Читати книгу - "Заміж у покарання, Марія Акулова"

Ми вперше так близько після тієї ночі. Я вперше можу поставити чоловікові всі питання, але не ризикую.

Він тягнеться до мого обличчя, напружуюся, але не забороняю. Відчуваю пальці, сковтую і заплющую очі.

Як не думати, що торкався ними іншої? Як не думати?

Айдар веде кілька разів по щоці, я борюся з бажанням податися назустріч. Страшно показати свою слабість.

Згадую його «вибач, не треба було». Злюся, сіпаюся, дивлюся у вічі. Хочу ляпнути щось гостре, але не встигаю.

Прокурор веде допит на випередження.

– Помирились із хлопчиком?

Мені здається, що вибухаю. Кімнату мав би засвітити феєрверк зі злості, розпачу, втоми та образи. Але це все поглинає залишена розкритою душа.

У голові – скрип ліжка. Там був не він, звісно, але хіба це щось змінює?

Він думає, тієї ночі я була п'яною і скривдженою. Переспали б – пошкодувала б. Мабуть, зараз я навіть готова визнати, що швидше за все має рацію. Я б пошкодувала, бо він свої звички заради мене не покине.

– Так. Все чудово.

Я б хотіла, щоб у ньому заіскрило так само, як у мені, але це неможливо. Кивок, ковток, склянка знову опускається на стільницю.

– А посеред ночі чому втекла?

Не ваша справа.

– Подобається це ліжко.

– Очі наче червоні…

– Припиніть ... – Видихаю і мотаю головою. – Очі, як очі.

– Очі, як очі… – Айдар повторює мої слова. Волосся на руках піднімається. Мені здається, є сенс, який я не вловлюю.

Чоловік зморгує, я теж.

Розумію, що треба втекти. Ось зараз.

Роблю крок убік і повз.

Айдар ловить за руку, я чомусь лякаюсь.

Озираюся, хмурюся.

Він знову, як минулого разу, веде великим пальцем по ніжній шкірі зап'ястя. Це так злить, що смикаю.

– За договором ви мене не торкаєтеся.

Вимовляю роздратовано, дивлячись у вічі з викликом. І якщо спочатку я в них бачила теж роздратування, емоції, натяк на шторм, то зараз у них знову штиль.

Чоловік розтискає пальці, я тягну на себе і тру немов обпалену кисть.

– За договором я тебе не торкаюся. На добраніч, Айлін.

Розвертаюсь і крокую геть. Відчуваю погляд спиною. Залишаю серце на кухні.