Читати книгу - "Ганнібал"

— Padrone[129], — звернувся Карло.

— Так.

— Мені треба провести деякий час сам на сам із dottore, ушанувати пам’ять мого брата Маттео. Ви казали, що дасте мені таку можливість.

Промовивши ім’я покійного, Карло перехрестився.

— Я цілком розумію, що ти відчуваєш, Карло. Прийми мої найщиріші співчуття. Карло, мені треба, щоб доктора Лектера з’їли у два прийоми. Першого вечора я хочу, аби свині відгризли йому стопи, а він дивився на це крізь ґрати. Мені треба, аби при цьому він був у хорошій формі. Ти маєш доправити його мені в хорошій формі. Ніяких ударів по голові, ніяких зламаних кісток, ніякої шкоди очам. Потім він мусить перечекати ніч без стоп, а вже наступного дня з ним свині покінчать. Я трохи з ним поспілкуюсь, а потім можеш сидіти з ним цілу годину перед подачею останньої страви. Мені треба, щоб ти лишив йому хоч одне око і щоб він був при тямі й бачив, як до нього суне стадо. Хочу, аби він бачив їхні морди, коли вони пожиратимуть його морду. Якщо ти захочеш, скажімо так, позбавити його чоловічої гідності, то роби як заманеться, але Корделл буде при цьому присутній, аби контролювати втрату крові. І мені потрібне відео.

— Що, як він за першим разом у загоні сплине кров’ю на смерть?

— Не сплине. І за ніч не помре. Усю ніч він тільки й робитиме, що чекатиме на смерть зі з’їденими стопами. Корделл про це потурбується й відшкодує втрату рідини. Припускаю, що він усю ніч буде під крапельницею, може, навіть двома.

— Або чотирма, якщо виникне потреба, — пролунав безтілесний голос Корделла з динаміків. — Можу зробити йому на ногах артеріосекцію.

— Можеш наостанок плюнути чи насцяти йому у фізрозчин перед тим, як закочувати в загін, — сказав Мейсон до Карло з показним співчуттям. — Або кінчити туди, якщо заманеться.

Карло просяяв від такої думки, а потім згадав про мускулясту синьйорину й кинув на неї винуватий погляд.

— Grazie mille, Padrone[130]. Ви прийдете подивитися, як він помирає?

— Не знаю, Карло. Пил у сараї для мене шкідливий. Певно, спостерігатиму за процесом на відео. Можеш привести до мене одну свиню? Хочу покласти на тварину руку.

— До цієї кімнати, Padrone?

— Ні, але мене ненадовго можуть спустити на перший поверх, разом із блоком живлення.

— Мені доведеться приспати тварину, Padrone, — із сумнівом відповів Карло.

— Обери якусь свиноматку. Принесеш її на моріжок перед ліфтом. По траві зможеш проїхати на автонавантажувачі.

— Ви сподіваєтеся провернути оборудку з єдиним фургоном чи візьмете фургон і ще одну автівку на допомогу? — запитав Крендлер.

— Карло?

— Одного фургона досить. Дайте мені за водія помічника шерифа.

— Маю для тебе ще дещо, — сказав Крендлер. — Можна ввімкнути світло?

Марґо покрутила ручку реостата, і Крендлер виклав на стіл біля вази з фруктами свій наплічник. Він надягнув бавовняні рукавички й дістав апарат у вигляді маленького монітора з антеною та кріпильним кронштейном, а також зовнішній жорсткий диск і акумулятор.

— Стежити за Старлінг незручно, оскільки вона мешкає на сліпій вулиці, і сховатися там немає де. Проте вона обов’язково виходитиме надвір — Старлінг схиблена на заняттях спортом, — сказав Крендлер. — Їй довелося записатися в приватний зал, бо вона більше не має права відвідувати заклади для персоналу ФБР. У четвер ми підловили її біля того фітнес-клубу й поставили їй на днище машини маячок. Він на нікель-кадмієвому акумуляторі, що заряджається від двигуна, тож вона не помітить його через те, що в її «мустангу» сів акумулятор. Програмне забезпечення дозволяє стежити за нею в цих п’ятьох суміжних штатах. Хто працюватиме з апаратурою?

— Корделле, ходи сюди, — покликав Мейсон.

Корделл і Марґо присіли біля Крендлера, а Карло схилився над ними, тримаючи капелюха на рівні їх ніздрів.

— Дивіться, — сказав Крендлер, вмикаючи монітор. — Схоже на автомобільну навігаційну систему, тільки вона показує розташування машини Старлінг.

На екрані з’явилася карта Вашингтона з передмістями.

— Збільшення тут, рухатись по карті можна за допомогою стрілок, зрозуміло? Окей, наразі нічого не відображається. Сигнал від маячка на машині Старлінг увімкне цю лампочку, і ви почуєте це. Тоді можна буде вибрати джерело випромінювання на карті й збільшити картинку. Що ближче ви перебуваєте до джерела, то частіше звучатиме сигнал. Ось район Старлінг з усіма прилеглими вулицями. Ми не отримуємо сигналу від її машини, бо перебуваємо поза зоною дії маячка. Сигнал з’явиться у Вашингтоні, передмісті чи Арлінгтоні. Я впіймав його з гелікоптера, коли сюди вилітав. Ось випрямляч змінного струму, знадобиться вам у фургоні. І ще одне. Ви маєте гарантувати мені, що ця річ нізащо не попаде в чужі руки. Мені за це сильно перепаде, такі штуки ще не продають у магазинах шпигунського обладнання. У будь-якому випадку вона має або повернутися до мене, або опинитися на дні Потомаку. Зрозуміло?

— Ти зрозуміла, Марґо? — спитав Мейсон. — А ти, Корделле? Саджайте Мольї за кермо й проінструктуйте його.

V. ФУНТ ПЛОТІ[131]

Розділ 77

Принада пневматичної гвинтівки полягає в тому, що з неї можна стріляти, не висовуючи дульного зрізу з салону фургона й при цьому нікого не оглушити. Нема потреби світити дулом у вікні там, де це можуть побачити перехожі.

Дзеркальна шибка опуститься на кілька дюймів, і з-за неї кулею вилетить маленький шприц, який впорсне в м’язову тканину на спині чи сідницях доктора Лектера величезну дозу ацепромазину.

Буде чутно тільки легенький тріск від дульної хвилі, характерної для цієї рушниці, наче зелена гілочка зламалась. Дозвуковий патрон не видасть жодного балістичного вибуху, що міг би привернути увагу.

Вони розпланували все так: коли доктор Лектер почне падати, Пʼєро й Томмазо в білих халатах «допоможуть» йому потрапити у фургон і запевнять усіх свідків, що відвезуть його до госпіталю. Найкраще англійською володів Томмазо, бо ж він навчався в семінарії, але від початкового «г» у слові «госпіталь» Томмазо просто тіпало[132].

Мейсон не помилявся, коли в ловах доктора Лектера головну роль призначив італійцям. Попри невдачу у Флоренції, вони мали найкращі здібності, аби фізично впоратися з людиною, і найбільші шанси схопити доктора Лектера живцем.

Мейсон дозволив узяти на завдання тільки один «ствол», окрім тієї рушниці з транквілізатором — він належав водієві, Джонні Мольї, позаштатному помічникові шерифа зі штату Іллінойс і давньому годованцю Верджерів. Мольї виріс у родині, де говорили італійською. А ще він був