Читати книгу - "Бомба для голови"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Візьму, візьму, валяйте далі.
— Гаразд. Пішли далі. Ось заміточка з «Бамса». Серпень 1965 року. «Вчора на яхті Ганса Дорнброка, яка приписана до порту Палермо, на триденну морську прогулянку відправилися Ганс Дорнброк, фрейлейн Гізелла Дорнброк (57 років) і доктор Бауер (49 років). Фрейлейн Дорнброк місяць тому переїхала з Базеля, де вона жила останні двадцять три роки, у Західний Берлін. Вона єдина, крім сина, родичка Дорнброка-старшого». Ну? Вам це про щось говорить? Це було в серпні. А в листопаді Бауер розлучився з дружиною. Тихо, по-доброму. Далі. Лютий 1966 року. «Фрідріх Дорнброк, фрейлейн Гізелла Дорнброк і доктор Бауер провели зимові канікули в Італійських Альпах, у будинку, який купив Дорнброк у 1935 році на ім'я свого старшого сина, що загинув в останні дні війни. Лижники, котрі проживали по сусідству з віллою магната, злословлять: мовляв, найближчим часом Дорнброк оголосить, що доктор Бауер входить до складу сімейного концерну. Звичайно, це буде можливо тільки після одруження Гізелли, яка добре збереглася, з доктором Бауером, що живе нині в самотині». Словом, даю руку на відріз: Бауер робить ставку на стареньку. Вона ж добре збереглася… Знаєте історію про вік жінки? Ні? Дівчинка — дівчина — молода жінка — молода жінка — молода жінка — молода жінка — бабуся померла… Не смійтесь, це стара байка. «З чуток, зустрічі доктора Бауера з фрейлейн Гізеллою Дорнброк припинилися через Дорнброка-молодшого, який поставив умову перед батьком: коли Гізелла одружиться, давши змогу Бауеру таким чином ввійти в керівництво спостережною радою сімейного концерну, він кине діло». Це вже весна нинішнього року, Кроне.
— Отже, смерть Ганса Дорнброка вигідна насамперед Бауеру?
— А ви як думаєте?
— За вашою версією, виходить, що Дорнброки стали жертвою Бауера, який рветься до влади?
— Не зовсім так… Старого Дорнброка розчавила та організація, яку він сам вибудував… Він розумів, що Бауер тримає в руках усі важелі, але ж, крім розуму, є серце. Серце батька. Зверніть увагу, як старий силоміць затягував сина в своє діло. Про це тепер усім відомо… Тільки, втративши сина, він віддав пост заступника Бауеру. Коли скінчиться траур, він оголосить про заручини Гізелли з Бауером, згадаєте моє слово. Все може загинути, але діло мусить жити. Старий зараз ненавидить Бауера, він ненавидить його лютою ненавистю, і він, саме він, провів його на пост свого заступника…
— Фантастика якась, — сказав Кроне. — Ви можете торгувати сюжетами…
— Було б наївно вважати, дорогий Кроне, що все зло сконцентровано в Бауері. Концерн — це могутній механізм з величезною кількістю темних лабіринтів. Там, у надрах цієї організації, може рости злий геній століття, поки що нікому не відомий. Але все це деталі, Гейнц. Дуже важливі, звичайно, деталі… Головне, куди йде концерн Дорнброка, на що він націлений у плані політичної перспективи… Це вас цікавить?
— Ха! — сказав Кроне. — Ще б пак! Багато грошей захочете за інформацію?
— Я вже старий, любий Гейнц, і на сигарети мені поки що вистачає. Мільйон дасте, і досить, — посміхнувся Ісаєв і розклав перед собою кілька картонок з досьє. — Оце я взяв з преси. Можу прочитати по порядку, в хронологічній послідовності. Отже, перше: «Нації без власної ядерної зброї навряд чи зможуть у майбутньому відігравати роль великої держави. Нації без власної ядерної зброї не зможуть іти в ногу з тими, хто створює ядерну зброю в плані подальшого наукового й технічного розвитку…» Це говорив Греве, представник ФРН у НАТО, 24 січня цього року. Візьміть до уваги: Греве тісно зв'язаний з ділом Дорнброка, Гейнц. Далі: «Володіння й право використання ядерної зброї повинно стати символом і навіть характерною рисою, яка визначає критерій суверенітету». Це Штраус у той час, коли був міністром оборони в Аденауера. Візьміть до уваги: Штраус — член спостережної ради в Дорнброка. Далі: «Західнонімецька фірма «Ваффен унд Люфтрюстунге А. Г.», що зв'язана договором з Дорнброком, випробувала на своєму полігоні багатоступінчасту ракету, заявивши, що віднині вона готова приймати замовлення на виконання всіх систем тактичних ракет». Це «Штутгартер цайтунг». Продовжую: «З 1956-го по 1966 рік у ФРН на цілі міністерства оборони витрачено 200 мільярдів марок, це вдвічі більше за суми, витрачені Гітлером на воєнні потреби Німеччини за весь час його перебування при владі». Це «Альгемайне цайтунг». Далі: «За одержаними відомостями, Ганс Оповер і Вам Пресе з Вищого технічного училища в Мюнхені проводять надзвичайно цікаві експерименти. Суть їх оточено глухою завісою секретності, але поінформовані джерела вважають, що вони працюють над створенням плазм, що генерують з допомогою лазерів могутні промені світла, сфокусовані так, щоб створити при цьому потрібну високу температуру. В зв'язку з цим висловлюються припущення, що таким же чином можна буде викликати реакцію синтезу дейтерію і тритію. А, як відомо, водневі бомби дістають свою енергію від синтезу ядер дейтерію і тритію, які треба нагріти до температури, що перевищує 100 мільйонів градусів за Цельсієм. Це досягається за допомогою атомної бомби, яка є детонатором водневої бомби. Оповер і Пресе мають намір, очевидно, використати замість старого атомного детонатора новий — лазер, який буде надійніший під час вибуху водневої бомби». Це пише «Санді таймс», Гейнц. А Вище технічне училище в Мюнхені Дорнброк опікає останні три роки дуже активно… Цікаво? Отож. Далі: «Політика США ні в якому разі не передбачає передавати контроль над ядерною зброєю Сполучених Штатів у руки будь-якої держави, що не володіє ядерною зброєю». А це представник США в «Комітеті вісімнадцяти» в Женеві, червень минулого року. Це одна рука, Гейнц, яка не відає, що робить друга. А друга ось що робить: «Протягом багатьох років ми представляємо своїм партнерам по НАТО системи тактичної ядерної зброї. Ми проводимо навчання по застосуванню цієї зброї з великою кількістю союзницького воєнного персоналу. Ми докладаємо всіляких зусиль, щоб інформувати наших партнерів по НАТО про проблеми ядерної війни». Це Макнамара, міністр оборони США. І далі: «У США в ракетних частинах проходять стажування 5 тисяч офіцерів і солдатів бундесверу». Це «Франкфуртер рундшау». А тепер
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бомба для голови», після закриття браузера.