Читати книгу - "Флорентійська чарівниця"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Він просидів у своїй бібліотеці двадцять хвилин віч-на-віч з Арґалією, коли новий генерал Флоренції прибув забирати кохану.
— Усеньке життя, — казав йому Арґалія, — від раннього дитинства моїм девізом був вислів «роби, що маєш зробити, іди, куди маєш іти». Я вижив, дізнавшись, що мені найкраще підходить, що мені вигідно, і відтоді йшов за своєї зорею понад лояльністю, патріотизмом, понад кордони відомого світу. Сам, сам, завжди сам. Це шлях переможця. Але вона мене приручила, Макіє. Я знаю, хто вона така, тому що вона все ще та, ким я був. Вона кохатиме мене, аж поки їй буде вигідно мене кохати. Вона обожнюватиме мене, аж поки настане час не обожнювати мене. Тому моє завдання полягає у тому, аби цей час настав ще не скоро. Я кохаю інакше. Моє кохання чудово знає, що добробут коханої важить більше, ніж добробут коханця, бо кохання — це самовідданість. Думаю, вона цього не знає. Заради неї я помру, але вона не помре заради мене.
— Сподіваюся, тобі не доведеться помирати заради неї, — сказав Ніколо, — бо в іншому разі це буде втратою доброї душі надаремно.
Потім якусь хвилю він сидів віч-на-віч з нею, або ж точніше, віч-на-віч з нею та її Дзеркалом, яка була її невід'ємною частиною, і, як здогадувався іль Макія, її справжнім коханням. Він з нею не говорив про сердечні справи. Це було б недоречним, непоштивим. Натомість він сказав:
— Це — Флоренція, і ви житимете добре, бо флорентійці знають, як жити добре. Але якщо ви розумна жінка, то завжди знатимете, де чорний хід. Сплануйте маршрут втечі і будьте напоготові. Бо коли Арно виходить з берегів, всі, хто не має човна, тонуть.
Він визирнув з вікна і побачив червону баню собору, що сяяла через поля, де працював його фермер-орендар. На низькій стіні-загорожі грілася ящірка. Почув, як десь прокричала золота вивільга. Довкруж росли дуби та каштани, кипариси та японські зонтичні сосни і пунктиром облямували краєвид. А вдалині високо в небі канюк, ширяючи, закладав віраж. Природна краса залишалася, не заперечиш; але для нього пасторальний краєвид видавався в'язничним двором.
— Мені, — сказав він Кара Кьоз, — на жаль, нема куди втікати.
------------------------------Відтоді він часто писав їй листи, але жодного так і не відправив, а побачив її лишень один раз перед самою смертю. А от Аго, який вільно гуляв по місту, заходив до неї ледь не щомісяця у Палаццо Коккі дель Неро, а вона робила йому послугу, приймаючи у так званому Покої з Вивільгами, одразу біля grand salon, названому так через птахів у намальованому на стінах лісі. Він під'їжджав возом з вином до торгових воріт, куди вів вузький провулок з тильної сторони будинку, але ніколи не заходив до будинку як торговець. Він одягав найкращий одяг, той, що носив при дворі і який тепер рідко коли ставав йому в пригоді, а тоді йшов вниз по Віа Порта Росса, як літній денді, що провідує свою кохану; його колись біляве, а тепер геть чисто сиве і дуже рідке волосся було гладко прилизане на голові, а в руках він тримав неодмінні квіти. Мав дещо кумедний вигляд, це він бачив у її чесних очах, але нічого не міг із собою подіяти. Від неї він нічого не чекав, але вона дещо прохала у нього, і це було таємницею.
— Ти можеш зробити для мене одну послугу? — запитала вона, а він відповів:
— Усе, що захочеш.
Лишень Дзеркало та вивільги знали про сказане.
Помер Джуліано де'Медичі, Лоренцо де'Медичі став правителем Флоренції як Лоренцо II, і все почало мінятися. За три роки зміни були ще не надто помітні. Арґалія був йому потрібний так само, як і його дядькові. Саме Арґалія повів флорентійське військо у бій проти Франческо Маріа, герцога Урбінського, якого Леон X вже потрохи зраджував. У часи вигнання Медичі саме Франческо Маріа прикривав їх, але тепер вони повернули зброю проти нього, прагнучи відібрати у нього герцогство. Він був сильний чоловік й очолив добре навчене військо, тож навіть Арґалієвим яничарам знадобилося три тижні, аби розбити його. Під кінець кампанії з'ясувалося, що було вбито дев'ятеро
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флорентійська чарівниця», після закриття браузера.