read-books.club » Любовні романи » Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"

188
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра" автора Марія Люта. Жанр книги: Любовні романи / Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 87 88 89 ... 139
Перейти на сторінку:

 

Ну що ж, тепер клітка матеріальна – це плюс, але вона не захищає Білого від моєї дії – це, безумовно, мінус. Я знову повільно закружляла навколо вовка, вдивляючись у місця з'єднання ґрат. Замка з дверима, звичайно, не виявилося, але все ж таки дещо я помітила: якщо вся клітка мала вигляд цілісного литого виробу, то на дні був ледь помітний шов. Очевидно, пастку на вовка "одягли" зверху, а потім уже "запаяли".

 

Та-а-ак... Треба перевернути її дном до мене, потім заморозити та спробувати розбити. Якщо не вийде, то слід"наслати" іржу". У крайньому разі - розплавимо. Хоча, якого біса!? Чому не випробувати лазер ... ну або  відразу ж меч джедая.

 

Моя чарівна паличка навіть без будь-якого усвідомленого втручання з мого боку сама перетворилася на зброю джедаїв і засяяла променем світла. Я акуратно провела їм по лозинах - і ті розплавились, наче масло під гарячим ножем. Є!

 

Я швиденько вирізала прохід - і вовк кулею вискочив назовні, мало не збивши мене з ніг помахом хвоста. Звір добіг до краю даху... і попрямував повітрям. Я лише здивовано відкрила рота.

 

– У нього інша реальність. Можливо, він зараз у лісі чи в полі. Якщо ти зістрибнеш - то розіб'єшся, але для нього урвища просто не існує. Ви перетнулися в часі і лише в одній точці простору. Саме тому ми не можемо просто шукати звірів, як звичайні мисливці. Ми можемо вічність проходити у своїй суб'єктивній реальності і так і не зустріти жодної живої душі. А Мандрівники Грані можуть серферити  реальностями звірів, перегортаючи їх як листи книги.

 

Ось начебто все і ясно з цією Гранню, але все одно нічого не зрозуміло. Сама я навряд чи розберуся, тут без учителя справді не обійтись.

 

Я пробурмотіла "угу" і штовхнула ногою залишки клітки. Чортихнулася, бо боляче вдарилася носком.

 

- А чому ти вибрала залізо? Вийшло видовищно... Але ж зі склом або глиною, або навіть пластмасою легше було б.

 

Я звузила очі: оце я дурепа! Адже точно! Були варіанти набагато простіші - зробити клітку льодом і розбити або просто у воду перетворити... А не згадувати уроки фізики та фільми-фентезі.

 

- От могли б і підказати, - не стримала я роздратування.

 

- Не міг. Бо сам не думав, що це взагалі можливо. Знаєш, я можу тут створити скляну вазу, і це буде реальна повноцінна ваза з усіма властивостями скла. Я також можу створити залізну вазу. Але перетворити одну на іншу - ні, тут як і у звичайному світі, мені такі алхімічні фокуси не підвладні. Іноді найкраща допомога вчителя – не заважати учневі йти своїм шляхом. Якби я сказав, що це неможливо, то в тебе нічого не вийшло б. Це як із джмелем: ти знаєш, що джміль літає всупереч законам фізики, бо надто важкий для своїх крил? Але він про це не знає і продовжує успішно літати.

 

Я розсіяно кивнула і сіла за стіл: у мене не було ні бажання, ні настрою поглинати безцінні крихти мудрості японця, тоді як Гліб десь у реальному світі б'ється з моїм ненормальним дядьком, Кет у заручниках у цього самого японця, а я за Гранню і поки не маю уявлення, вийде у мене звідси вибратися разом зі своїм тлінним фізичним тілом чи ні.

 

У будь-якому разі зараз не час для філософствування: треба скоріше діяти.

 

- Акай Хоно, у вас була до мене ділова пропозиція, - нагадала японцю, що схоже, взагалі нікуди не поспішав і міг ось так сидіти, загадково посміхаючись, цілу вічність.

 

- Так, Айсубуру. Ти вже чула про Рух Відродження?

 

- Це секта перевертнів-фанатиків Олександра?

 

– Це мій бізнес-проект.

 

Ось як. Щось таке я й підозрювала.

 

- Одне іншому не заважає. Швидше – допомагає, - відповіла я і заслужила заохочувальну посмішку азійця.

 

- Я людина практична і вмію робити гроші. Секта – як ти висловилася – це колосальний дохід, але нестабільний, бо замішаний на емоціях та вірі. Я готовий вкладати величезні суми, але мені потрібно зменшити ризики, а для цього забрати всі ненадійні ланки.

 

- Ви хочете прибрати з гри Олексу?

 

- Він фанатик, як ти помітила. І найгірше, що він сам вірить у те, що каже. На нього не можна покластися та прорахувати його дії логічним, раціональним шляхом. Олекса, як порохова бочка - рвонути може будь-якої миті. І одного чудового дня він може збанкрутувати всіх нас, якщо вирішить, що це потрібно для його високих цілей. До того ж попри всі його недоліки, він сильний харизматичний лідер, здатний розв'язати реальну війну, щоб змінити теперішній світопорядок. Перевертні на чолі та інше – ти вже чула.

 

1 ... 87 88 89 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"