Читати книгу - "Українські жінки у горнилі модернізації"

вигляд, перетворювалися на ефективні способи протидії руйнівному впливові режиму на фізичний та психічний стан невільниць. В умовах ув’язнення така діяльність набувала цілком нового — не лише практичного — смислу, оскільки допомагала жінкам зберегти і проявляти свою жіночу гендерну ідентичність, а також сприяла формуванню солідарності поміж жінками та творенню спільнот взаємопідтримки, що було запорукою виживання у таборах. Попри їх цілковито ненасильницький характер і таємний спосіб проведення, спільні табірні молитви і відзначення християнських свят слід розглядати як дієву форму пасивного спротиву радянській репресивній системі: таким чином жінки ставили під сумнів її тотальний характер, демонструючи неспроможність режиму цілковито контролювати свідомість жінок-політв’язнів.

Хай там що, бараки давали жінкам певний — хоч і мінімальний — простір свободи, де існувала інша паралельна реальність, що функціонувала за принципами нормального життя і не була цілковито підконтрольна табірній владі.

Радимо почитати

1. Вронська Т. Сталінська гендерна політика у добу «великого терору» (1937–1938 рр.) І І З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2009. — № 32. — С. 137–175.

2. Епплбом Е. Історія ГУЛАГу / Пер. з англ. А. Іщенко. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська Академія», 2006. — 512 с.

3. Кісь О. Нація як уявлена і реальна спільнота крізь призму жіночого досвіду українок-політв’язнів ГУЛАГу // Народознавчі зошити. — 2016. — № 6. — С. 1274–1285.

4. Кісь О. Релігійні практики українок-політв’язнів у ГУЛАГу // Карпати: людина, етнос, цивілізація. — 2016. — № 6. — С. 41–49.

5. Кісь О. Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 51–59.

6. Кузин В. Женщины ГУЛАГа // Грани эпохи: этико-философский журнал. — 2007. — № 32 [Електронний ресурс]: http://ethics.narod.ru/articles7/3210.htm

7. Максимова Л. А. Женщины в ГУЛаге // Гендерная теория и историческое знание : Матер. Второй научно-практ. конф. / Отв. ред. А. А. Павлов, В. А. Семенов. — Сыктывкар : СГУ, 2005. — С. 271–277.

8. Максимова Л. А. Материнство в лагерях ГУЛАГа // Гендерная теория и историческое знание : Матер. Междунар. научно-практ. конф. / Отв. ред. А. А. Павлов. — Сыктывкар : СГУ, 2003. — С. 80–83.

9. Чеснокова О. И. Женский опыт ГУЛАГа в советской истории 1930—1950-х годов // Женщины в истории : возможность бить увиденными : Сб. науч. ст. / Под ред. И. Р. Чикаловой. — Минск : БГПУ им. Максима Танка, 2001. — С. 189–193.

10. Шаповалова В. Сестренки, мамки, дамки: тема насилия в женских лагерных мемуарах // Бытовое насилие в истории российской повседневности (XI–XXI вв.). — СПб : ЕУ СПб, 2012. — С. 142–163.

11. Мочульська Орися // В намисті з колючого дроту. Спогади жінок, в’язнів ГУЛАГу, учасниць норильського повстання 1953 року / Упоряд. Кривуцький І. та ін. — Львів : Манускрипт, 2009. — С. 150–151.

Інформація видавця

УДК 94(477)

ББК 63.3(4Ук)

У45

Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту народознавства НАН України (протокол № 1 від 17 січня 2017 р.)

