Читати книгу - "Вибрані твори. Том I"

противно до правил зачинати сварку у присутностi чоловiкiв, особливо ж того чоловiка, заради якого вони сваряться. Гадаю, ви не маєте намiру порушувати це правило, мiс Крейвен? (Джулiя сердито облишає Чартерiсову руку. Ґрейс повертається до Чартерiса й додає). Ну, забирайтесь.

Чартерiс. Звичайно, звичайно. (Ганебно подається слiдом за Парамором).

Ґрейс (до Джулiї iз спокiйною владнiстю). Ну, що ж ви маєте менi сказати?

Джулiя (зненацька трагiчно кидаючись на колiна до нiг Ґрейс). Не забирайте його в мене. О, не будьте... не будьте така жорстока. Повернiть його менi. Ви не знаєте, що ви робите — яке було наше минуле, як я кохаю його. Ви не знаєте...

Ґрейс. Пiдведiться i не будьте дурнi. Ну, як хтось увiйде й побачить вас у смiшнiй позi!

Джулiя. Я ледве тямлю, що роблю. Я й не турбуюсь цим, — я надто нещасна. О, послухайте мене!

Ґрейс. Ви гадаєте, що я мужчина, на якого можна справити враження подiбною нiсенiтницею?

Джулiя (пiдводячись i похмуро дивлячись на неї). Так ви намiряєтеся забрати його у мене?

Ґрейс. А ви сподiваєтесь, що я допоможу вам тримати його на шнурку пiсля того, як ви отак повелися?

Джулiя (випробовуючи свої театральнi способи у зм’якшенiй формi — розсудливiй та iмпульсивно-добродушнiй замiсть трагiчної). Я знаю, що робила дуже кепсько, поводячись так, як учора. Пробачте менi. Я дуже шкодую. Я була божевiльна.

Ґрейс. Анi на крихту не божевiльнi. Ви до дрiбнички розрахували, як далеко ви можете зайти. Коли вiн тут i, стоячи мiж нами, бере участь у грi, тодi я — нiщо. А коли ми самi, ви вдаєтеся до свого звичайного способу добути, що вам заманеться: ви тодi репетуєте, як дитина, аж поки вам не дадуть бажане.

Джулiя (з неприхованою зненавистю). Це ви в нього довiдались таких речей.

Ґрейс. Я довiдалась про це од вас самих вчора ввечерi й сьогоднi. Як ненависно менi, що я жiнка, коли я по вас бачу, якi ми жалюгiднi дитячi створiння! Тi двоє мужчин були б вас убили або викинули геть iз клубу, якби ви отак поводились перед ними, бувши мужчиною! Але тому, що ви тiльки жiнка, вони вибачливi, спiвчутливi, ґалантнi... О, якби ви мали хоч крихту самоповаги, їхня поблажливiсть примусила б вас глибоко вжахнутись. Я розумiю тепер, чому Чартерiс не поважає жiнок.

Джулiя. Як ви смiєте говорити таке?

Ґрейс. Як смiю? Я люблю його. І я вiдмовилась одружитись iз ним.

Джулiя (неймовiрно, але з надiєю). Ви вiдмовились!

Ґрейс. Так, бо не хочу вiддаватись за людину, що од вас i вам подiбних навчилась, як поводитись iз жiнками. Яможу обiйтися i без його любови, але не можу без його пошани, а ви виннi в тому, що я не можу мати i те, i друге. Берiть же його любов i будьте з цього щасливi, як можете. Бiжiть до нього i просiть його, щоб вiн змилостивився й взяв вас назад.

Джулiя. О, як ви брешете! Вiн любив мене ще до того, як вас побачив, — до того, як почав мрiяти про вас, ви, нiкчемна iстото. Чи ви гадаєте, що я потребую падати на колiна перед людьми та благати ласки їхньої? Це, може, вам доводилось таке робити, бридке ви створiння, але не менi! Та десятки мужчин душу свою вiддали б за один мiй погляд. Менi досить пальцем поворухнути.

