Читати книгу - "Фольклорні записи - ч. 3, Олена Пчілка"

він, біжить, аж черепахи щось не видно... Прибіга заєць до того лісу, що вмовилися, коли черепаха вже там! Та й каже зайцеві: «А що, хто з нас швидше впорався?»

Засоромився заєць, та й капусти йому шкода - сподівався ж цілий мішок здобути!..

- Ну,- каже черепаха,- тепер мені торбина слави буде ось якої: скажи там своїй громаді, що часом не швидкість, а напосідливість та добрий розум перемагає!

 

ВОВК І ЧАПЛЯ

 

(З чеської мови)

 

 

Бог дав чаплі й вовкові по мішку грошей. Вовк не хтів їх потратити і розпозичав людям. А чапля ходила з своїми грошима коло води і впустила їх у воду. Прийшла чапля до вовка та й бідкається. А вовк їй на се й каже:

- Шукай там, де згубила!

Через те й тепер чапля все ходить коло води й шукає згублених грошей, а вовк - бере з людей проценти вівцями.

 

ІГРИ

 

 

Грайтесь, дітки, забавляйтесь

Та розуму научайтесь,

Бо давно люди говорять,

Що хто розуму не має,

Того щастя обминає.

 

 

ГРАННЯ В ПІЖМУРКИ

 

 

Щоб призначити, кому жмуритися, кладуть пальчики - кожна дитина один пальчик - та й примовляють, торкаючи пальчики, щоб на кожний пальчик приходилось по одному слову:

 

Котилася торба

З великого горба,

А в тій торбі

Хліб, паляниця.

Кому доведеться,

Тому зажмуриться.

 

На чиєму пальчикові прийдеться останнє слово, тому й «жмуритися».

 

МУДРА НАЗВА

 

(Дитяча іграшка)

 

 

Один пан мав двох собак: Говори і Не Говори. Отже, перший собака звався Говори, а як звався другий?

- Не Говори.

- Ну, то я й не буду говорити.

 

СПОТИКАНКИ

 

 

Ануте скажіть швидко, кілька раз без помилки:

 

Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без пачервоточини.

 

На дворі трава, на траві дрова.

 

Вередували вереднички, що не зварили вареничків; не вередуйте, вередниченьки,- ось поваряться варениченьки.

 

Прилетіли горобці, говорили про крупці; не про крупці, не про покрупицю, а про крупник та про покруп’ячко.

 

 

Ану ж лишень скажіть швиденько:

 

«Ваш паламар нашого паламаря не перепаламарює!»

 

Хто швидко теє скаже - тричі, не збившися,- той здобуде смачного пиріжка!

Ануте швидко скажіть тричі поспіль:

 

«- Сестрице, чи ткачі тчуть, чи не тчуть?

- Чуть-чуть тчуть, ледь човники волочуть, бо їсти й чуть-чуть не чуть!

- Нехай ще чуть-чуть потчуть, бо вже чуть, що перепічки печуть!»

 

А що? Не скажете швидко? Спотикаєтесь? На те ж воно й «спотиканкою» зветься. А мені одна волинська дівчинка так швидко це говорила, мов чечіточка цвірінькала.

 

ПОЛТАВСЬКІ ШВИДКОМОВКИ

 

 

Ануте скажіть швидко, тричі, не збившись:

 

- Наш перепел підподьомкає: підподьом, підподьом! Та ще не випідподьомкався.

 

Або оце:

 

Пророкував пророк - про пророчі речі; трохи недопророкував, а трохи перепророкував.

Шито ковпак, та не по-ковпаківському.

Пішов Прокіп, кипів окріп; як і при Прокопі кипів окріп, так і без Прокопа кипів окріп.

 

ЗАГАДКИ

 

 

1. Стоїть півень над водою з червоною бородою,- хто не йде, за борідку щипне.

2. За лісом за пралісом золота діжа сходить.

3. Без рук, без ніг - на тин лізе.

4. Стоїть над водою, киває головою.

5. Маленький, горбатенький, усе поле обскаче; наробившись, натомившись, на цілий рік спати ляже.

6. В одній бочечці два пивця та й не сколочуються разом.

7. Латка на латці, а всередині - гризь!

8. На полі був я синенький,

Край води був я біленький,

Опинився в човнику швиденькім,

Потім під ножиком гостреньким.

9. Держать мене на цепу,

У темній неволі,

Чи то за те, що я людям

Угадую долі?

І за працю, і за сон,

І за їх учіння,

Я і долю, і недолю,

І працю, і вчіння -

Все я людям угадую,

Та учу й терпіння.

Не вгаває моє серце

День і нічку бити,

Коли ж мене забувають,

Перестаю жити!

10. Іде чоловік у ліс - дивиться в село; іде чоловік у село - дивиться в ліс.

11. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.

12. Діти батька створили.

Угадайте - як се так?

Які діти й який батько?

13. Хто це так каже:

- Візьми молоток,

Набий мене в лобок,-

Я тобі годитиму,

Ще краще робитиму.

14. Сімсот хрестів, або й більше

Укупочці маєш,

Коли будеш пильно шити,

То всі познімаєш.

15. Хто то такі:

Один з горя побіліє,

Другий - червоніє.

16. Солоне - а не сіль,

Біжить - не річка,

Блищить - а не злото.

Дай, боже, вгадати, та

Менш його знати!

17. Невеличке та гостреньке,

Залізненьке, дешевеньке,

Як в калюжу його вмочиш,

То розкаже все, що схочеш.

18. Два братики - попереду,

А два доганяє;

Як один тільки пристане,

То всіх запиняє.

19. Без рук, без ніг - на горище збіг.

20. По білому полю чорне насіння, хто його сіє - той розуміє.

21. Лежить гася -

простяглася.

Як устане,

То й до неба дістане.

22. Від чого гуска пливе?

23. Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.

24. Несу, несу - не винесу,

Мету, мету -