Читати книгу - "Рембо"

Джоне, я прощу тебе про послугу. Хочу, щоб ти з деким поговорив.

Із чоловіком у сірому костюмі, який залишився біля дверей?

Траутмен підняв угору руки.

Що мені ще залишається? Я змушений мати справу із системою. Але те, що він збирається тобі сказати, дуже важливо. Прошу як друга, вислухай його. Потім можеш послати його під три чорти. Але зроби мені послугу і…

Добре, — коротко кинув Рембо.

Що? — недовірливо перепитав Траутмен.

— Заради вас. Мені це не важко. Розмова ні до чого не зобов’язує. Але, полковнику… — Рембо нерішуче замовк. — Якщо я пошлю його подалі…

Так?

Ніяких особистих образ.

Справедливо. — Траутмен зробив глибокий вдих, потім такий же видих. — Але повернемося до нашої угоди. Вислухай уважно, Джоне. Обіцяєш?

Слово честі. Але хай він мене переконає.

Губи Траутмена торкнула посмішка.

Це вже його справа.

Як би там не було, сер, я вам вірю. Сподіваюся, мені не доведеться про це шкодувати.

Про більше я і не прошу тебе, Джоне. Вір мені!

Рембо недовірливо наблизився до чоловіка, який представляв ту саму систему, що він ненавидів.

Роберт Бріггс, — сказав Траутмен. — Державний департамент розвідувальної служби Сполучених Штатів.

О, — вимовив Рембо.

Працює в штаті нашого посольства тут, у Бангкоку, однак сфера його впливу…

Немає потреби в таких одкровеннях, — зазначив Бріггс,

…набагато ширша. Він допоміг мені не впустити твій слід, — завершив свою промову Траутмен.

Чому? — запитав Рембо.

Ну, скажімо, тому, що гарні люди на вагу золота! — Бріггс посміхнувся, провів носовою хусткою по пітному чолу. — Не могли б ми поговорити в більш зручному місці?

Рембо похитав головою.

Прошу вибачення. Але в мене робота.

Бріггс насупився та знову провів хусткою по чолу.

У такому випадку, — він покосився на тайця, підручного Рембо, — скажи, хай він вийде. Не хочу, щоб нас підслуховували.

Рембо вимовив кілька слів тайською. Підручний вийшов. Рембо зітхнув.

Отже, у чому справа? Я ж сказав, у мене робота.

Якщо ти будеш ставитися подібним чином… — Бріггс ще сильніше насупився. — Шістнадцять днів назад в Афганістані пропав безвісти позаштатний журналіст із американського телебачення. Разом із групою кінодокументалістів він намагався проникнути в зону бойових дій.

Позаштатний журналіст із телебачення?

Я сказав щось не те?

Мені здається, він був одним із ваших секретних агентів, чи не так?

Бріггс перевів погляд на Траутмена, потім знову глянув на Рембо.

Це робить тобі честь. Ти маєш рацію. Він був одним із наших. Він отримав завдання доставити термінову допомогу зброєю та медикаментами афганським повстанцям. Передбачалося, що він повинен був збирати факти, знімати, одним словом, накопичувати інформацію, що є доказом звірств радянських. Ми підозрюємо, що вони готують грандіозний наступ на повстанців. Ми не одержали від нього повідомлень, із чого дійшли висновку, що він і його група засвічені. Нам хотілося б знати це точно.

Розумію, — сказав Рембо.

Велика нація розколота на два конфронтуючих табори. У результаті весь регіон утягнуто в протистояння.

Я сказав, що розумію, але мені все одно, — промовив Рембо. — Ця війна не моя.

Джоне, борцям за свободу доводиться вести бій із найпотужнішими бойовими вертольотами у світі, проте у їхньому розпорядженні ні до чого не придатні гвинтівки, яким уже піввіку, — втрутився Траутмен.

Яке вони мають відношення до вас, сер?

