Читати книгу - "Трагедії"

ФОАНТ

Веди їх, значить, далі й від моїх очей.

ІФІГЕНІЯ

Омити в хвилі мушу також статую.

ФОАНТ

Дихнули на пречисту вбивці матері?

ІФІГЕНІЯ

Інакше б із підніжжя не зняла її.

ФОАНТ

1180] Твоя побожна пильність гідна подиву;

Тобою люд весь недарма захоплений.

ІФІГЕНІЯ

Знаєш, що мені потрібно?

ФОАНТ

Поясни, то знатиму.

ІФІГЕНІЯ

Слід чужинців пов'язати.

ФОАНТ

Та куди ж то їм тікать?

ІФІГЕНІЯ

Вірить еллінам не можна.

ФОАНТ

(охоронцям)

Гей, за путами ідіть!

ІФІГЕНІЯ

Хай ведуть сюди прибульців. [379]

ФОАНТ

Ну, а як же? Певна річ.

ІФІГЕНІЯ

Хай їм голови покриють.

ФОАНТ

Бо ще й сонце осквернять.

ІФІГЕНІЯ

Дай мені ще охоронців.

ФОАНТ

Ну, звичайно. Ось вони.

ІФІГЕНІЯ

Посланця пошли до міста...

ФОАНТ

Що ж він мав би сповістить?

ІФІГЕНІЯ

Щоб усі лишались дома...

ФОАНТ

Осквернитися могли б?..

ІФІГЕНІЯ

1190] Саме так. Бо це - зараза.

ФОАНТ

(слузі)

Йди, і всім оголоси.

ІФІГЕНІЯ

Щоб ніхто й не глянув зблизька...

ФОАНТ

Як про місто дбаєш ти!

ІФІГЕНІЯ

І про друзів найдорожчих...

ФОАНТ

Це мене стосується?

ІФІГЕНІЯ

Ти лишайся біля храму.

ФОАНТ

Що робити тут мені? [380]

ІФІГЕНІЯ

Храм очистиш смолоскипом.

ФОАНТ

Щоб у чистий ти ввійшла?

ІФІГЕН ІЯ

Як лише чужинці вийдуть...

ФОАНТ

Що мені робити слід?

ІФІГЕНІЯ

Заслонить полою вічі.

ФОАНТ

Щоб і сам не осквернивсь?

ІФІГЕНІЯ

А затримаюсь там довше...

ФОАНТ

Скільки ждати повелиш?

ІФІГЕНІЯ

Не хвилюйся.

ФОАНТ

Розумію. Поспіх тут пошкодив би.

ІФІГЕНІЯ

Лиш би все на добре вийшло, як гадаю!..

ФОАНТ

Хай щастить!

ІФІГЕНІЯ

1200] Але ось ведуть чужинців і прикраси он несуть

Для богині, ось ягнята, щоб омити кров'ю кров,

Ось палають смолоскипи - все готове, щоб могла

Я очистити пришельців і богиню в той же час.

Од обряду - якнайдалі відійти я всім велю:

Й тим, хто чистими руками прислуговує богам,

Як і тим, хто йде до шлюбу, й тим,

що в тяжі, - відсіля

Утікайте, щоб на себе не накликати біди!

Доню Зевса і Латони, діво владна! Хай-но з них

Я відмию кров належно, - буде чистий в тебе храм,

1210] Буду я щаслива знову. Інше - знатимуть самі,

Хоч мовчу, боги небесні й ти, володарко лісів. [381]

СТАСИМ ТРЕТІЙ

ХОР

Строфа І

Що за чудо - син Лето,

Зроджений на врожайних

Світлих долах делійських! -

Красень злотоволосий,

Вмілий на лірі гравець, а ще й луком

Тішиться влучним. Од скель прибережних,

Залишивши ті славні місця,

Де вдатний син народивсь,

1220] Ген на парнаські верхи

Із дитям подалася Лето -

Де джерела, де все довкіл

Гучно Вакха вславляє.

Де, лисніючи темною спиною, змій,

Приховавшись під лавра густим гіллям, -

Надр огидне поріддя, -

Віщування підземного місце беріг.

Ти його, забавляючись ще на руках

Материнських, убив, о Фсбе,

1230] І пророчню божественну там посів -

Золотий ясновидця триніжок -

Правди чистої престол -

І відтоді ти з місця того

Смертним почав майбуття прорікать.

