Читати книгу - "З різних світів, Вероніка Суховська (Shannon)"

— Ерік, — сказав чоловік, відриваючи її від думок про власну силу. 

— А? 

— Моє імʼя Ерік. Не Пес.

— Що ж, — вона подивилась на його рану, обмірковуючи, чи варто її накривати бинтом. — Не можу сказати, що мені приємно, адже ти вбиваєш мій народ на моїй землі, Еріку. 

— Ці землі — спірна територія. Саме тому я тут. Істрадель заграбастав їх незаконно. 

Дівчина розсміялась, підіймаючись. Вирішила, що не можна накривати рану, бо знов буде запалення. 

— Ці землі завжди були частиною Істраделя. І головне, людей тут влаштовує бути частиною саме цієї країни. 

— Звідки тобі знати? Ти ще мала, — сказав він зверхньо. 

Кора здихнула, забираючи із собою всі медикаменти. Вона не стала казати про те, що й Ерік не виглядає старим. Старший — без сумніву, але не настільки, аби претендувати на всезнайство й докори щодо її віку і знань.

— Раджу прийняти ванну, якщо не хочеш, аби в тебе ще щось запалилось. — Натомість сказала Кора, підіймаючись сходами й зникаючи з поля зору чоловіка.

— Допоможеш мені?

— Я замала для таких пропозицій, хіба ні? 

Двері грюкнули, сповіщаючи, що немає сенсу дратувати її й далі.