Читати книгу - "Втрачене серце духа, Олександра Метафор"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Тому що ти медіум, — я кивнула його словам, ласкаво водячи пальцем по олівцю. — Трохи більше, ніж звичайна людина. Повернеш мікрофон — повернеш зв’язок зі своїм тілом. Може допомога Ганні знадобиться, як сполучного божества, але загалом принцип звичайний.
— І я… втрачу пам’ять?
Дихання збилося, я спробувала відповісти так спокійно, як тільки могла.
— І ти втратиш пам’ять.
Принаймні в теорії. На практиці все могло бути кручено-перекручено, і я могла б дати своєму серцю надію на те, що все буде інакше, що цього разу я заслужила щастя, що…
Що вище злітаєш, то болючіше падаєш. Якщо відірвати цей пластир зараз, то потім буде не так боляче. Я не тішила себе ілюзіями. Краще налаштуватися на те, що моє щастя було коротким і яскравим, наче падаюча зірка посеред нічного неба.
— Тоді ми почекаємо із цим, поки не знайдемо спосіб зберегти мої спогади, — Кай накрив мою руку своєю.
Але я відсмикнула пальці й відійшла від столу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втрачене серце духа, Олександра Метафор», після закриття браузера.
