Читати книгу - "Спомини"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Копій обох машинописів, без сумніву, було більше, але тепер уже годі віднайти усі примірники чи сказати, скільки їх було насправді. Хоч текст “Споминів” за волею патріярха мав зберігатися у суворій таємниці і, здавалося, лише лічені особи мали до нього доступ чи взагалі знали про його існування, все ж він розійшовся по руках і навіть публікувався уривками[15]. Виглядає, що від часу, як владика Хома переписав на друкарській машинці другу версію “Споминів”, він давав її читати деяким довіреним особам та науковцям. Про це виразно свідчить рукописний коментар професора Василя Лева (1903–1991), мовознавця та історика літератури, декана філософського факультету УКУ в Римі, від 26 червня 1976 p., що був долучений до однієї з копій “Споминів” та зберігся в архіві:
Мемуари, хоч особистого характеру, мають документарне значення, хоч деякі факти мали більше чи менше особистий (суб’єктивний) характер. Спогади Блаженнішого Патріярха Йосифа — це історія його родоводу, навчання в школах, початковій та середній, богословських студій і описи його богословської кар’єри, відданої праці для нашої Церкви та народу, від початків її почерез час ректорства і праці в Богословській академії у Львові, час обняття митрополичого престола, до арешту большевиками 11.4.1945, жахливі умовини перебування в большевицьких в’язницях, судові розправи, побут в большевицьких концлагерях, аж до звільнення і приїзду до Риму.
Цим спогадам, писаним у короткому розмірно часі, варто добавити точніших вияснень, уточнень, насвітлень деяких фактів, подання дат і місць побуту. Якщо можливо, варто більше схарактеризувати деякі постаті, як большевицькі, так і українські. Головно характеристика українських постатей перейде до нашої історії. При редагуванні до друку варто подавати (приточувати) вже друковані праці чи й короткі спогади людей, які зустрічали їх Блаженство в різнорідних місцях побуту у в’язницях та в таборах, навіть усні, але строго перевірені, спогади чи завваження, також і большевицькі. При тому варто перевірити всі ґазетні та часописні статті, що відносяться до особи їх Блаженства, і вибрані достовірні додати як коментарі до спогадів. Їх треба буде використати до біографії Блаженнішого Патріярха, яку повинен хтось написати, і то негайно.[16]
Відомо, що копію “Споминів” мав також професор Карлтонського університету в Оттаві Богдан Боцюрків (1925–1998), відомий своїми дослідженнями з історії підпільної Церкви в Україні. Як один із засновників та співдиректор Канадського інституту українських студій (КІУС) в Едмонтоні, він заповів передати після смерти увесь свій архів та приватну бібліотеку цьому інститутові. Таким чином разом із книгами та документами Богдана Боцюрківа до фондів бібліотеки КІУСу перейшли також і “Спомини” патріярха Йосифа та стали загальнодоступними для науковців.
Після відходу у вічність Йосифа Сліпого доступ до запису його автобіографічних оповідей, з ініціятиви Леоніда Рудницького, професора Ласальського і Пенсільванського університетів у США та УКУ в Римі, крилос Львівської архиєпархії надав також відомому американському історику та богослову, професору Єльського університету Ярославу Пелікану (1923–2006) для написання біографічної книжки про Йосифа Сліпого “Ісповідник між Сходом і Заходом”[17]. Текст спогадів разом з опублікованими творами патріярха та іншими документами з його архіву склали основну джерельну базу цієї праці. Згодом Іван Хома давав копії машинопису ще й іншим особам. Зараз вже годі дошукуватися, скільки тих копій було і хто їх мав. Однак основними та найавторитетнішими слід вважати ті версії, що збереглися в Історичному архіві УГКЦ в Римі.
Отож, у нашому розпорядженні було 11 різних копій тексту “Споминів”. Усіх їх можна поділити на три категорії: А, В і С. До типу А зараховані машинописи, які мають по 200 сторінок і представляють першу редакцію тексту 1965 року. До типу В увійшли копії другої редакції 1976 року із загальною кількістю сторінок 292. В архіві також збереглися невеликі частини з інших копій, які потрапили в категорію С. Нижче подається короткий опис усіх цих копій за категоріями.
Категорія А
Серед копій типу А збереглося шість машинописів з поправками патріярха Йосифа Сліпого, владики Івана Хоми та о. Івана Гриньоха. Почерк і поправки предстоятеля УГКЦ досить легко розпізнати. І хоча з часом його почерк дещо змінювався, він дуже характерний, крупний, розмашистий, із сильним нахилом вправо, і виразно відрізняється від почерку владики Івана Хоми чи о. Івана Гриньоха. До того ж патріярх завжди виправляв текст та робив доповнення чорним чорнилом, у той час як владика Хома робив помітки олівцем на полях чи друкував на друкарській машинці над стрічками. Натомість о. Гриньох переважно писав синьою кульковою ручкою, його почерк дрібніший, округліший і має невеликий нахил вліво. До того ж о. Гриньох старався не втручатися в текст машинопису і свої замітки робив на окремих листках, які вкладав між сторінками машинопису. Шість копій типу А можна віднести до першої редакції тексту загальним обсягом 200 сторінок кожна.
А1 (оригінал)
Цей машинопис надруковано на білому тонкому папері американського стандарту (ширина — 22 см, довжина — 28 см) з водяними знаками і він, правдоподібно, є однією з копій оригінального тексту, але напевно не першою, хоч, найімовірніше, був надрукований разом з першою версією “Споминів”. Про те, що це одна з оригінальних копій, свідчать сліди від кальки (особливо помітні
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.