Читати книгу - "В моїх думках , Ясміна Лав"

Давид.

Не можу дивитися, як боляче моїй Принцесі.

Я чув крики її батька, які доносилися з кабінету, і ледь стримувався, щоб не зайти та заткнути його рота.

Зупинило тільки те, що після цього я не отримаю дозвіл зустрічатися з Сашею. А для неї це важливо. Цей чоловік має великий вплив на неї. І тільки тому я стояв у вітальні, стиснувши кулаки, і чекав...

Та залишити її в тому домі все ж не зміг. Добре, що моя дівчинка погодилася їхати зі мною.

Поглядаю на Сашу, яка забилася в сидіння мого автомобіля і ледь дихає, і сильніше тисну на газ.

Хочу швидше приїхати додому. Хочу обійняти її, закрити від усього, що відбувається. Не хочу бачити її сльози. І не дам нікому робити їй боляче. Навіть її батькові.

Дідько б забрав цю Христину!

Цей вечір повинен був бути прекрасним. Після вечері у Саші вдома я б відвіз її за місто. Вогнище, невеликий намет, шампанське і фрукти, а в кінці — феєрверк.

Я планував бачити сяйво в очах моєї Принцеси, а натомість стираю з ніжних щічок сльози, які ллються рікою досі.

Вона така вразлива. Не знаю, як така дівчинка змогла жити з таким батьком, як Ігор. Як взагалі він зміг виховати таку чисту, невинну людину?

Я і раніше знав, що на першому місці для цього чоловіка робота. Його гроші та перспективи. Та сьогодні...

“... Ми зможемо з вами укласти вигідну угоду. Але Саша повинна погодитися сама. Я не стану її змушувати…”

Я не встиг сказати, що ми вже зустрічаємося з його донькою.

А після цих слів не захотів. Стало зрозуміло, що чоловік торгується, і єдине, що хоч якось видавало в ньому батька — це те, що він не змусить мою дівчинку зустрічатися зі мною. І це єдине, чому я все ще тримаю себе в руках.

Але Саша ніколи не дізнається, який її батько негідник. Це просто вб'є її, а я цього не хочу.

Паркую автомобіль біля сучасної багатоповерхівки. Швидко обходжу авто і допомагаю вийти дівчині. Здається, вона трохи заспокоїлася і навіть перестала плакати. Але все ще тремтить.

Повільно йдемо до входу. Киваю охоронцеві, який натискає кнопку виклику ліфта, і щойно стулки відчиняються, заходимо в кабінку.

Саша пригортається до мене, просовуючи руки мені під піджак. Тіло відразу реагує на близькість моєї Принцеси. Член наливається в боксерах, але я тримаю себе в руках.

Не сьогодні.

Зараз їй потрібна просто турбота...

Виходимо на дванадцятому поверсі, і проводжу Сашу до дверей своєї квартири. Вона навіть не дивиться вперед. Їй байдуже, куди ми приїхали. Голова опущена, в очах застиг біль.

Моя маленька дівчинка...

Заходимо всередину разом. Допомагаю їй сісти у вітальні на широкий диван і йду до ванної кімнати. Їй потрібно розслабитися, тому, увімкнувши гарячу воду, повертаюся.

Дівчина сидить, підібравши ноги під себе. Плечі наче впали... Зараз моя Принцеса схожа на звірка, якого побили та викинули на вулицю.

Але я допоможу їй прийти до тями.

Обережно підходжу до неї та сідаю на причепи. Торкаюся її рук. Такі холодні, і бліді...

— Все добре. Ми вдома. Я наберу тобі ванну. Трохи розслабишся, — кажу майже пошепки.

Але Саша все ще не дивиться на мене. Про що вона думає весь час?

— Ходімо, моя дівчинко.

Беру її на руки та заношу до ванної кімнати. Вимикаю воду і допомагаю Саші позбутися одягу.

Тримаюся з усіх сил, щоб не цілувати її прекрасні груди. Не можу нічого вдіяти зі своїми почуттями. Навіть в такий момент я її хочу.

Коли дівчина занурюється у воду, стає трохи легше. Не бачу її ідеальних форм, і можу хоча б мислити нормально.

Розвертаюся і вирішую вийти. Напевно, краще їй зараз побути самій.

— Не йди, будь ласка, — чую голос Принцеси.

І, глибоко вдихнувши, сідаю на підлогу поруч з нею.

Не знаю, скільки ми так сидимо. Коли Саша починає повільно опускати голову назад, я розумію, що час виходити.

Огортаю її в теплий, довгий халат і на руках несу у спальню. Вкладаю на своє ліжко, накриваючи теплою ковдрою, і лягаю поряд. Дівчина відразу підсовується мені під руку, вмощується в обіймах і майже нечутно вдихає повітря.

— Дякую… — шепоче Саша.

— Спи, маленька, — цілую її у волосся і притискаю ближче до себе. Сам не помічаю, як засинаю поряд з нею. 

Розплющую очі, відчувши якісь рухи поряд.Саша крутиться, заплутавшись у ковдрі. Схоже, їй спекотно. Щічки червоні, а на лобі виступив піт. Допомагаю їй вивільнити ноги й, не втримавшись, залишаю на губах поцілунок.

Вона ж горить...

Торкаюся лоба і розумію, що дівчина гаряча, наче полум'я. Чорт!

Злітаю з ліжка, хапаючи мобільний, і виходжу з кімнати. Викликаю нашого лікаря, а сам йду на кухню. Чоловік сказав робити холодні компреси, а ще потрібне рясне пиття.