Читати книгу - "Літопис Руський. Повість минулих літ"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
214
Виклад середини другої, початку, середини та кінця третьої глави Книги Вихід; з апокрифічною історією про вінець фараона та про науку Мойсея в архангела Гавриїла.
215
Розповідь про десять божих кар міститься в главах сьомій — дванадцятій Книги Вихід.
216
Виклад кінця тринадцятої і основних місць чотирнадцятої глави Книги Вихід.
217
Виклад кінця п'ятнадцятої, початку шістнадцятої глави, глави дев'ятнадцятої та 8-го і 28 віршів тридцять другої глави Книги Вихід.
218
Виклад першої половини двадцятої глави Книги Чисел, а також першої половини тридцять четвертої глави Книги Второзакония. Подальший старозавітний матеріал — це загальний виклад Книги Ісуса Навіна, Книги Суддів Ізраїлевих, Першої і Третьої Книги Царств.
219
Перша Кн. Царств VIII, 6.
220
Псалом СІХ, 3.
221
В Іп. хибно «въ Сурии», у Хл. «Самарій».
222
Третя Кн. Царств XII, 28.
223
Джерело цитати встановити не вдалося.
224
Так само.
225
Осія І, 4–6 ІХ, 17
226
Ієремія XV, 1.
227
Ієремія XLIV, 26.
228
Ієзекіїль V, 10–11.
229
Малахія І, 10–11 і II, 9.
230
Ісайя І, 25, 13–14.
231
Амос V, 1–2.
232
Малахія II, 2.
233
Ісайя LI, 4–5.
234
Ієремія XXXI, 31–32.
235
Ісайя XLII, 9–10; LVI, 5, 7; LII, 10.
236
Псалом CXVI, 1.
237
Псалом СІХ, 1.
238
Псалом II, 7.
239
Ісайя XXXV, 4; IX, 6–7; VII, 14.
240
В Іп. хибно «моглъ», у Хл. «менши».
241
В Іп. «быта князь их», у Хл. «иже пасет люди моа».
242
Міхей V, 2–3.
243
Варух III, 36–38 (Іеремії ці слова приписані помилково).
244
Джерело цитати встановити не вдаюся.
245
Захарія VII, 13.
246
Осія XII, 9 (цитата видозмінена).
247
Ісайя III, 9–12; L, 5–6.
248
Ієремія XI, 19.
249
Второзакония XXVIII, 66.
250
Псалом II, 1.
251
Ісайя LIII, 7.
252
Перша Кн. Ездри VI, 12.
253
Псалом LXXXI, 8.
254
Псалом LXXVII, 65.
255
Псалом LXVII, 2.
256
Псалом IX, 33.
257
Ісайя ІХ, 2.
258
Захарія ІХ, 11.
259
Єванг. від Луки І, 26–31; хронологія — 5500 років подана за александрійським літочисленням (див. прим. 2 до 852 p.).
260
Єванг. від Матфія II, 1–5, 16, 14, 19–20, 23.
261
Ісайя LIII, 4.
262
Єванг. від Матфія III, 6, 16–17.
263
Єванг. від Іоанна XIX, 12; у 14–37 рр. римським імператором був Тіберій.
264
Єванг. від Луки XXIII, 33, 44, 46.
265
Єванг. від Матфія XXVII, 51–52, 60, 64; XXVIII, 19.
266
Єванг. від Луки XXIV, 49, 51–53.
267
Тут в Іп. вирвано один аркуш, що мав іти після аркуша 40 зворотного (80 с.). Текст є в Лавр. і Хл.; перекладаємо за Хл. і друкуємо з втяжкою.
268
Тобто древа, на якому розіп'ятий праведник — Христос; хрест іще називається в літописі «крьстьноє дрѣво», «животьноє дрѣво» — животворящий хрест.
269
Джерело цитати встановити не вдалося.
270
Буття 1, 2.
271
Кн. Суддів VI, 37, 39–40. У літописі про цей біблійний епізод сказано скорочено і тому не зовсім зрозуміло. Гедеон, випробовуючи бога, чи справді він має намір спасти ізраїля, спершу вимагав, щоб уночі роса впала лише на вовну, а на всій землі щоб було сухо, а на другу ніч вимагав зробити навпаки.
272
Далі в Хл. прогалина, яку заповнюємо за Лавр., узявши цей текст у круглі дужки.
273
Після цього продовжується текст Іп., який написано вже іншою рукою.
274
Цистерни.
275
Константинополю.
276
Додано з Лавр.
277
Оглашения — церковний потрійний (повчальний та покаяльно-сповідний) чин підготовки до хрещення.
278
В Іп. І Хл. хибно «рожениємь», «рожденіемь»; у Новг. І «нерождениемъ».
279
Термін «подібносущий» — духоборська (напіваріанська) єресь; його обстоював константинопольський єпископ Македоній, за що й був проклятий на другому вселенському соборі; канонічне — «єдиносущий».
280
В Іп. І Хл. хибно «проповѣдаша»; у Лавр. «прокляша».
281
В Іп. І Хл. хибно «вь мирь»; Лавр. «в Римъ».
282
Особисто жоден із пап на жодному соборі) не був. Папа Дамас навіть легатів (своїх послів) не прислав; на соборі лише читали його сувій, що містив віровизнання Римського собору, але й це послання Константинопольському собору безпосередньо адресоване не було. Папа Вігілій, скільки його смиренно не благали патріархи та єпископи, на п'ятий собор не з'явився, хоча в цей час перебував у Константинополі; на соборі лише читали його послання; легатів він не послав. Цесароградський патріарх не зміг прибути на перший собор у Нікею через старість. Не брали особистої участі в роботі сьомого Нікейського собору єпископи Політіан, Феодор та Ілля.
283
Псалом CXLIV, 3–4.
284
Ісайя XXIX, 18.
285
Вихід ХХХIII, 19.
286
Псалом CXLIV, 3, 4, XCIV, 1, 2; CXVII, 1 або 29.
287
В Іп. І Хл. хибно «идолъслужитель»: у Лавр. «идолъ суєтних».
288
Псалом XCV, 1–4; CXLIV, 3.
289
Єванг. від Луки XV, 10.
290
Ієзекіїль XXXVI, 25.
291
Міхей VII, 18–19.
292
Посл. Павла до римлян VI, 3, 4.
293
Друге посл. Павла до корінфян V,17 і його ж до римлян XIII, 11, 12; V, 2; VI, 22.
294
Псалом II, 11.
295
Псалом СХХІІІ, б, 7; IX, 7, 8.
296
В Іп. І
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Літопис Руський. Повість минулих літ», після закриття браузера.