Ґрейс. Ну, то ворушiть i побачите, чи прийде вiн.

Джулiя. З якою приємнiстю я б вас убила. Не знаю, чому я не роблю цього.

Ґрейс. Так, так, ви любите виходити iз скрути дешево — коштом iнших. Адже це просто, щоб чимсь похвалитись, оте, що десятки людей покохали б вас, якби ви тiльки кивнули їм?

Джулiя (похмуро). Справдi, краще бути такою, як ви, з холодним серцем i гадючим язиком. Дякувати боговi, я маю серце, ось чому вам легше завдати менi болю, анiж менi завдати вам. Але ви — боягузка. Ви вiддаєте його без змагання.

Ґрейс. Так. Це вам доведеться змагатись. Бажаю ж вам успiху. (Зневажливо повертається i йде до дверей їдальнi, коли Сильвiя входить з протилежного боку в супроводi Кетбертсона й Крейвена, що пiдходять до Джулiї в той час, як Сильвiя переходить до Ґрейс).

Сильвiя. Ось я, мене надсилає вiрний Парамор. Вiн натякнув, що варто привести також i старших членiв родини, — осьде й вони. Чого такий гармидер?

Ґрейс (спокiйно). Нiчого, любко. Нема нiякого гармидеру.

Джулiя (iстерично, заточуючись i простягаючи руки до Крейвена). Таточку!

Крейвен (схоплюючи її в обiйми). Золото моє! Що трапилось?

Джулiя (крiзь сльози). Вона хоче, щоб мене вигнали з клубу, тодi ми всi знеславленi. Може вона це зробити, таточку?

Крейвен. Ну, знаєш, у цьому клубi такi дивовижнi правила, що я справдi не знаю. (До Ґрейс). Смiю спитати, панi Тренфiлд, ви маєте якiсь скарги на поведiнку моєї доньки?

Ґрейс. Так, полковнику. Я буду скаржитись до комiтету.

Сильвiя. Я так i знала, що ти доведеш до цього одного доброго дня, Джулiє. (Крейвен розгублено позирає на Кетбертсона).

Кетбертсон. Не дивiться на мене, Дене. У цих стiнах батькiв вплив нiчого не важить.

Крейвен. Чи дозволено менi буде спитати, якi пiдстави скарги панi Тренфiлд?

Ґрейс. Просто, що у мiс Крейвен суто жiноча вдача, i тому вона не може бути членом клубу.

Джулiя. Це неправда. У мене зовсiм не жiноча вдача. За мене поручились, коли я вступала, — так само, як i за вас.

Ґрейс. Так, пан Чартерiс, i я гадаю, на ваше власне прохання. Я запропоную йому засвiдчити ваше суто жiноче поводження зараз, у присутностi його й доктора Парамора.

Крейвен. Кетбертсоне, що це — вони жартують, чи це менi привиджується?

Кетбертсон (похмуро). Це — дiйснiсть, Дене; ви не спите.

Сильвiя (беручи лiву Крейвенову руку i нiжно до неї притискуючись). Любий старенький!

Крейвен. Ну, що ж, панi Тренфiлд, я можу сказати тiльки одне: сподiваюсь, що вам пощастить з вашою скаргою i що Джулiя швидше розпрощається з цiєю найнегiднiшою з установ. (Сильвiя, все ще пестячи його руку, смiється з нього. Повертається Чартерiс).

Чартерiс (на дверях). Можна ввiйти?

Сильвiя (пускаючи полковника). Так, ви потрiбнi тут як свiдок. (Чартерiс входить). Тут серйозний випадок прояву жiночости.

Ґрейс (до нього напiвтихо, багатозначно). Розумiєте? (Джулiя, що ревниво стежить за ними, облишає батька й пiдходить близько до Чартерiса. Ґрейс голосно додає). Я сподiваюсь, що ви пiдтримаєте мене перед комiтетом.

Джулiя. Якщо у вас є хоч крихта мужности, ви станете на моєму