Читати книгу - "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Сідаю на стілець біля бразильського стенда. Дихаю глибоко, всіма ребрами, щоб зібратися, та домагаюся протилежного ефекту. Мені починає здаватися, що всі на мене дивляться, всі прийшли лише для того, щоб подивитися на мене, що увесь ярмарок влаштований заради мене, що я тут головний герой, він розповідає про мене і про моє життя, навколо мене все обертається, і всюди розставлені сотні стендів, присвячених різним аспектам мого життя: моїй роботі, моєму харчуванню, роботі мого мозку, моєму одягу, моєму автомобілю і моїм захопленням, що безслідно минули, моїм снам і моєму ставленню до води і змін, і народ суне на виставку юрбою, щоб гарненько засвоїти все, що про мене відомо, і про мене читають лекції з використанням усіх різновидів ЗМІ, брошур і плакатів, — словом, суцільне інфо про мене. Тисячі людей ідуть і їдуть. І транспорт уже не може впоратися, і міська залізниця відкриває запасні виходи на центральному вокзалі, поїзди під’їжджають один за одним, і ніколи ще не було такого відвідуваного ярмарку, принаймні за весь післявоєнний час. Адже непогано звучить! Дуже навіть звучить: найбільш відвідуваний ярмарок за весь післявоєнний період! Інтерес до нього величезний, газети в повній розгубленості: хто б міг подумати? Ярмарок, присвячений брошурописцю! Ця думка нестерпна, я задихаюся, і тут раптом зверху падають кисневі маски, а в середньому проході з’являється смуга, що світиться, і я, попри все, що було сказано при відправленні, забираю свій ручний багаж — забираю замість того, щоб, як належить за всіма правилами, залишити (адже мені потрібна зібрана інформація — інформація про Фінляндію), — і, закинувши за плечі рюкзак, плентаюся до найближчого запасного виходу і вибираюся на вулицю; я встиг в останній момент; ледве я вийшов, весь ярмарок вибухає у мене за спиною, злітає у повітря з усіма його брошурами, і країнами, і подорожами — просто від того, що занадто вже багато можливостей було зібрано там під одним дахом, дах не міг витримати такого жахливого тиску, і вибух був неминучий, тепер він горить, пожежу заливають водою, а ми всі вже знаємо, що таке вода. Куди не ткнися, ніде немає спокою.
Аванс мій все ще не перевели на мій рахунок, я сиджу і роздивляюся білетик експрес-лотереї. Можна було б пошкребти його ножем, подумав я, та ще не вирішив, чи хочу я це зробити. Мені не потрібен великий виграш; занадто велика сума, міркую я, це саме хвилювання, зміни; лотерейний білет, схоже, починає мене дратувати, бо містить у собі можливість, до якої я не хочу бути причетним, і все-таки я не можу змусити себе викинути цей папірець. Так уже мене виховали, що не можна смітити грошима, гроші та їжу не прийнято розкидати, тому я відкладаю убік білет і беруся за брошури про Фінляндію. Брошури досить поганенькі. По-моєму, автори не надто серйозно поставилися до свого завдання. Вони
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію», після закриття браузера.