителем міста, але не обирається, а призначається як сеньйор центральною владою.

Петльований хліб — хліб з борошна, яке пройшло спеціальну повторну обробку та помол. У цьому разі борошно тонко розмелюють та просіюють, а хліб, відповідно, стає не таким грубим, як із борошна «первинного» помолу. Хліб тоді печеться з житнього просіяного борошна й пшеничного борошна вищого сорту.

…в імлі бачили Діву Мору — так звана Діва Мору, або Морова Діва — уособлення морових хвороб; відповідно до народних вірувань, напередодні мору його можна побачити у вигляді надприродної істоти: Діви величезного росту, вдягнену в біле, із розпущеним волоссям; вона обходить хати, просовує у вікна та двері руки та махає на хазяїв червоною хустиною, передаючи тим морову заразу.

…невеличкий кульовий арбалет-репетер — різновид арбалету специфічної конструкції (назва походить від фр. répetere — «повторювати»): тятива в них подвійна, а в центрі її закріплено невеличкий мішечок для кулі. Досить часто такий арбалет був багатозарядним — для перезаряджання треба було пересунути спеціальний важіль (звідси походить і його назва: від повторення руху перезаряджання).

У Цінтрі кужіль не спадкує… Спадкує там виключно меч — середньовічна традиція знає дві лінії наслідування, які чітко відрізняються одна від одної: «за кужелем» і «за мечем» — відповідно, за чоловічою та за жіночою лініями; таким чином, у ситуації, коли «спадкує меч», за відсутності нащадків чоловічої статі в даної правлячої родини влада після смерті останнього чоловічого представника її переходить до найближчого кровного родича по чоловічій лінії (племінника, дядька, брата тощо).

…якась складнюща символіка, акростихи, інколи майже шифри — акростих (від давньогрец. akros — «крайній» та styhos — «віршований рядок»), різновид вірша, в якому з перших літер (або слів) кожного рядку/строфи ми отримуємо нове — приховане — слово або речення.

Це зветься оріон — не слід забувати, що в нашій реальності сузір’я Оріона — одне з найвідоміших на небосхилі.

Коли прийде бейліф… — у низці країн Старої Європи як за часів Середньовіччя, так і в Новий час бейліф є судовим приставом, помічником шерифа. Має уповноваження арештовувати людей та майно, викликати людей до суду та доставляти їх туди.

Із мого шестидесятифунтового? — йдеться про силу натягування тятиви луку: інакше кажучи, зусилля, із яким тятива давить на пальці лучника; від сили натягування залежить сила, із якою стріла вистрілюється у ціль, швидкість її польоту та вбивча сила. У сучасному законодавстві до мисливської зброї прирівнюються луки із натягуванням до 27 кг; на луки із більшою силою натягування уже слід мати спеціальні дозвільні документи. Що ж до луку, яким похваляється ельфійський стрілець, то він — у перерахунку з фунтів — має силу натягування приблизно 36 кг, що дійсно перевищує відомі середні аналоги бойової зброї.

Гламур. Еліксир, а скоріше — мазь для спеціальних випадків — саме слово «гламур» довгий час означало зовсім не те, що зараз. На межі ХVІІІ ст. слово це, у формі glamour, з’являється в англійській мові й означає «чари, чародійство»; вважається, що походить воно від шотландського gramarye — а те від латинського grammar — «граматика», «книга»; близьким за значенням словом є вживане і в українській мові «грімуар», «книга заклять». Значення «чародійські чари» «гламур» отримав після вживання цього поняття у поемі «The Lay of the Last Minstrel», де воно позначає чари, які поліпшують зовнішній вигляд людей, речей, домівок тощо. У значенні «шарм» слово «гламур» починає використовуватися лише з середини ХІХ століття.

Кредит і рамбурс — у торгівлі (часто — у торгівлі міжнародній) рамбурс — оплата за товар, яка здійснюється за специфічним посередництвом банку; по суті, це сплата заборгованості або зобов’язань через третю сторону в умовах відсутності безпосереднього контакту між тим, хто продає, і тим, хто купує.

Книжка мала назву «Physiologus» — у нашій реальності ми знаємо не просто про низку подібних книг, але, можна сказати, про окремий жанр середньовічної книжкової культури. «Фізіологи» були описом рис та звичок представників тваринного світу — часто представників міфологічних, або міфологізованих. Найвідомішим «Фізіологом» у земному Середньовіччі стали інваріанти тексту, поширеного у пізню античність: той з’явився в Александрії Єгипетській. Саме на основі цього «Фізіологу» в Середньовіччі виникають численні бестіарії, де описи звичок тварин співвідносяться, наприклад, із моральними чеснотами або ж з персонажами Священного Писання (лев як уособлення Ісуса, їжак — як утілення Диявола, дикий віслюк — як уособлення хтивості тощо).

Подвоєно розмір поголовного та гіберни… — гіберна — податок, який брався на утримання війська (найчастіше — на його зимовий постій, коли військо потребувало збільшення видатків; походить від лат. hibernare — «зимувати»); у нашій реальності цей податок лягав на плечі селян та міщан, оскільки шляхта та духовенство були від нього звільнені; додатково гіберною оподатковувалися купці на прибутки від експортних та імпортних товарів (чи то тих, які не є «рідними»). «Поголовним» податком обкладалися усі верстви населення, збирався він з кожного дорослого члена родини — але диференційовано (нижчі верстви сплачували більший відсоток); крім того, додатковим поголовним обкладалися ті верстви та групи, які мали урізані права (наприклад — у нашій реальності — євреї).

…платять, крім того, збільшене пільгове й подимне — подимне — один із найстаріших податків, про які нам відомо з історичих джерел. Суб’єктом сплати ставав «дим» — окреме домогосподарство.

…обтяжені зверху обов’язковою «нелюдською» донацією — фактично «донація» означає «дарування» (від лат. donatio — «дарування»); акт, згідно із яким якась особа передає право володіння частиною свого майна іншій людині чи структурі. У цоьому разі йдеться про закамуфльований податок у формі «добровільної» передачі певних сум, які можуть виходити за межі законодавчо встановлених податків. У європейській історії такі форми непрямих податків часто накладалися на верстви й групи населення, що не мали усієї сукупності прав «чесного християнина».

…можний герцог чи граф платять кварту з чималої королівщини — королівщина — форма бенефіція, так званої «держави»: земельного пожалування (найчастіше пожиттєвого, хоча із можливістю його пролонгації) із земель, що формально перебувають у фонді королівських володінь (або володінь центральної влади); задля утримання королівщини виплачувався певний чинш формальному володарю. При недотриманні умов володіння земля могла бути відторгнута з власності феодала.

…так званий мур казематний — конструкція муру, при якій між стінами залишалися порожнини, що потім заповнювалися іншим за щільністю матеріалом; в цілому це додавало стіні більшої стійкості при ударах облогових механізмів.