Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

– Хочете сказати, шаєрон привіз мене зі звичайного борделю?!

– Чому зі звичайного? З настільки елітного закладу, що поліція вважає за краще його не турбувати.

Я підійшла до вікна. Відсунула вбік телефонний апарат, сперлася кулаками об підвіконня і притулилася носом до скла. Там, за прозорою пластиною, сяяло сонце і літали метелики. Там усе було просто і зрозуміло. Там існував лише один світ!

– Я задрімала в таксі о пів на дванадцяту, а через кілька хвилин уже розмовляла з шаєроном Ендером, – сказала невиразно.

– Час у нашому світі не обов’язково збігається з вашим.

– Я відчувала смак м’ятної цукерки, яку з’їла в таксі!

«І на фотоапараті Жаклін час відповідає вашому», – але про це я говорити не поспішала.

Рікадор встав і зашурхотів паперами. Я не оберталася. Мені було потрібно трохи самотності, нехай і ілюзорної.

– Вас турбує те, що хтось міг керувати вами занадто довго? – Він теж підійшов до вікна і зупинився поруч.

– Мене турбує те, що того дня всі мої бажання здійснювались як за помахом чарівної палички!

Тепер третє січня здавалося суцільною брехнею.

Несподівана прихильність привабливого заможного чоловіка, що якимось дивом зацікавився звичайною студенткою Анею, запрошення на маскарад, натяк, що блондинка – це саме для мене, втеча з корпоративу, коктейлі і компліменти… Я не вірила в історії про Попелюшок, але клюнула на подаровану казку. Що з цього було правдою? Впевнена, нічого. Мене просто готували до Долінеї.

Кілька приємних слів – і я перетворила себе на знаряддя «МАКІС». Виконала їхню роботу! Їм залишалося лише увіткнути мені у вухо імплант і влаштувати нашу з шаєроном зустріч. Але навіщо?! Нащо ці хитрощі з контролем, якщо є чимало дівчат з відповідною зовнішністю, які матимуть за честь звабити принца із чужого світу?!