А твій храм - де землі серединне

Місце - біля джерел кастальських.

Антистрофа І

Та, як тільки син Лето

Доньку Землі - Феміду

Вигнав з пророчого місця,

1240] Тут же Земля породила

Юрми нічних сновидів, що вмирущим,

Поки в печері, в пітьмі вони спали,

Роз'ясняли недавнє і тс.

Що було, що буде колись.

Так-то за доню свою

Одімстилася мати - Земля:

Відняла в Аполлона гучну

Славу бога-пророка.

Та прудкою стопою подавсь на Олімп

1250] Наш володар і Зевсів престол охопив -

Ще ж дитина - руками:

«Із піфійського храму, - благав, - прожени

Гнів Землі й сновидінь безголосих юрбу!» [382]

Засміявсь той: таке хлоп'я ще,

А яких пишнозлотих осель запраг!..

Та погодивсь, волоссям стряхнувши.

Геть розвіяв сни нічні;

Підірвавши довіру до них,

Фебові славу колишню вернув:

1260] Хто запитує - відповідь певну

В завжди людному храмі чує.

ЕКСОД

Входить вісник.

ВІСНИК

Гей, хто тут біля храму? Гей, прислужники!

А де Фоант, володар?.. Чи пішов куди...

Постукайте-но в двері добре замкнені,

Хай швидше вийде звідти повелитель наш!

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

А втрутитися можна?.. Що там сталося?..

ВІСНИК

Втекли ті два пришельці: хитрим підступом

їм посприяла донька Агамемнона.

Чкурнули нам з-під носа, та ще й статую

1270] Вдалось їм захопити - на судно взяли.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Повірити в те годі!.. А володар наш,

За ким шукаєш, вийшов. Тут нема його.

ВІСНИК

А де він?.. Таж потрібно повідомити...

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Не знаємо... Розшукуй, де б він бути міг.

А знайдеш - так одразу сповісти про все.

ВІСНИК

Зрадливе ж те жіноцтво! От і ви, либонь,

Із тими втікачами заодно були.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Ти збожеволів?.. Що нам до чужинців тих?

Біжи-но чимскоріше владаря шукать!

ВІСНИК

1280] Насамперед хай скаже хтось із певністю:

Чи тут володар, чи таки пішов кудись?.. [383]

(постукавши дверним молотком)

Гей, відчиніть ви - хто там? - усередині!

Й правителя звідомте, що давно його

Я жду, пригнутий тягарем новин лихих.

З храму виходить Фоант.

ФОАНТ

Агій, а хто це біля храму крик підняв,

І так, що аж луна йде, в двері гримас?

ВІСНИК

(вказуючи на хор)

Он ті, збрехавши, що тебе немає тут,

Мене вже відсилали, а ти ж є таки...

ФОАНТ

Яку з брехні тієї мали б вигоду?

ВІСНИК

1290] Про це пізніше. Справа с нагальніша -

Ти лиш послухай: жриця, Іфігенія,

З чужинцями недавно попливла звідсіль,

Ще й статую богині на судно своє

Взяла; обряд же - тільки для обману був.

ФОАНТ

Невже? Чого ж так раптом захотілось їй?

ВІСНИК

Ореста врятувати... Отепер дивуйсь!..

ФОАНТ

Ти що?.. Про сина Тіндаріди мова йде?

ВІСНИК

Авжеж. Богині мав служити жертвою.

ФОАНТ

Ну й диво! Ну й же чудо! Як там ще назву?

ВІСНИК

1300] Не трать намарне часу! Краще вислухай -

І поміркуй гарненько, як чужинців тих

Ти б міг догнати й знов сюди доставити.

ФОАНТ

Кажи. Ти добре радиш: неблизька їх жде

Дорога - мого списа не уникнуть їм!..

ВІСНИК

Як тільки прибули ми всі до берега,

Де корабель Ореста був прихований, [384]

Кивнувши, жриця мовчки зупинила нас,

Кому велів ти стерегти чужинців двох, -

Вдавала, що вогонь для таємничого

1310] Обряду очисного розвести спішить.

Сама ж, узявши пута, далі вслід ішла

За юнаками. Це нас насторожило,

Перечити ж ми, слуги, не наважились.

Тоді, аби здалося, що обряд почавсь,

Вона заголосила, мовби кров з убивць

Розпочала змивати заклинаннями.

Сиділи ми