Читати книгу - "Трагедії"

1470] Вирушайте щасливо й радійте всі

Від душі порятунку своєму!

О Палладо Афіно, шанована й тут,

На землі, і на небі, серед богів,

Твою волю сповнить ми готові.

Як неждано, як солодко слово твоє

Торкнулось нашого слуху!

Перемого священна, й мене супроводь

На стежині життя,

Не скупись на вінець і для мене!

ПРИМІТКИ

2. Піса - місто в Еліді (північно-західний Пелопоннес). Еномая донька - Гіпподамія.

16. Калхант - син Нестора, легендарний віщун, учасник походу греків на Трою.

20. Світлоносна - Артеміда, що вшановувалася також як богиня місяця.

30. Таврійський край - Крим.

33. ...звідси - й те ім'я його... - грецьке слово іпоо$ означає «швидкий». 59. Строфій - батько Пілада, володар Фокіди; в нього виховувався Орест. 124. Островів двох... - тобто Сімплегад (див. прим, до «Медеї», р. 2). 177. Пеан - хвалебна пісня-молитва на честь Аполлона, Артеміди чи інших богів.

185-188. ...рисаків- звернув... Геліос. - Див. прим, до «Електри», р. 697-

191. ...кара... на... Танталідів... - Над нащадками цього роду тяжіла кара за пролиту кров: Тантал, син Зевса й німфи Плуто, фрігійський володар, щоб переконатися, чи боги справді всезнаючі, подав їм на гостині м'ясо свого вбитого сина Пелопа. Боги оживили Пелопа; саме про нього тут мова: щоб одружитися з Гіпподамією, він повинен був перемогти в змаганні на колісниці її батька Еномая. Зробив він це підступом, намовивши Еномаєвого візника замінити металеву чеку в колісниці свого господаря на воскову, через що Еномай загинув.

201. Доня Леди - Клітемнестра.

208. Син богині - Ахілл.

210. Гра слів побудована на первісній старогрецькій назві Чорного моря - Понтос Аксейнос, тобто негостинне море; так греки, очевидно, сприймали подібне за звучанням давньоіранське слово, що означає темно-синій, чорний. Згодом цю назву замінили на протилежну за значенням: Понтос Евксейнос - евксінське, тобто гостинне море.

[445]

261-264. Левкотея, Палемон (див. прим, до «Медеї», р- 1284), Нерей, Діоскури (див. прим, до «Електри», р. 742) - морські божества.

285. Ерінії - богині помсти; за «Іліадою», живуть в Аїді. Зображувалися старими, сивими жінками, з вогненним поглядом та зміями у волоссі; вони то гавкають і виють, мов собаки, то ревуть, як бики.

359. Пелея син - Ахілл.

376-377. ...Тантал... не пригощав... - див. прим, до р. 191.

385. Іо - дочка володаря Аргосу Інаха, жриця Гери, коханка Зевса; ревнива Гера замінила її в корову, напустивши на неї овода, що гнав утікачку по різних краях. Звідси назва Боспору Кімерійського («боспор» - «коров'яча переправа»).

415. Побережжя Фінея - тобто чорноморське побережжя Фракії, де в місті Салмідесі володарем був легендарний Фіней.

416. Амфітріта - морська богиня, одна з п'ятдесяти дочок Нерея, дружина Посейдона.

424. Білих скель... сягти... - Йдеться про острів Білий (нині Фідонісі) в гирлі Дунаю. За переказом, морська богиня Фетіда перенесла на цей острів свого сина Ахілла після його смерті.

523. Хвала тобі, богине! - Саме віщун Калхант велів принести Іфігенію в жертву. Лаерта син - Одіссей.

672. ...на скіпетр зазіхнувши... - Коли б загинув Орест, Пілада як мужа Електри могли б запідозрити в намірі заволодіти престолом аргоських володарів.

795. Навплія - портове місто в Арголідській затоці.

