Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь"

Жижки у його дріжа́ть (ему сильно хочется).

Нагадав козі смерть (ну, напомнил).

На тобі, Боже, що мені негоже.

Насміялась ве́рша болоту, коли оглядиться, аж і сама в болоті (лопата кочерге смеется).

Не грій гадюки в пазусі, бо вку́сить.

Не бити кума, не пити пива.

Ніде й б’єш, як не по голові (то и есть).

Не їсть пан дяк гусей (будто не хочет).

Не знаю, чи є в Кузьми гроші (сомнительно).

Не вмер, болячка вдавила; (не все, будто, равно).

Не києм, палицею.

Не плюй у воду, згодиться напиться.

Нехай йому так легенько ікнеться, як собака з тину ввірветься.

Не торкай, бо чирва світить.

Не говівши дари схватив; (счастлив!).

У печурочці родився.

Ні бе, ні ме́ (ни бельме́са).

Ні сі́ло, ні па́ло, дай, бабо, сало (не успел начать, да уж просит и за труды).

За битого двух небитих дають, да ще й не беруть.

За сиротою Бог з калитою.

За батьком на верьовку, на шлях, на шибеницю (убирайся к чорту).

Загоїться, поки весілля скоїться (до свадьбы заживет).

Залить за шкуру сала (задать перцу).

За моє жито, та мене ж і побито.

Засмієшся ще й на кутні (после заплачешь).

Зда́вал циган на свої діти.

Здаться на витребеньки (быть балагуром, выдумщиком).

Знала кобила, нащо віз била.

Знатимеш до нових віників (будешь помнить).

Заварили кашу, неначе за батьківщину (наследство).

Зомнять на кабаку (в пыль истереть, сделать ни во что).

З брехні не мруть, да вже більше віри не ймуть.

Изви́дить тобі Бог (Бог тебе судия!).

Казав пан, кожух дам, да й слово його тепле.

Кінь з коне́м, віл з волом, а свиня обтин, коли нема з ким.

Коли маєш сто кіп, то і будеш піп.

Коли б свині роги, то б усіх поколола.

Котю́зі по заслу́зі (по делом вору и мука).

Кричать на пуп (изо всей силы; что есть мочи).

Крутить мордою; Крутить носом; Коле в ніс; Завернув ніс (не люб, не по нутру ему).

Холо́не в серці; Кулі ллє; Дзигарі б’ють (трусит, боится).

Крутиться, як жирне порося́.

Куць виграв, куць програв (либо пан, либо пропал).

Лига́й, як Мартин ми́ло (трескай).

Ли́хо литвинка нападе, як не дзікне (язык у него чешется).

Ля́паса, ляща́ в пику дать (оплеуху дать).

Ману́ напусти́ть (одурить).

Мне, як гостець бабу (коверкает пуще Божьего милосердия).

Москаля́ везти (обманывать мать).

Ні швець, ні жнець (ни то ни ce).

Облизня пійма́ть (гриб съесть).

Об Миколі да й ніко́ли (после дождика в четверг).

Окуля́ри на очі поставить (подбить глаза).

Олію видавить (сок с кого выгнать).

Памороки заби́ть (ошеломить).

Пани деруться, а у мужиків чуби болять.

Попа возить (исповедываться).

Попа возить у решеті (лгать на исповеди).

По шко́ді лях му́дрий (спустя лето в лес по малину).

Про вовка промовка, а вовк у кошарі (легок на помине).

Прочухана дать (высечь, проучить).

Прилип, як п’яний до тину; Прилип, як сліпий до тіста (эк, пристал!).

Пустив би Микиту на волокиту (пошлось ему, как с Петрова дня).

П’ятами накивать (уйти).

Розжаловавсь, як Біг над раком (будто ему жаль).

Роз’їхавсь як верша (лясы распустил).

Скачи, враже, як пан каже (делай, что велят).

Сли́нку ковтать (с завистью на что смотреть).

Собака брешеть, а вітер носить.

Сопе́ як з мішка.

Спить сова да й кури бачить (будто не примечает).

Стусана покуштовать (быть сильно ударену кулаком).

З тобою говорить, тільки гороху наївшись.

Свій, не свій, не лізь у горох.

Треба як п’ятого колеса до воза.

Товчеться, як Савка по пеклу.

Ти йому образи, а він тобі луб’я.

Тогді сироті Великдень, як сорочка біла.

Убрався, як чорт на утреню (некстати нарядился).

Убрать у шо́ри (обакулить, в чортовы лапти одеть).

Утять до гапликів (глупо что сказать).

Уліз у чужую солому, да й шелестить.

Хвалько нахвалиться, будько набудеться.

Хватається, як попівна замуж.

Хвати́в ши́лом па́токи.

Хвоста вкрутить (убавить форсу).

Хльосту дать (розгами высечь).

Хоч голий, да в підв’язках.

Хто не слухає тата, той послухає ката.

Хто рано встає, тому і Біг дає.

Цибульку, дулю, хвигу дать під ніс (кукиш показать).

Чмілів слухать (не мочь образумиться после удара).

Чорте на груш, тілько мене не воруш (отвяжись от меня).

Чи все то так переймать, що на воді пливе.

Швидкий як черепаха.

Як ведмідь за перепелицями.

Шенці-венці, чорт у кишенці (сафьян сапог скрыпит, а в горшке трясця кипит).

Шпетить на всю губу (сильно ругать).

Шути́, глечичок, поки ушко одірветься.

Щастя, як трясця, — кого схоче, того й нападе.

Що бабі, те і громаді.

В глеку молоко, та голова не влізе.

Як там був; Як ув око вліпив (отгадал).

Як будеш пан, то все будеш мати даром.

Як коржа, дак коржа, як спечімо, так і дамо (пристал как смола).

Який пан, такий його й крам (каков поп, таков и приход).

До нашого берега що не припливе, то все тріска.

Перейшла як Уляна на ляшськую віру.

Аби не сидячого татари взяли.

Прийшли козаки з Дону, то і погнали ляхів з дому.

Щоб же я тричі ляхом став, коли то неправда.

Про Малоросію. Загадки

І. Стоїть стріла середь двора, а в тій стрілі сімсот і два (маківка).

II. Крикнула утка на морі, чутко збіглися дітки, да не одної матки (церква).

III. Костян, дерев’ян через гору свині гнав (гребінь).

IV. Між двома дубами зав’язло теля зубами (сокира).

V. Висить, бовтається, всяк за його хапається (замок).

VI. Біжать коні булані, на них узди порвані, узлики знать та не розв’язать (зірки).

VII. Пливе щука з Кременчука, куди гляне, трава в’яне (коса).

VIII. Бігла чечіточка мимо моїх воріточка, вибіг чичик, — вона й стала. —

IX. Без рук, без ніг, на горище зліг (дим).

X. Без вікон, без дверей, полна церква людей (кавун).

XI. Жовта куриця під тином кублиться (морква).

XII. За лісом, за пролісом талалай плеще (язик).

XIII. Сидить баба на ганку, довбається в поганку (каганець).

XIV. Вилетів птах

На шести ногах,

Сів на могилі,

Боже мій милий!

Як мені Бог дав над царями, над панами,

Тільки не дав Бог волі,

Що щука в морі (комар).

XV. Один каже: «Світай Боже», другий каже: «Не дай Боже», а третій каже: «Мені все однаково, що вдень, що вночі».

XVI. Прийшов турчин, настобурчив, узрів дівку, турч у дірку (швидкий вітер).

XVII. Хосен ликові по дроту.