Авторський колектив:

Мар’яна БАЙДАК, Ольга БЕЖУК, Марина ВОРОНІНА, Марта ГАВРИШКО, Мирослава ДЯДЮК, Оксана КІСЬ, Катерина КОБЧЕНКО, Олена СТЯЖКІНА, Іванна ЧЕРЧОВИЧ

Під загальною редакцією Оксани Кісь

Рецензенти:

Оксана МАЛАНЧУК-РИБАК, докторка історичних наук, професорка

Роман ГОЛИК, доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Оксана САПЕЛЯК, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця

За підтримки Інституту народознавства НАН України

Дизайнер обкладинки Микита Тітов

© М. Байдак, О. Бежук, М. Вороніна, М. Гавришко, М. Дядюк, О. Кісь, К. Кобченко, О. Стяжкіна, І. Черчович, 2017

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2017

ISBN 978-617-12-3177-1 (дод. наклад)

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2017

ISBN 978-617-12-3177-1 (дод. наклад)

Зміст

РОЗДІЛ 1

Подружні стосунки в українській селянській родині кінця XIX — початку XX століття (Оксана Кісь) • 5

РОЗДІЛ 2

Емансипаційні ідеї vs консервативні практики: жінки у середовищі української інтелігенції Галичини зламу XIX–XX століть (Іванна Черчович) • 32

РОЗДІЛ З

Освіта жінок як форма емансипації: приклад Наддніпрянської України (середина XIX — початок XX століття) (Катерина Кобченко) • 52

РОЗДІЛ 4

Українське жіноцтво в роки Першої світової війни: спектр суспільних ролей (Ольга Бежук, Мар’яна Байдак) • 78

РОЗДІЛ 5

Більшовицький емансипаційний експеримент у 1920-х роках (Марина Вороніна) • 106

РОЗДІЛ 6

«Нова радянська жінка»: гендерна політика радянської влади у 1930-х роках (Марина Вороніна) • 131

РОЗДІЛ 7

Голодомор крізь призму жіночого досвіду виживання (Оксана Кісь) • 156

РОЗДІЛ 8

Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині (Мирослава Дядюк) • 176

РОЗДІЛ 9

Жінки у національному підпіллі: внески і втрати (Марта Гавришко) • 204

РОЗДІЛ 10

Окуповані жінки: жіноче повсякдення у роки Другої світової війни (Олена Стяжкіна) • 232

РОЗДІЛ 11

Українки-політв’язні в таборах ГУЛАГу: вижити означає перемогти (Оксана Кісь) • 262

Науково-популярне видання

Українські жінки у горнилі модернізації

Керівник проекту С. І. Мозгова

Координатор проекту К. В. Новак

Відповідальний за випуск І. Р. Залатарьов

Редактор Г. В. Сологуб

Художній редактор Т. О. Волошина

Технічний редактор В. Г. Євлахов

Коректор А. І. Кривко

Підписано до друку 11.04.2017. Формат 84x108/32. Друк офсетний.

Гарнітура «Adonis». Ум. друк. арк. 15,96.

Дод. наклад 3000 пр. Зам. № 7-07-0703.

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Св. № ДКб5 від 26.05.2000

61140, Харків-140, просп. Гагаріна, 20а

E-mail: cop@bookdub.ua

Віддруковано у ПРАТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”»

61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 11.

Свідоцтво ДК № 3985 від 22.02.2011 р.

www.globus-book.com

Примітки до електронної версії

с. 6: За даними всеросійського перепису населення 1897 р., кількісний склад української [сім’ях] => сім’ї коливався у межах 5–7 осіб.

с. 10: — Прийміть [мане] => мене, мамо, я люблю Миколу.

с. 12: Оскільки першорядними функціями жінки в подружжі були господарські та материнські обов’язки, то [найдзвичайно] => надзвичайно важливе значення для успішного сімейного життя мали здоров’я дівчини та вміння хазяйнувати.

с. 28: Однак юридичне оформлення розлучення було доволі складною [поцедурою] => процедурою, про що недвозначно свідчить дуже низька статистика розлучень та сепарацій у Галичині.

с. 36: Одруження для останніх рідко мало таку саму чітку вікову прив’язку, як для жінок, а досвід дошлюбних і позашлюбних романтичних [стосункяів] => стосунків, як правило, був суттєво багатшим.

с. 86: Декотрі пройшли курси кваліфікованих [медсестр] => медсестер, організовані «Жіночою громадою» напередодні війни, та набули практичних знань в австрійських військових шпиталях.

с. 102: [Одначасно] => Одночасно він не заперечував куріння і надсилав дружині тютюн з інструкціями — як і з чим