read-books.club » Сучасна проза » Я віддав би життя за тебе (збірка) 📚 - Українською

Читати книгу - "Я віддав би життя за тебе (збірка)"

231
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Я віддав би життя за тебе (збірка)" автора Френсіс Скотт Фіцджеральд. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 8 9 10 ... 122
Перейти на сторінку:
впізнав її по червоній обкладинці з ангеликами в кутках.

— Про цей непотріб! — сердито повторила дівчина й з розмаху жбурнула книжку в чагарник, де вона прослизла між двома стеблами шипшини й невтішно засіла біля коріння.

— Що це ви, міс Таліє[17]?!

— «Що це ви, міс Таліє»! — передражнила вона письменника. — Що це ви, старий дурню? Відмастити[18] б вас добряче за цю книжку!

— Відмастити?..

Тон докторового голосу виражав марну надію, що це слово позначає якусь нову почесть. Не довелося довго надіятися.

— Так, відмастити! — спалахнула Талія. — Ви ж мене добре розчули! Боже мій! Ви що, людської мови не розумієте? Чи були ви хоч раз на студентському балі[19]?

— Я й не знав, — холоднокровно відповів доктор Гарден, — що в Бавері тепер влаштовують студентські бали. Також не знаю прецеденту вживання перехідного дієслова «мастити» з префіксом «від». Щодо книжки…

— Світ не бачив такої ганьби!

— Якщо ви прочитаєте ці вирізки…

Поставивши лікті на підвіконня, дівчина зробила такий рух, наче забажала забратися в кімнату, натомість сперлася підборіддям на руки, щоб дивитися йому просто у вічі, й почала розмову.

— У вас був небіж, — мовила вона. — Не пощастило йому на родичів. То був найкращий у світі юнак. Тільки його одного я кохала, кохаю й кохатиму.

Доктор Гарден кивнув і хотів був щось сказати, але Талія стукнула кулачком по підвіконні й повела далі.

— Ваш небіж був хоробрий, чесний і скромний. Він помер від ран у чужоземному місті, згаснув як сержант Гарден зі Сто п’ятого піхотного полку[20]. Скромне життя, почесна смерть. І що ж ви зробили?! — Її голос помалу гучнішав, аж нарешті задрижав і викликав співчутливий дрож плюща довкола вікна. — Що ви зробили?!! Ви зробили з нього посміховище!!! Ви покликали його до життя як міфічну істоту, що шле ідіотські вісті про квіточки, пташечок і кількість пломб у зубах Джорджа Вашинґтона. Ви…

Доктор звівся.

— То ви прийшли сюди, — почав він пронизливим голосом, — щоб сказати мені про…

— Мовчіть! — вигукнула Талія. — Зараз скажу, що ви накоїли. Нізащо не зможете мене зупинити — з усіма вашими астральними тілами по цей бік Скелястих гір!

Доктор звалився на стілець.

— Ведіть далі, — сказав він, насилу стримуючись. — Кажіть усе, що принесе на язик їдка слина.

Замовкнувши, Талія відвернулась і глянула на сад. Було видно, що вона кусає губи й кліпає, щоб не пустити сльози. За якусь мить дівчина знову втупилася чорними очима в письменника.

— Ви взяли та й використали його, як шмат тіста, — повела вона далі, — й за допомогою ваших облудних медіумів спекли з нього пиріг для істеричок, що вважають вас великим чоловіком. Звуть вас великим! Та ви ж маєте за ніщо гідність і мовчазність смерті! Ви беззубий продажний стариган. Навіть якщо ви справді горюєте, то й цим не можна виправдати вашу гру на легковірності — своїй власній і безлічі інших дурнів. Ото й усе, що я хотіла сказати.

Так само несподівано, як і прийшла, Талія обернулась і з гордо піднятою головою рушила доріжкою — просто на мене. Я вичекав, поки вона пройде повз мене й віддалиться ярдів на двадцять, де її вже не буде видно з вікна. Йдучи м’якою травою назирці, я окликнув дівчину.

— Міс Таліє!

Злегка здригнувшись, вона оглянулася.

— Міс Таліє, хочу вам сказати, що там далі, на стежці, вас чекає сюрприз — хтось, кого ви віддавна не бачили.

Було видно по лиці, що Талія нічого не зрозуміла.

— Не хочеться мені чимось напсувати, — повів я далі, — але й не хочеться, щоб ви налякалися. Бо ж за якусь хвилину вам випаде сюрприз — найбільший за все життя.

— Що ви маєте на увазі? — тихо спитала вона.

— Нічого страшного, — відповів я. — Йдіть собі стежкою й думайте про щось дуже приємне. І враз станеться щось приголомшливе.

На тому я низько вклонився, доброзичливо всміхнувся й спинився з капелюхом у руці.

Спантеличена Талія глянула на мене, помалу обернулася й пішла. За якусь мить вона згубилася з очей за вигином кам’яної огорожі під магноліями.

IV

Чотири дні, чотири задушливі тривожні дні минули, поки я спромігся сяк-так дати лад цьому хаосу й скликати щось схоже на ділову нараду. Перша зустріч Косґроува Гардена з дядечком стала найжахливішою за все моє життя шарпаниною нервів. Добру годину я просидів на слизькому краєчку хисткого стільця, готовий скочити на ноги, як тільки починали тужавіти м’язи юного Косґроува в рукавах піджака. Інстинктивно я сіпався, та щоразу безпорадно зіслизав зі стільця й приземлявся задком на підлогу.

Кінець кінцем доктор Гарден поклав край цим перемовинам — встав і пішов на другий поверх. Вдавшись до погроз та обіцянок, я зумів спровадити юного Гардена до призначеної йому кімнати й вичавив із нього обітницю мовчати принаймні добу.

На підкуп двох старих слуг я витратив усю готівку, що мав при собі, й таким чином переконав їх тримати язик за зубами. Містер Косґроув Гарден тільки що втік із в’язниці Сінґ-Сінґ[21]. Сказавши це, я здригнувся. Зрештою, в повітрі повисло стільки брехні, що ось ця вже нічого не змінить.

Якби не міс Талія, я б піддався вже першого дня й повернувся б до Нью-Йорка дожидатися катастрофи. А тут дівчина повнилася блаженним щастям і ладна була згодитися на будь-що. Я пообіцяв їй, що коли вони з Косґроувом одружаться й під вигаданими іменами проживуть десять років на заході країни, то матимуть від мене щедру віддяку. З радості Талія аж підскочила. Я вхопився за цю можливість і яскраво змалював любовне гніздечко — дім із верандою в Каліфорнії; там увесь рік лагідна погода, й Косґроув іде стежкою додому вечеряти; там романтичні старовинні будинки місіонерів, і Косґроув іде стежкою додому вечеряти; там протока Золоті Ворота в червневих сутінках, і Косґроув іде… І так далі.

Поки я говорив, Талія з утіхи стиха скрикувала. Вже б туди їхала. Саме вона четвертого дня вмовила коханого приєднатися до нашої наради у вітальні. Я залишив служниці записку, щоб нас у жодному разі не турбували, й ми сіли докладно обговорити нашу справу.

Погляди на неї радикально різнилися.

Молодий Гарден міркував десь так, як Чорна Королева[22]: хтось грубо помилився, тож нехай сповна розплачується за це, і то негайно. Годі вже фальшивих небіжчиків у цій сімейці, а якщо хтось не схаменеться, то буде й справжній!

Погляд доктора Гардена звівся до точки — той не знає, як

1 ... 8 9 10 ... 122
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я віддав би життя за тебе (збірка)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я віддав би життя за тебе (збірка)"