921. Суд священний - Ареопаг, найвищий суд в Афінах; за переказом, Посейдон судив тут Ареса, який вбив його сина Галіротія за спробу оволодіти Алкіппою (дочка Ареса).

935-936. ...повним келихом... шанувати... - Мова йде про свято «Кухлів», що припадало на другий день Антестерій (свята квітів), яке обходили в кінці лютого на честь Діоніса. Учасники свята змагались, хто швидше осушить свій кухоль вина. Це свято відрізнялося від інших тим, що на ньому не було наповненої вином спільної глиняної діжки (кратера) - звичай, що пов'язувався з Орестом, який, за переказом, прибув колись до Афін саме в день свят. Боячись допустити оскверненого кров'ю матері до спільного кратера і водночас не бажаючи образити гостя, афіняни стали пити окремо й мовчки, кожен із свого кухля.

989. Локсій - дослівно «звивистий», тобто заплутаний у своїх віщуваннях (епітет Алоллона).

1071. Алкіона - зимородок, що в нього перевтілилася дружина трахінського володаря Кеїка.

1076. Кінф - гора на острові Делос, де Лето (Латона) народила Аполлона й Артеміду.

1235-1236. ...землі серединне Місце... - див. прим, до «Медеї», р. 668.

1430. Узгір'я Карістійське - гірський хребет на півдні острова Евбея; поселення Гали було на протилежному, аттічному, березі.

1435-1436. Артеміда Тавропола - тобто (в перекладі з гр.) «та, що блукає серед таврів».

1441. ...край скель Бравронських... - Браврон - місцевість в Аттіці з храмом Артеміди»

© Aerius, 2003

Вакханки

Переклад А.Содомори

© Евріпід

© А.Содомора, 1993

Джерело: Евріпід. Трагедії. К.: Основи, 1993. 448 с. С.:389-434.

OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua) 2003

ДІЙОВІ ОСОБИ

ДІОНІС

ХОР ЛІДІЙСЬКИХ ВАКХАНОК

ТІРЕСІЙ

КАДМ

ПЕНТЕЙ

СЛУГА ПЕНТЕЯ

ВІСНИК

ДРУГИЙ ВІСНИК

АГАВА

Дія відбувається у Фівах перед палацом Кадма.

ПРОЛОГ

ДІОНІС

У Фіви я, Діоніс, Громовержця син,

Прибув, кого Семела, доня Кадмова,

Зродила при разючім сяйві блискавки.

Ото в людській подобі я стою тепер,

Де б'є джерельна Дірка, де Ісмен пливе.

Ось ненька, що поникла під огнем тонким...

Могила біля замку... Дому залишки

Димлять: живе ще там вогонь божественний -

На мою матір непогасний Гери гнів.

10] Я вдячний Кадму: не лишив він доступу

До храму доньки; я ж іще лозу витку

Сюди спровадив - он який тут затінок.

Із Лідії, де в надрах сяє золото,

Із Фрігії, крізь ниви спечні Персії,

Через міста бактрійські, через Мідію

Морозну та щасливий аравійський край,

І весь азійський, де солона хвиля б'є

Об берег, де впереміж варвар з елліном

Міста займають людні, горді вежами, -

20] Спочатку в це прийшов я місто еллінів,

Свої обряди й танці запровадивши

В азійських землях, аби явним богом буть.

Я першими вас, Фіви, до пісень гучних

Закликав, давши одяг - шкуру оленя,

І тирс плющем обвитий вам у руку вклав.

Бо материні сестри - годі й вірити! -

Не визнавали, що я Зевса рідний син:

Мовляв, Семела, з кимсь повеселившися,

Свій блуд рішила приписати Зевсові,

30] Що це, мов, Кадм надумав, а Семелу Зевс

Убив за те, що в блуд свій і його втягла.

Тож, гострим божевіллям їх затьмаривши,

З осель я вигнав: серед гір живуть вони,

Нестямні, й носять одяг, гідний свят моїх.

А з ними й інших всіх жінок без винятку, [391]

Перейнятих