Читати книгу - "Іліада. Одіссея"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
305] До кораблів своїх військо ахейське уже відступало.
306] Лави зімкнувши, трояни ударили: вів-бо їх Гектор
307] Кроком широким. Попереду йшов, свої плечі укривши
308] Хмарою, Феб-Аполлон, в руках він тримав ясносяйну,
309] Буйну егіду страшну, пелехату, Гефест її, мідник,
310] Зевсові дав у дарунок, для остраху людям носити.
311] В руки цю взявши егіду, провадив він військо троянське.
312] Лави зімкнувши, їх ждали аргеї. І крики шалені
313] Враз залунали обабіч. Із пружних тятив полетіли
314] Стріли стрімкі і з відважних долонь їх списи незліченні,
315] Прямо в тіла юнаків войовничих одні устромлялись,
316] Інших багато між тим, не торкнувшися білого тіла,
317] В землю встрявали навкруг у жадобі насититись тілом.
318] Доки егіду в руках тримав Аполлон нерухомо,
319] Доти і стріли літали обабіч, і падали люди.
320] А як поглянув лише бистрокінним данаям в обличчя,
321] Нею потряс і голосно крикнув, то раптом у грудях
322] Духом охляли вони і забули про запал одваги.
323] Так же, як череду цілу корів чи отару овечу
324] Хижі два звіри женуть у темряві чорної ночі,
325] Раптом напавши, коли не стояла сторожа на місці, -
326] Так з переляку тікали ахеї. Нагнав на них страху
327] Феб-Аполлон, дарувавши троянам і Гектору славу.
328] Муж проти мужа змагався, йшла битва розсипаним строєм.
329] Аркесілая і Стіхія вбив тоді Гектор осяйний.
330] Перший начальником був беотійських мужів міднозбройних,
331] Другий соратником був Менестея, великого духом.
332] Зброї позбавив Еней Медонта й з ним разом Іаса.
333] Сином побічним Медонт божистому числивсь Ойлею,
334] Братом Бантові рідним. Осельником був він Філаки,
335] Втікши з своєї вітчизни: убив-бо він рідного брата
336] Мачухи Еріопіди лихої, дружини Ойлея.
337] А богорівний Іас вождем був афінського війська,
338] Сином вважався він Сфела, що сам народивсь од Букола.
339] Полідамант умертвив Мекістея, Політ же - Ехія
340] В першім бою, а Клонія вбив Агенор богосвітлий.
341] Ззаду ударив Паріс Деїоха в плече, як тікав той
342] В лавах передніх, аж гостра навиліт проскочила зброя.
343] З мертвих озброєння стали знімати вони. А ахеї,
344] Крізь частокіл і рів прориваючись, бігли безладно
345] Хто куди міг і мусили швидше за мури ховатись.
346] Гектор кричав до троян, закликаючи голосом дужим:
347] «До кораблів поспішіть, скривавлену здобич облиште!
348] Тільки побачу, що хтось кораблі обминає ворожі,
349] Смертю він тут же загине, і вже не брати і не сестри
350] Спалять померлого тіло погребним вогнем, а собаки
351] Трупа його шматуватимуть тут, перед мурами міста!»
352] Мовив він і батогом із розмаху хльоснув по конях,
353] Лави троянські окликнувши гучно. У відповідь вої
354] Разом гукнули й своїх в колісниці запряжених коней
355] З гуркотом грізним погнали. А Феб-Аполлон перед ними
356] Легко обрушив ногами краї глибоченного рову,
357] Грузом засипав середину й вирівняв воям дорогу
358] Довгу, завширшки таку, як спис пролетіти здолає,
359] Кинутий мужем, який свою випробовує силу.
360] Рушили шляхом тим лави троян. Аполлон перед ними
361] Ніс неоцінну егіду, і вал зруйнував він ахейський
362] Легко так само, як часом на березі моря дитина
363] Щось у безвинній забаві з піску побудує сипкого
364] Й, граючись, ніжками потім чи ручками геть поруйнує.
365] Так же, осяйливий Фебе, і ти зруйнував без зусилля
366] Труд і старання аргеїв, самих же примусив тікати.
367] Лиш кораблів досягнувши, в утечі вони зупинились
368] І один одному дух бадьорили, підносячи руки
369] До всемогутніх богів, і кожен з них щиро молився.
370] Нестор моливсь найщиріш староденний, опора ахеїв
371] Певна, обидві руки піднімаючи в зоряне небо:
372] «Зевсе, наш батьку, як в Аргосі хто, на пшеницю багатім,
373] Палячи тучнії стегна биків чи овечок, молився
374] Про поворот свій додому, й ти схвально кивнув головою, -
375] Це спогадай і день згуби від нас одверни, олімпійче,
376] Не дозволяй тим троянам украй подолати ахеїв».
377] Так він молився, і голосно Зевс загримів велемудрий,
378] Вчувши палкі молитви староденного сина Нелея.
379] Щойно трояни почули егідодержавного Зевса
380] Гуркіт, згадали про бій і натисли ще більш на аргеїв.
381] Так, наче вал величезний широкопросторого моря
382] Вище облавків зліта корабельних під тиском могутнім
383] Буйного вихру, що хвилі високі валами здіймає, -
384] Так і трояни з оглушливим криком крізь мур пробивались,
385] Коней баских женучи, і при самих кормах вже точився
386] Бій на двогострих списах рукопашний, - ці з повозів били,
387] Ті ж вибігали на верх кораблів своїх чорних і звідти Г
388] Кидали ратища з мідними вістрями довгі й великі,
389] Що в кораблях для бою морського на дні зберігали.
390] Поки ахеї з троянами ще перед муром змагались,
391] Від кораблів бистрохідних далеко, Патрокл у наметі
392] При Евріпілі хороброму сидячи, лагідним словом
393] Серце йому утішав і сипав на рану пекучу
394] Ліки цілющі, щоб чорні йому заспокоїти болі.
395] А як побачив троян, що вони вже на мур насідають
396] Юрмами, вої ж данайські тікають з розпачливим криком,
397] В грудях не стримав ридань і, долонями гучно по стегнах
398] Ляснувши, смутком глибоким охоплений, став говорити:
399] «О Евріпіле, не можу я далі з тобою лишатись,
400] Хоч я й потрібен тобі, - там бій розпочавсь вирішальний.
401] Хай твій товариш тебе розважає, а я до Ахілла
402] Йти поспішу, до участі в битві його спонукати.
403] Може, хто зна, при помочі божій слова мої збудять
404] Дух його: тільки до доброго дружні вмовляння призводять».
405] Мовив він так, і вперед понесли його ноги. Ахеї ж
406] Опір троянам чинили; проте, хоч було тих і менше,
407] Від кораблів не здолали ворожу навалу відбити.
408] Та не здолали й трояни, данайські фаланги прорвавши,
409] Аж у середину їх кораблів і наметів дістатись.
410] Так, наче брус корабельний по шнуру вирівнюють точно
411] Руки досвідчені вправного теслі, який бездоганно
412] Знає своє ремесло, перейнявши його від Афіни, -
413] Нарівні так між троян і ахеїв точилася битва.
414] В час той, як воїни інші під іншими бились човнами,
415] Проти Еанта, вповитого славою, виступив Гектор.
416] Тяжко змагались вони при однім кораблі, але марно
417] Цей
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іліада. Одіссея», після закриття браузера.