Читати книгу - "Небо сингулярності, Чарлз Строс"

Не встиг Мартін розкрити рота, як замість нього відповіла Рейчел:

— Ні, мій підзахисний не визнає своєї провини за жодною зі статей обвинувачення. І я можу довести його невинуватість.

Її очі недобре зблиснули. Жінка виструнчилася, склавши руки за спиною.

— Чи підтверджує ваші слова обвинувачений? — протяжно запитав Вульпіс.

— Слова полковника відображають мою позицію, — підтвердив Мартін.

— Перше: представлення доказу на підтвердження обвинувачення. Суть: тридцять другого дня місяця Гармонії двісті одинадцятого року Республіки ви навмисно, без дозволу вашого старшого або будь-якого іншого офіцера, з метою подальшого забезпечення каузального каналу комунікації, пронесли на борт військового корабля «Владар Ванек» пристрій зв’язку, чим порушили статтю сорок шосту Воєнного статуту. Секретарю, продемонструйте доказ.

Уперед із кам’яним обличчям вийшов матрос із невеликим паперовим пакетом. Його вміст він витрусив на квадратний стіл; це була маленька чорна карта пам’яті.

— Доказ номер один: каузальний комунікатор дванадцятого типу, вбудований у стандартний блок розширення моделі CX і використовуваний в електронних персональних асистентах на планеті виродженців Терра. Із персонального асистента предмет було вилучено молодшим прокуратором Василієм Мюллером (що представляє управління Куратора) під час виконання завдання зі спостереження за поведінкою підсудного тридцять другого дня Гармонії, як і було зазначено вище. В матеріалах справи наявні письмові покази прокуратора, які він дав під присягою. Чи можете ви оскаржити використання цього доказу в процесі? Ні? Добре.

— Можу. — Рейчел показала на чорну карту: — По-перше, прошу вважати обшук молодшим прокуратором особистих речей мого підзахисного незаконним, а будь-які докази, одержані в такий спосіб — такими, що не можуть бути долучені до розгляду справи. Річ у тому, що мій підзахисний — особа цивільна і не може бути позбавлений відповідних прав, як військовослужбовець при виконанні за аналогічне діяння, а саме — своїх громадянських прав, включно з правом власності, без судового наказу або ордеру, виданого у спрощеному порядку вповноваженою на такі дії особою, відповідно до пункту четвертого статті дванадцятої. За відсутності такого наказу або ордеру обшук, здійснений молодшим прокуратором, є незаконним і фактично становить крадіжку зі зламом, а всі відомості, зібрані в результаті незаконного обшуку, не можуть бути використані в судовому розгляді. По-друге, якщо ця річ — каузальний комунікатор, то я банановий слимак.

Це звичайнісінька карта пам’яті на квантових точках. Спитайте в будь-якого компетентного інженера-електронщика, і він вам підтвердить мої слова. Ну, і по-третє, ви не маєте повноважень вести цей липовий процес. Я звірилася зі Статутом, і там чітко сказано, що трибунал має право скликати виключно старший офіцер, командир. Пред’явіть письмовий наказ адмірала.

Вона схрестила руки на грудях і прикипіла поглядом до судових засідателів.

Зауер похитав головою:

— Молодший прокуратор діяв на підставі наказу розслідувати діяльність Спрінґфілда. В очах управління Куратора це санкціонує всі його вчинки. Також не можу не висловити своє глибоке невдоволення інсинуаціями захисту підсудного щодо незаконності веденого мною суду. Таким правом я був наділений своїм старшим офіцером, а тому я ним скористаюся. — У своїх словах Зауер акуратно уникав конкретики відносно того, яким саме правом він був наділений. — Що стосується некоректної ідентифікації доказу, то ми маємо запис самого підсудного, де він стверджує, що це каузальний комунікатор, який він проніс на борт на прохання чужої сторони, а саме — верфі. Оскільки статут оперує поняттям наміру, то великого значення, банановий це слимак чи ні, немає: підсудний винний у намірі пронести на борт корабля пристрій зв’язку.

Зауер на хвильку замовк.

— Прошу внести в протокол факт визнання доказу, — промовив він і люто зиркнув на Рейчел: «Попалася, курво. І що ж ти робитимеш далі?»

Рейчел подивилася на Мартіна і швидко закліпала, а потім повернулася до суддів:

— Питання права, пане молодший лейтенанте. Так сталося, що зазвичай думка не дорівнює дії. І справді, у вашому суспільстві, де навіть не розглядається питання використання механізмів з управлінням подумки, цей поділ виражено ще чіткіше, ніж у моєму. Складається враження, ніби ви намагаєтеся судити мого підзахисного за його думки та переконання, а не за реальні дії. У вас є докази того, що він справді передавав інформацію третій стороні? Якщо ні, то й складу злочину немає.

— Саме це в мене якраз і є, — дико вишкірився Зауер. — Якраз вам і повинно бути відомо, кому передавалася інформація, — він тицьнув на неї пальцем: — Адже відомо, що саме ви є іноземним агентом. Підсудний спілкувався саме з вами! Коли ви дали згоду виступити його адвокатом, то вступили в судовий процес. Тому я звертаюся до статті сорок шостої: «Будь-яка особа, наділена повноваженнями учасника судового процесу, має дотримуватися дисциплінарних вимог, передбачених цим Статутом». Із цього я роблю висновок, що ви мужньо поступилися своїм дипломатичним імунітетом заради спроби порятунку власного шпигуна від зашморгу.

Якусь мить Рейчел виглядала розгубленою; вона подивилася на Мартіна і швидко кліпнула, а потім повернулася до судових засідателів:

— То ви влаштували це фарсове лінчування заради того, щоб обійти мій імунітет? Я вражена. Навіть не уявляла, що ви можете бути настільки тупим. Юта!

Водномить сталося чимало речей. Рейчел упала на коліна за своїм столом; Зауер махнув матросам у глибині кают-компанії, щоб ті арештували жінку. Та перш ніж він устиг розтулити рота, пролунало чотири різкі вибухи. Щось вибухнуло у вентиляційних отворах на стелі; з них повалилися якісь штуки: якісь химерні кізяки з численними руками під високим тиском залили все навколо блідо-голубою піною, що одразу ж застигала, варто було їй чогось торкнутися, від суддівської лави і до вартових під задньою стіною саморобного залу суду. Легка й липка, вона вмить зафіксувала це засідання