read-books.club » Детективи » Прес-центр 📚 - Українською

Читати книгу - "Прес-центр"

142
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Прес-центр" автора Юліан Семенов. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 88 89 90 ... 119
Перейти на сторінку:
не доказ… Я згадав ім’я Маттеї асоціативно, міс Кровс… Маттеї був особистістю, як і Граціо… Синдикат не влаштовують особистості, здатні приймати самостійні рішення, без консультації з главою сім’ї, босом усіх босів… До речі, тут не можна не зважати і на чисто італійський аспект питання… Я припускаю, що на перших порах мафія допомагала Граціо… Але, набувши сили, ставши Доном Граціо, він зрозумів: усі ці «боси всіх босів» — тільки гирі на його ногах… Цього йому не простили, але й не могли не рахуватися з ним… Ваша правда, особистість охоронця Вітторіо цікава, він, між нами кажучи, був садівником Дона Валлоне, а його племінниця, до речі, в неї інше прізвище, допомагає куховарці Валлоне на його віллі в Ніцці… З Сіцілії він перевіз її до Франції, тут він тільки відпочиває, працює в Ніцці. Чи припускаю я вбивство Граціо? Так, цілком. Граціо піднявся проти американського фінансового капіталу в Гаривасі, він повівся безрозсудно, мабуть, відмовився від компромісу. Щоб зрозуміти, чи його вбили і хто, треба знати, що йому пропонували люди Дігона і Моргана на останньому раунді переговорів. Без цієї інформації ви сліпі, міс Кровс… Так, я теж схильний вважати, що Анжеліка фон Варецькі й доглядач її вілли були усунені мафією, роботу виконано незграбно, дуже поспішали, отже, у синдикату немає часу на ретельно сплановану комбінацію… Чому? Не знаю… Хочете прокричати зайвий раз про те, що мафія — синдикат убивць? Кого це здивує? Важливо знайти пружини дійства, розіграного ними в Торремолінос і тут, у Палермо… Звичайно, усувають свідків… Але навіщо їм потрібний був замах на Шора? Що це дає? Прийде інший інспектор, і він досліджуватиме ті самі дані, які мав Шор… Я не бачу тут логіки.

Кровс. Після усунення Шора справу Граціо передано не його колегам, а секретній поліції, містер Річардс…

Річардс. Ого! Чому я не знаю про це?

Кровс. Тому що я привезла цю інформацію з Прес-центру, вона надійшла туди за півгодини до мого вильоту…

Річардс. Це цікавий факт…

Кровс. Ви можете назвати ім’я племінниці вбитого Вітторіо?

Річардс. Її звуть Анна Гуїраджі… Але вона з вами не розмовлятиме… Або скаже те, що їй накажуть сказати… У клані Валлоне — жорстока дисципліна, все побудовано на приматі жаху перед стратою за слово, зронене навіть випадково… Жодного звуку без санкції старшого, жодного слова з чужими, знати лише те, що тобі належить… Ні, ні, ви взялися не з того кінця… Я назву вам прізвище фрау Дорн… Вона, мені здається, не зв’язана з синдикатом… Ви не пробували зустрічатися з нею? Тільки в неї є відомості про останні переговори Граціо з американськими банковими групами, яким він наступив у Гаривасі ногою на мозоль…

Кровс. Невже Граціо був сильніший за Дігона? Моргана?

Річардс. Він був молодший за них… Сміливіший… Тверезіший. Потім не забувайте, Граціо — виразник «західноєвропейської тенденції» у бізнесі. Це нова якість місцевої економіки, що дуже тривожить деяких фінансистів у Штатах, особливо після того, як підписано «проект віку», так справедливо називають газопровід Тюмень — Західна Європа. Можу вам сказати, але не для публікації, — Граціо через треті фірми багато в чому сприяв реалізації цього проекту, поставленого на грань зриву через жорстоку політику адміністрації Білого дому… Мабуть, Гаривас переповнив чашу терпіння стариків з Уолл-стріту…

Кровс. І виникли головорізи Валлоне?

Річардс. Доведіть, міс Кровс. У мене немає фактів, я історик, а не журналіст… Доведіть…»

Через п’ять годин після того, як розмову вивчили в Ленглі, у сіцілійський філіал ЦРУ надіслали шифротелеграму, де була вказівка негайно підготувати «матеріали» про останні переговори Граціо — Дігона — Труссена в «необхідному для успішного продовження операції «Корида» ключі». Пропонувалося також старанно продумати, яким чином передати ці «матеріали» Кровс або Степанову. Строк виконання цього завдання був до смішного короткий — двадцять чотири години.

Шеф філіалу ЦРУ при шостому флоті США відповів у Ленглі, що не бачить можливості виконати завдання керівництва в такі стислі строки, не завдавши шкоди успіхові діла.

Відповіді на його панічну телеграму не надійшло, бо Майкл Велш доручив провести комбінацію Джону Хофу як наймобільнішому офіцерові ЦРУ в Західній Європі з досить сильною агентурою не тільки в Центральній Європі, а й у Сіцілії.

64

23.10.83 (9 годин 31 хвилина)

Шор опритомнів, немов хтось злісно штовхнув його кулаком у плече; в голові паморочилось, але думка була ясна. Він розплющив очі і вмить замружився від страху, побачивши схилені над ним обличчя; очі людей були насторожені; шкіра здавалася пергаментною, вся в зморшках, як у вампірів; халати були такі накрохмалені й жорсткі, що Шор одразу згадав день, коли його, ще хлопчика, везли на каталці коридором клініки після видалення мигдалин. Горло рвав біль, і плями крові страшно розповзалися на таких же накрохмалених жорстких халатах сестер-жалібниць. А зараз були самі чоловіки; чого їм треба від мене, нехай схиляються над своїми жертвами в операційній, там потрібні мідні руки, а тут тебе оточують дивні цокаючі прилади, на яких раз у раз спалахують мертві біло-зелені лінії, повторюючи ритм роботи твого серця й легенів, тут повинні бути жінки, вони ж сама ніжність, ех, чому я не одружився, треба жити реальністю, а не тим, що створило юнацьке уявлення; щастя мусить бути простим, маленьким, теплим, близьким, а ти шукав прекрасну даму, як же всіх нас обманює література! Кому я потрібен тепер тут, у цій клініці, кому? Цих гаспидів-лікарів я цікавлю лише як експонат, зі мною було щось страшне, я навіть боюся згадувати, але й досі відчуваю теплий запах бензину й крик жаху, коли автомобіль гнався за мною, а я тікав від нього, петляючи, як заєць, по безлюдній вулиці; я пригадую номер, він укарбувався в мою пам’ять, я весь час — і в маренні — пам’ятав його, тому мене повинні добити, не мають права лишити тепер живим, сказав собі Шор, бо номер — це ланка в ланцюгу… Я мушу прикинутися мертвим… Але не можна було прикидатися мертвим, тому що працюють апарати, на яких біло-зелені лінії, а вони не дозволять збрехати, вони ж не люди…

Він заплющив очі, затаївся, мріючи про те, аби лікарі скоріш пішли, а потім злякався, що як тільки за ними тихо зачиняться двері, сюди прослизне хтось безликий, витягне з кишені шприц, увіткне голку йому в руку — і він помре, вони ж повинні доробити те, що не вийшло; ні, я не маю права мовчати, подумав Шор, цього

1 ... 88 89 90 ... 119
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прес-центр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прес-центр"