Читати книгу - "Викрадена перевертнем., Галина Курдюмова"

Три роки потому...

- Так, всі готові? - Командний голос Таміли, посилений магією, звучав у кожному куточку особняка. – Усі готові, питаю? Рахуйте дітей!

Ми збиралися до Діснейленду, і тільки старшій відьмі вдавалося навести хоч якийсь лад у цьому будинку.

- Один, два, три, чотири... Так, візьміть дітей на руки! Я не можу рахувати, коли вони мотаються туди-сюди!

До Діснейленду нас відправляли відьми через озеро. Я так і досі не навчилася подорожувати за допомогою води, але чи до того було?

Через тиждень з дня падіння прокляття я вийшла заміж на мого коханого Всеволода Полоцького. Ні він, ні я не могли чекати довше.

Рад і Всеслав, я бачила, страждали, але ніхто не чинив опір моєму вибору.

Мирослава замовила мені таку саму сукню нареченої, в якій я потрапила до їхнього будинку. Я ж казала, що сукня шикарна? Це був приємний сюрприз, який нагадав, скільки довелося пережити в минулому, щоб зараз із блаженною усмішкою заглядати у майбутнє.

Мені купили цілих три букети, щоб дісталося кожній із сестер, коли я їх кидатиму. Скажете, це не за правилами? Наречена повинна кидали лише один букет? Та в кого ж відьми питають правила? Вони так захотіли. І букети, дійсно, допомогли. Люція, Флора та Таміла спіймали по одному – і повір’я справдилось!

Через місяць після мого з Владом ми зіграли ще одне весілля. Велике весілля, точніше, одразу три.

Жвава життєрадісна Флора підкорила скуте серце Радобора і залікувала його рани.

Ніжна тендітна Люція змусила спалахнути флегматичного розсудливого Всеслава.

І навіть строга Таміла знайшла у перевертні, якого стільки років тримала в полоні, справжнього сильного чоловіка, як колись мріяла. Так-так, вона вийшла заміж за батька трьох братів-перевертнів, Яровида. А що? Він – чоловік, тобто, перевертень у самому розквіті сил!

І на сьогоднішній день наша велика родина поповнилася малюками.

У нас із Владом народилася чудова донька, і зараз їй уже два роки.

У Люції зі Славою – погодки. Хлопчику – два роки та дівчинці – рік.

Таміла та Яровид обзавелися чарівними близнюками, їхнім синам-шибеникам незабаром по два роки, око та око потрібне.

Радобор і Флора вже мали доньку, а за кілька місяців очікують і сина.

Щоправда, не всі живуть постійно в особняку.

Таміла, зрозуміло, переїхала до чоловіка, тому що він - ватажок, глава сімейства.

Флора перетягла Радобора до відьомського замку-вілли.

У лісника Всеслава - пристойний двоповерховий будинок на узліссі, світлий і просторий, де вони й мешкають зараз з Люцією та малюками.

А Влад і я залишилися поки що в маєтку, вмовили усі разом мене. Та це й було правильним. Таміла продовжувала зі мною заняття магією і вчила всяким відьомським штучкам, а мені це ой як треба. Тим більше, що я впросила відьом відпустити мою вовчицю, і тепер ми з Владом іноді, коли є комусь підкинути малюків, тікаємо до лісу, де він вчить мене співіснувати у мирі та дружбі зі своєю другою іпостассю.

Так що всі влаштовані, і зазвичай у маєтку трохи тихіше, ніж сьогодні.

Але на всі свята збираються, звісно, ​​у нас. Крім того, ми часто просто ходимо одне до одного в гості або влаштовуємо спільний відпочинок, як сьогодні. Так що можете уявити, як галасливо та весело з такою кількістю малечі. Крім того, ми запросили Мстиславу з Тихомиром, зрозуміло, вони взяли із собою Іскру та крихітку Ігоря. Палкаа зустріч після стількох років розлуки принесла плоди, точніше, плід у вигляді кучерявого пухкенького синочка. Тепер Іскрі ніколи нудьгувати з таким невгамовним братиком.

Хотіли б взяти за компанію і Гришка з його сестрою Лалою, але тут цигани категоричні. Тобто зовсім не визнають магічні подорожі через воду. У них своє життя, свої принципи та правила. На наших весіллях Григорій був із сестрою присутній і ще сумував на самоті, але минулого Різдва він прийшов до нас у гості з чарівною дівчиною, тому, сподіваюсь, його особисте життя теж незабаром налагодиться. А Лала нещодавно теж зізналась по секрету, що почала зустрічатися з чудовим юнаком.

Тож дякую долі, яка так уперто штовхала мене назустріч Полоцьким. Все у нас тепер гаразд!

- Стелло! Усі вже зібралися, а ти знову замріялась! Тебе тільки і чекаємо. Скоріше, Горобчику!

Любі мої! Ось тепер, справді, історія про Стеллу-Горобчика підійшла до щасливого завершення. Дякую за зірочки, коментарі та репости! А тепер сюрприз!

Багато читачів полюбили Альку з роману "МАГІЯ ЧОРНОБИЛЯ" і вболівають за неї, шкодуючи лише, що оновлення виходять раз на тиждень. Відтепер викладатиму нові сторінки щодня, крім понеділка! Хто ще не знайомий з Алькою - приєднуйтесь! Книга цікавезна і теж безкоштовна! До зустрічі!

Кінець