Читати книгу - "Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

        Відповідаючи на його питання, з дальніх дверей, там де були спальні та спортивна зала, з’явилася гарна струнка дівчина, років двадцяти трьох. Олень одразу зрозумів, чия вона дочка: обличчя пані Клави, а очі пана Костянтина. Христина була бліда. Тож, хлопець, який прочитав купу книг, одразу встановив діагноз: Сергійко та Христинка скоро стануть батьками. Олень зітхнув.

       Переговоривши із Христиною, пан Заправлюд рушив далі. На останок попрохавши дітей бути обережними, коли виходять на свіже повітря.

     - Ти знову відмовилася? – Подивився він на доньку у дзеркало заднього виду.

     - Я люблю футбол, а не волейбол, - відрізала Єфа.

      - Іноді я думаю, що ми із твоєю мамою зробили дурню, коли забрали тебе зі школи. Як ти будеш жити далі? Ні, не відповідай. Ти скажеш, що із Огняною тобі значно цікавіше, ніж із однолітками. А щоб людина була щасливою, їй не обов’язково вештатися із молодими. Старші...е… люди нічим не гірші за молодь.

     Єфа піджала губи та відвернулася. Здається, це був той рідкісний випадок, коли батьки добре розуміють своїх дітей.