Я вступаю в їхні ряди.

Здавалося, кімната зменшилася в розмірах.

-- Ні, — заперечив Рембо, — ви…

Джоне, вони вірять у свободу. Якого ж біса я буду залишатися осторонь?

Але ви вже відвоювали на своїх війнах! Заробили медалі! Нехай дупи, подібні до цієї, — він кивнув у бік Бріггса, — посилають на вірну смерть інших, а не вас.

Рембо відвернувся, бажаючи повернутися в кузню.

Джоне! Я хочу, щоб ти був поруч зі мною! Щоб ти очолив місію!

Ви думаєте, я такий дурний? — здивувався Рембо. — Американський полковник не має права піддавати себе ризику. Якщо вас піймають, у руках у Рад опиниться великий козир. Якщо ж вас візьмуть у полон, де відверне увагу світової громадськості від їхнього вторгнення в Афганістан. ООН підніме…

Траутмен похитав головою.

Я не стану перетинати кордон. У Пакистані я буду вчити афганських біженців навичок ведення бою.

Яка в такому випадку відводиться роль мені?

Ти перетнеш кордон разом із загоном афганців, з’ясуєш, що сталося із цим журналістом, і завершиш розпочату ним роботу. Будеш робити знімки. Збирати докази, що радянські готують наступ. Факти їхніх звірств. Одним словом, відомості, що допоможуть налаштувати світову громадськість проти Радянського Союзу.

Робити знімки? Мені це дещо нагадує, га? Це ж саме я мав робити й останнього разу. А що, уряд мені буде всіляко сприяти?

Траутмен похитав головою.

Це секретна місія.

Ясно. Як останнього разу. Якщо мене візьмуть у полон, я працюю сам на себе. Уряд від мене відмовиться. Як звичайно. Це обман, сер!

Бріггс здивовано здійняв руки.

Мені сказали, наче ти найкращий із солдатів.

Я насправді ніхто, — заперечив Рембо. — Моя війна закінчилася.

Зрозуміло, — кивнув Бріггс. — Зараз воює не Америка. Ну, а як щодо завтра?

Завтра не існує.

Це ти так вважаєш. Хочеш вір мені, хочеш ні, але завтра ми можемо опинитися втягненими в цю війну більше, ніж ти думаєш.

Тільки не я.

Рембо відійшов убік.

Але ж ти… — не вгавав Бріггс.

Я виконав свій обов’язок. Тепер черга інших. — Рембо кинув сумний погляд на Траутмена. — Мені б хотілося, сер, щоб це був не ваш. — Він відчув, як перехопило подих. — Ніяких особистих образ?

Я обіцяв тобі, Джоне. Ніяких особистих образ.

У Рембо занило в грудях.

Спасибі, — вимовив він і вийшов із кузні.

РОЗДІЛ 17

Вам слід було попередити мене, що ваш герой — справжня примадонна, — не вгавав Бріггс. — Ми лише марно згаяли час.

Він більше не зобов’язаний підкорятися будь-чиїм командам.

Він повернув усе так, що мені довелося його просити.

Траутмен знизав плечима.

Ми зробили все можливе. Просто йому нічого не потрібно. Він заслужив, щоб йому дали спокій. Він не зобов’язаний підставляти свій зад, якщо йому не хочеться.

— Ви стверджуєте, він не хоче ризикувати? Чорт забирай, ваш вояк просто злякався!

Що ви несете?

Він зламався рік тому, коли виконував завдання у В’єтнамі. Він не хоче взятися за це тому, що перетворився на боягуза.

Траутмен розлютився.

Цей хлопець приніс у жертву своїй країні більше, ніж ви і я…

Не заперечую його попередніх заслуг. Вони в нього вражаючі. Я вивчив його досьє.

Вражаючі? Дві Срібні Зірки, чотири Бронзові Зірки, два солдатських Хрести, чотири в’єтнамських Хрести за відвагу, дюжина